Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «научать»
Шукати «научать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Науча́ть, научи́ть –
1) (обучать кого чему) навча́ти, (реже) науча́ти и нау́чувати, навчи́ти и (реже) научи́ти, вивча́ти и (реже) виу́чувати, ви́вчити, (приучать) зуча́ти и зу́чувати, зучи́ти, (о мног.) понавча́ти и понау́чувати; повивча́ти и повиу́чувати кого́ чого́ и що роби́ти. [Навча́є чужи́х мов (Київ). Я ду́рно гро́ші беру́, а вас нічо́го не навча́ю (Крим.). Зві́дки зна́єш, чого́ там науча́ють? (Л. Укр.). Ви, ка́же, діте́й не нау́чуєте стра́ху (Стефаник). Хто мовчи́ть, той двох навчи́ть (Приказка). Він і сам чита́ти вмі́є і діте́й усі́х понавча́в (Пирят.). Всіх сама́ навча́ла пісе́нь (Харківщ.). Важка́ робо́та в убо́зтві зучи́ла їх труси́тися над ко́жною кри́хтою (Грінч.)];
2) (наставлять) нав[у]ча́ти, навчи́ти (на ро́зум, на до́брий ро́зум) кого́, дава́ти, да́ти нау́ку кому́, настановля́ти, настанови́ти (на ро́зум, на до́брий ро́зум), напу́чувати и напуча́ти, напути́ти, нарозумля́ти, нарозуми́ти (диал.) нагруща́ти, нагрусти́ти кого́, (советовать) ра́дити, нара́дити, ра́яти, нара́ювати, нара́яти кого́ и кому́, пора́дити кого́. [Як жи́ти він пови́нен, його́ науча́є (Рудан.)].
• -чи́ть уму-разуму – навчи́ти (настанови́ти, наве́сти́) на (до́брий) ро́зум. [Неха́й при́йде, навчимо́ його́ на до́брий ро́зум (Звин.). Скорі́ш ду́рень оду́рить розу́много, як розу́мний ду́рня на ро́зум наведе́ (Номис)];
3) (подучать) навча́ти, навчи́ти, намовля́ти, намо́вити, науща́ти, наусти́ти кого́; см. Науща́ть. [Ви навча́єте його́, щоб він мене́ ла́яв (Крим.)].
Нау́че[ё́]нный –
1) на́вче́ний и (реже) нау́чений, ви́вчений, понау́чуваний, повиу́чуваний.
• -ный горьким опытом – гірки́м до́свідом на́вче́ний;
2) на́вче́ний, нау́чений, настано́влений (на ро́зум, на до́брий ро́зум), напу́чений, нарозу́млений, нагру́щений;
3) на́вче́ний, нау́чений, намо́влений, нау́щений.
-ться –
1) (стр. з.) навча́тися, (реже) науча́тися и нау́чуватися, бу́ти на́вчаним и нау́чуваним, на́вче́ним и (реже) нау́ченим, понау́чуваним чого́ и т. п.; срв. Науча́ть;
2) (возвр. з.) навча́тися, (реже) науча́тися и нау́чуватися, навчи́тися, вивча́тися и (реже) виу́чуватися, ви́вчитися, (о мног.) понавча́тися и понау́чуватися, повивча́тися и повиу́чуватися чого́ и що роби́ти. [В шко́лі вони́ знання́ навча́ються (Звин.). В ко́го ти навчи́вся тіє́ї пі́сні? (Грінч.). В пані́в навча́лись (Квітка). І від ко́го вони́ понавча́лись так роби́ти! (Грінч.). Понау́чувались вони́ уся́ку пашню́ сі́яти (Дещо). Зві́дки лю́ди виу́чуються пісе́нь? (Крим.). Став усьо́го вчи́тися і за рік усього́ ви́вчився (Рудч.)]; -чи́ться уму-разуму – ви́вчитися на до́брий ро́зум (Крим.), навчи́тися ро́зуму, настанови́тися на (до́брий) ро́зум;
3) (вдоволь, сов.) навчи́тися, поповчи́тися (досхочу́).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Научать, научить – навча́ти, -ча́ю, -ча́єш, навчи́ти, -чу́, -чи́ш (чого́); -ся – навча́тися, навчи́тися (чого́).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Научать чему – навчати чого; на розум наводити.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Научать
• Научать, научить кого чему – навчати, навчити кого чого.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Науча́ть, научи́ть, ся = навча́ти, науча́ти, навчи́ти, ви́вчити, ся, да́ти на́від, понавча́ти, ся. — А мати хоче научати. К. Ш. — Він його навчив. — І від кого вони понавчили ся так робити! Чайч.

Запропонуйте свій переклад