Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «любимый»
Шукати «любимый» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Люби́мый –
1) (излюбленный, дорогой) улю́блений, лю́блений, уко́ханий, коха́ний, лю́бий, уподі́[о́]бний. [Загра́в свою́ улю́блену пі́сню (Крим.). Уважа́в М. Вовчка́ за лю́бленого в наро́ді письме́нника (Грінч.). Пан-о́тченьку ти наш коха́ний! (Куліш). Чи я в ба́тька не коха́на була́? (Пісня)].
• -мый автор, -мое произведение – улю́блений, уподі́[о́]бний а́втор, твір. [Свої́х уподо́бних авторі́в узяла́ з собо́ю (Н.-Лев.)].
• -мое чтение – улю́блене чита́ння.
• -мый вождь – улю́блений проводи́р.
• -мое занятие, дело – улю́блена, лю́ба робо́та.
• -мое блюдо, кушанье – улю́блена стра́ва, ї́жа.
• -мая лошадь – улю́блений кінь.
• -мое дитя – коха́на (лю́ба) дити́на; найулю́блені́ша дити́на.
• Самый -мый – найулю́блені́ший, найуко́хані́ший, найулю́блений, найлюбі́ший, наймилі́ший. [З своє́ю найулюблені́шою ля́лькою (Грінч.). Найулю́блена дити́на (Вороний). Се була́ його́ найлюбі́ша робо́та (Стефаник)].
• -мая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. – роси́чка круглоли́ста, рося́нка;
2) (возлюбленный, милый) коха́ний, уко́ханий, ми́лий, лю́бий, лю́блений, (возлюбленная) коха́на, лю́ба (-бої и -би), ми́ла, лю́блена, (сущ.) любко́, лю́бчик, коха́нок (-нка), коха́на люди́на. [Проща́тись прийшо́в я, коха́на, з тобо́ю (Л. Укр.). Силкува́лася ви́правдати вко́хану люди́ну бідола́шна ді́вчина (Грінч.). Жі́нка су́джена, а кума́ лю́блена (Приказка). Та вже мені́ не стоя́ти із мої́м коха́нком (Пісня)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Любимый –
1) (излюбленный, дорогой) улю́блений, лю́блений, уко́ханий, коха́ний, лю́бий, уподі́бний (уподо́бний);
2) (возлюбленный, милый) коха́ний, уко́ханий, ми́лий, лю́бий, лю́блений, (возлюбленная) коха́на, лю́ба, ми́ла, лю́блена, (сущ.) любко́, лю́бчик, коха́нок (-нка), коха́на люди́на:
• любимая лошадь – улю́блений кінь;
любимая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. – роси́чка круглоли́ста, рося́нка;
• любимое блюдо, кушанье – улю́блена стра́ва, ї́жа;
• любимое дитя – коха́на (лю́ба) дити́на; найулю́блені́ша дити́на;
• любимое занятие, дело – улю́блена, лю́ба робо́та;
• любимое чтение – улю́блене чита́ння (читво);
• любимый автор, любимое произведение – улю́блений, уподо́бний а́втор, твір;
• любимый вождь – улю́блений проводи́р (провідник, вождь);
• любимый всеми – загальний улюбленець;
• наступить на любимую мозоль (шутл.) – наступити (натоптати) на улюблену (найулюбленішу) мозолю; дійняти (допекти, дошкулити) до живого; уразити у живе (болюче) місце;
• про себя любимых – про себе любих;
• самый любимый – найулю́блені́ший, найуко́хані́ший, найулю́блений, найлюбі́ший, наймилі́ший;
• себя любимого – себе любого.
