Знайдено 6 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
I. Наса́живать, насади́ть –
1) см. Насажда́ть; 2) см. II. Наса́живать 2; 3) (надевать что на что) наса́джувати, насади́ти, (набивать) набива́ти, наби́ти, (на остриё, на макушку) настро́млювати, настроми́ти, наштри́кувати, наштрикну́ти, натика́ти, наткну́ти, (о мног.) понаса́джувати, понабива́ти, понастро́млювати, понаштри́кувати, понатика́ти що на що; (кирпичным боем, строит.) загружа́ти и загру́жувати, загрузи́ти ще. [Насади́в соки́ру на топори́ще (Сл. Ум.). Наби́ти соки́ру на де́ржално (Київщ.). Настроми́ли на віху́ його́ коза́цькую голо́вку (Котл.). Наштрикну́в картопли́ну на ціпо́к (Сл. Гр.). Наткну́ти хробака́ на гачо́к (ву́дки) (Канівщ.)]; 4) (пришивать) пришива́ти, приши́ти, (нашивать) нашива́ти, наши́ти, (о мног.) попришива́ти що до чо́го, понашива́ти що на що. • -дить пуговицы – попришива́ти ґу́дзики до чо́го. Наса́женный – 1) наса́джений, понаса́джуваний; наби́тий, понаби́ваний; настро́млений, понастро́млюваний, наштри́кнутий, на́ткну́тий; 2) приши́тий, поприши́ваний; наши́тий, понаши́ваний. -ться – 1) наса́джуватися, насади́тися, понаса́джуватися; бу́ти наса́джуваним, наса́дженим, понаса́джуваним и т. п.; 2) см. Наседа́ть; 3) (вдоволь, сов.) насаджа́тися, насади́тися, насадови́тися. |
II. Наса́живать, насажа́ть –
1) (растений) наса́джувати, насади́ти, насаджа́ти, понаса́джувати чого́; срв. Насажда́ть 1; 2) (во множестве кого) наса́джувати, саджа́ти и сади́ти, насади́ти, понаса́джувати, садови́ти, насадови́ти кого́. [Насадови́ла госте́й, що сі́сти не мо́жна (Сл. Гр.)]. • -жа́ть в тюрьму кого – насади́ти, насаджа́ти, понаса́джувати насадови́ти, вки́нути, заки́нути, повкида́ти, позакида́ти у в’язни́цю кого́. • -жа́ть кур на яйца – попідсипа́ти куре́й (квочо́к). • -ть рыбы в садок – напуска́ти, напусти́ти, понапуска́ти ри́би в кіш (в саж, в са́джал[в]ку); 3) оселя́ти и осе́лювати, осели́ти, поосе́лювати, оса́джувати, осади́ти, саджа́ти, посади́ти, пооса́джувати кого́; срв. Поселя́ть; 4) -жа́ть кого во что, на должность – понастано́влювати и понастановля́ти, попризнача́ти кого́ ким и на ко́го, за ко́го; 5) -жа́ть заплат, пуговиц – понашива́ти (понаставля́ти) лато́к, пона[попри]шива́ти ґу́дзиків. • -жа́ть мушек – поналі́плювати му́шок. • -жа́ть хлеба в печь – насаджа́ти (повса́джувати) хлі́ба в піч. Наса́женный – 1) наса́джений, понаса́джуваний; 2) наса́джений, насадо́влений, понаса́джуваний; вки́нутий, заки́нутий, повки́даний, позаки́даний; напу́щений; 3) осе́лений, оса́джений, поосе́люваний, поса́джений, пооса́джуваний; 4) понастано́влюваний, попризна́чуваний; 5) понаши́ваний, поприши́ваний; поналі́плюваний. -ться – 1) наса́джуватися, бу́ти наса́джуваним, наса́дженим, понаса́джуваним и т. п.; 2) (вдоволь: сажая растенья, усаживая кого; сов.) насаджа́тися, насади́тися, насадови́тися. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
НАСА́ЖИВАТЬ ще сади́ти, садови́ти; наса́живающий що /мн. хто/ настро́млює тощо, ста́вши садити, покли́каний настроми́ти, прикм. наса́джувальний, настро́млювальний, наштри́кувальний, нати́кувальний; насаживающийся/насаживаемый наса́джуваний, настро́млюваний, наштри́куваний, нати́куваний, т-й приши́тий. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Насаждать, насаживать, насадить –
1) наса́джувати, -джую, -джуєш, насади́ти, -джу́, -диш; 2) (порядки) запрова́джувати, -джую, -джуєш, запрова́дити, -джу, -диш. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
наса́живать, насади́ть наса́джувати, насади́ти |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Насади́ть, насажда́ть, наса́живать, ся = 1. насади́ти, посади́ти, сади́ти, наса́жувати, розса́жувати, ся, понаса́жувати. — Посадили хлїб у піч. — Посажу коло хатини, на спомин дружинї, і яблуню і грушечку. К. Ш. – Насадили картоплї, а вона вся померзла. — Понасажував скрізь стільки дерева. Чайч. 2. завести́, увести́, запрова́дити, заво́дити, уво́дити, запрова́жу(джу)вати, ся. — Почали нові порядки скрізь заводити. 3. насади́ти, наби́ти, наса́жувати, набива́ти, ся, понаса́жувати, понабива́ти. — Насадив сокиру на топорище. 4. (у кравцїв) — наши́ти, приши́ти, нашива́ти, пришива́ти, ся, понашива́ти. — Приший ґудзики до чумарки. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)