Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «могила»
Шукати «могила» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Моги́ла –
1) (могильная яма) я́ма, (реже) моги́ла, гріб (р. гро́ба), гробови́ще. [Вроди́ла ма́ма, що не при́йме й я́ма (Номис). У я́мі засну́ли на ві́чнії ві́ки старі́ поколі́ння (Грінч.). Нема́є мату́сі! У глухі́й те́мній моги́лі вона́ (Тесл.).]. Ка́же зби́ти домови́ну та і гріб копа́ти (Рудан.). Жив не в ха́ті, а в гробови́щах (Єв. Морач.)].
• Опустить гроб в -лу – спусти́ти тру́ну́ (домови́ну) в я́му, у гріб. [Рушника́ми, що придба́ла, спусти́ мене́ в я́му (Шевч.). Опуска́ють в гріб Яки́ма (Рудан.)].
• Сойти в -лу – спочи́ти в моги́лі, зійти́ з сві́ту, переста́витися, поме́рти.
• Хоть живьём в -лу ложись – хоч живи́й (живце́м) у я́му лізь (Приказка).
• Горбатого -ла исправит – яки́й зма́лку, таки́й і до оста́нку (Приказка);
2) (могильная насыпь) моги́ла, гріб, (не только ум.) гробо́к (-бка́). [Каза́в собі́ наси́пати висо́ку моги́лу (Пісня). Оста́вся почува́ть на гробка́х: положи́в (сідло́) на гробо́к і ліг на йо́му (Грінч. I)].
• -ла провалилась – моги́ла запа́ла(ся), гріб (гробо́к) запа́в(ся);
3) (могильный курган) моги́ла. [Засині́ли понад Дніпро́м висо́кі моги́ли (Шевч.)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МОГИ́ЛА (братська) жарг. брату́ха.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Могила –
1) (яма для погребения) я́ма (род. я́ми);
2) (курган) моги́ла, -ли.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Могила
• Быть на краю могилы, гроба (перен.) – Див. край.
• Горбатого могила исправит – горбатого могила виправить. Пр. Горбатого хіба гріб вирівняє. Пр. Горбатого і могила не виправить (не справить, не випростає). Пр. Горбатого випростує могила, а злобивого дубина. Пр. Лихого справить заступ та лопата. Пр. Криве дерево недуже випрямитись. Пр. Коростяве порося дарма чесати. Пр. Крукові й мило не поможе. Пр. З чорного кота білого не зробиш. Пр. Пізно старого кота вчити гопки. Пр. Щербатого горщика (горшка) ніколи не поправиш. Пр.
• До [самой] могилы – до скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку.
• Каков в колыбельку, таков и в могилку – який народився, такий і в гріб положився. Пр. Який змалку, такий і до останку. Пр. Яке в колиску, таке й у могилку. Пр. Якого вродила ненька, такого прийме і земелька. Пр. Яким на світ показався, таким і під старість зостався. Пр. Лисе теля вродилося, лисе й загине. Пр.
• Найти [себе] могилу – знайти [собі] могилу (смерть); (лок. розм.) найти свою хату.
• Рыть (копать) могилу кому – рити (копати) могилу (яму) кому; рити на кого.
• Свести (загнать) в могилу кого – звести з світу кого; на той світ (у могилу, у яму, у гріб, до гробу) загнати кого; довести до могили (до гробу) кого; упровадити в могилу (до могили, у гріб, до гробу) кого; укласти в домовину кого.
• Сойти в могилу – зійти зі світу (іноді зійти з блиску-світу); умерти (померти).
• [Стоять] одной ногой в могиле; одна нога в могиле; смотреть (глядеть) в могилу – [Стояти] одною ногою над гробом (у гробі, у ямі, у домовині, у труні); одна нога в труні (в домовині, в гробі); на далекій путі стояти; на вмерті бути; час недовгий чи й; до гробу недалеко кому; недовго вже гуляти по світі кому; (образн. поет.) недовго вже ряст топтати кому; (ірон.) три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто; (згруб.) землею вже пахне (смердить) від кого.
• Унести [с собой] в могилу – узяти (забрати) [з собою] в могилу (у яму, до гробу).
• Хоть живьём в могилу ложись – хоч живий (живцем) у яму лізь (лягай). Пр.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Горбатого могила исправит. —
1. Горбатого могила виправить (... а упрямого дубина).
2. Пізно старого кота учить гопки.
3. Коростяве порося дарма чесати.
4. З чорної кішки білої не зробиш.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Моги́ла = 1. я́ма, гробови́ще, гріб. 2. моги́ла. — Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. н. п. — Гробовища у землю глибокі. К. Д. — Тодї було трохи жаль, як на лавцї лежав, як до гробу понесли, то всї жалї одійшли. Я до гробу йшла — поплакувала, а від гробу йшла — поскакувала. н. п. Под. — Висипали над козаком високу могилу, посадили у головах червону калину. н. п.

Запропонуйте свій переклад