[Так ворожка поробила, Щоб менше скучала, Щоб, бач, ходя опівночі, Спала й виглядала Свого любого додому (Т.Шевченко). Пан-о́тченьку ти наш коха́ний! (П.Куліш). Думаю собі: «Як-то тепереньки небожата мої кохані? Чи згадують мене?» (М.Вовчок). Чи я в ба́тька не коха́на була́? (Пісня). Свої́х уподо́бних авторі́в узяла́ з собо́ю (І.Нечуй-Левицький). — От люба в нас дитина Юрко! — часом говорила Маруся до чоловіка (І.Нечуй-Левицький). — Хоч той панич син бідного диякона, але гарний, хоч з лиця води напийся! Я знаю, що він буде уподобний панні. Тільки він убогий, ой який убогий! Як той Іов на гноїщі! (І.Нечуй-Левицький). То була її любов, то був її любчик Павлусь (І.Нечуй-Левицький). — Боже мій, Боже мій! — сказав він, ковтаючи сльози. — Що ж тепер з тобою буде, мій вільний, укоханий краю? Чи на те ж наші батьки обороняли тебе од бусурманів, не шкодуючи свого життя, щоб дістався ти чужим людям на поталу? (А.Кащенко). — Чи пам’ятаєш, серце Іванку, як ми сходились тут, у сему лісі: ти мені йграв, а я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі? (М.Коцюбинський). Проща́тись прийшо́в я, коха́на, з тобо́ю (Л.Українка). Ось уже лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів, густо повитих плющем, Ані платанів розкішних наметів (Л.Українка). — Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Л.Українка). Моя люба Мар’яночка краща мені, як сестричка, — як на неї подивлюся, мов до сонечка всміхнуся (Л.Українка). На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І.Франко). Загра́в свою́ улю́блену пі́сню (А.Кримський). З своє́ю найулюблені́шою ля́лькою (Б.Грінченко). Уважа́в М. Вовчка́ за лю́бленого в наро́ді письме́нника (Б.Грінченко). Найулю́блена дити́на (М.Вороний). Се була́ його́ найлюбі́ша робо́та (В.Стефаник). Силкува́лася ви́правдати вко́хану люди́ну бідола́шна ді́вчина (Б.Грінченко). Жі́нка су́джена, а кума́ лю́блена (Пр.). Та вже мені́ не стоя́ти із мої́м коха́нком (Пісня). Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить (П.Тичина). Здрастуй, місто несказанно любе, Повне цвіту — теплого дощу! (Терень Масенко). Я не скажу і в пам’яті — коханий. І все-таки, згадай мене колись. Ішли дві долі різними шляхами. На роздоріжжі долі обнялись (Л.Костенко).  Ти тут! Ти тут! Кохана, ти, як світ, — Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях небозвід; І морезвід півчарою другою — І чара зустрічі в руці моїй горить! Вино в ній — ти. Любовною рукою Я п’ю тебе за тебе у цю мить (М.Вінграновський). Як почула про те Грізельда, то вельми засмутилась, гадаючи, що доведеться їй знов до батьківської хати вертатись та вівці пасти, а муж її укоханий буде в сей час розкошувати в обіймах другої; та не одну вже од долі напасть витримала вона твердо, тож вирішила кріпитись і тут (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). — Але ж важливо саме кохати, а не бути коханим. Людина не має вдячності до того, хто її кохає — якщо почуття не взаємне, то це швидше тягар (О.Гординчук, перекл. С.Моема). Людина любляча божественіша за людину люблену (Платон). Нехай мої діти лишаться ненародженими, якщо я не зумів їх мати від коханої жінки (Дж. Лондон). 1. — Любий, скажи мені що-небудь тепле… — Та гори ти синім полум’ям!.. 2. — Кохана, а де мій рушник? — Візьми на швабрі]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛЮБИ́МЫЙ ще ми́лий се́рцю, рі́дний, (ким) лю́блений, пор. ВОЗЛЮБЛЕННЫЙ.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Любимый – улю́блений, лю́блений, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Любимый
• Наступить на любимую мозоль (шутл.) – наступити (натоптати) на улюблену (найулюбленішу) мозолю; дійняти (допекти, дошкулити) до живого; уразити у живе (болюче) місце.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Люби́мый = лю́бий, коха́ний, лю́блений, улю́блений, уко́ханий. — Дитино моя, люба! — Ой, сину мій Іване, дитя моє кохане! н. п. — Личко моє румянеє, мусиш бути коханеє, чи попові, чи дякові, чи простому мужикові. н. п. Под. — Хороший — чорту на гроші, поганий — Богу коханий. н. пр. — Це його улюблена книжка. Чайч. — Люби́мая вещь = лю́бщина.

Запропонуйте свій переклад