Знайдено 5 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Налета́ть, налё́тывать, налете́ть –
1) (надлетать) на(д)літа́ти, на(д)леті́ти, нали́нути, (стремит.) нари́нути. [Надлеті́ли гу́си з бро́ду, сколоти́ли з піско́м во́ду (Чуб. V). Як ра́птом нали́нула хма́ра бог-зна́є зві́дки, так ра́птом і зни́кла у бе́звість (Дніпр. Ч.)]. • -те́л ветер – налеті́в (нахопи́вся) ві́тер. [На полови́ні доро́ги нахопи́вся ві́тер з по́лудня, нагна́в хма́ри піску́ (Л. Укр.)]; 2) (прилетать во множестве – в прям. и перен. знач.) наліта́ти, налі́тувати, налеті́ти, поналіта́ти, нали́нути, (слететься) назліта́тися. [Як та га́лич по́ле кри́є, ляхи́, унія́ти наліта́ють (Шевч.). Налі́тували голуби́ бо́-зна відкіля́ (Харківщ.). Пи́лу у вікно́ бага́то налеті́ло (Київщ.). Зві́дки це о́си до нас поналіта́ли? (Київщ.). Назліта́лося пти́ці без лі́ку (Грінч.). Нали́нули голуби́ із чужо́ї сторони́ (Чуб. V). Ра́птом нали́нули хма́ри і потьмари́ли я́сний день (М. Грінч.)]. • -те́ло много листьев – налеті́ло (опало: напа́дало) бага́то ли́стя; 3) на кого, на что – наліта́ти, налеті́ти, (наскакивать) наганя́тися, нагна́тися, набіга́ти, набі́гти, наска́кувати, наско́чити на ко́го, на що; (нападать) напада́ти, напа́сти, (напускаться) напада́тися, напа́стися на ко́го. [Птахи́ наліта́ли на мая́к і вбива́лися (Загірня). Ваго́н нагна́вся на ваго́н (Звин.). Чо́вник нагна́вся на підво́дну ске́лю (Крим.). З розго́ну він наско́чив (набі́г) на ме́не (Київ). Козаки́ наско́чили на за́мок (Загірня)]. • Налете́вший – що (хто) налеті́в и т. п.; налеті́лий, (о мног.) поналіта́лий. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
НАЛЕТА́ТЬ, налета́ющий/налета́емый що /мн. хто/ наліта́є тощо, наска́куваний, ра́ди́й нале́ті́ти, зви́клий наліта́ти, напа́сник, прикм. штурмови́й, стил. перероб. з на́скоку, пор. АТАКОВАТЬ; стреми́тельно налета́ющий як шулі́ка, шулі́кою; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Налетать, налететь – наліта́ти, -та́ю, налеті́ти, -лечу́, -лети́ш. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Налета́ть, налетѣ́ть = 1. налїта́ти, накида́ти ся, налетїти, наки́нути ся, наско́чити. — Шулїка налетїла на курчат. — Козаки накинули ся з усїх боків. 2. налїта́ти, налетїти, поналїта́ти, назлїта́ти ся, нали́нути. — Налетїли гуси з далекого краю, сколотили воду в тихому Дунаю. н. п. — Багато горобцїв назлїтало ся. — Назлїтало ся птицї без лїку. Чайч. 3. па́дати, напа́дати. — Напа́дало багато жовтого листя. |
Налётъ = 1. налїта́ння, на́пад, наско́к. (Д. Налета́ть). 2. (хим.) — цьвіт (на пр. од сїрки, мишаку або що, що осїдає), суга. — Горілка понялась сугою. Кн. 3. иржа́ (що осїдає на каменї). 4. (в тїлї) — плїва́, плївка, падь. — Увесь язик поняла падь. Кн. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)