Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «негодный»
Шукати «негодный» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Него́дный –
1) (непригодный) –
а) (о вещах, неодуш. предметах) неприда́тний, негодя́щий, леда́чий, (реже) незда́тний, неспосі́бний. [Цього́ чо́бота я ви́кину, бо він негодя́щий (Звин.). Залежа́лий та негодя́щий крам (Рада). Таку́ негодя́щу ха́ту, що вже й гі́ршої не бува́є, мо́же шви́дше даду́ть (Грінч.). Сукно́ леда́че, розла́зиться (Звин.). Мені́ ці халя́ви незда́тні, бо малі́ (Кам’янеч.). Гвіздо́к уже неспосі́бний, – без голо́вки (Чигиринщ.)].
• -ная вещь – неприда́тна (негодя́ща) річ; см. ещё Не́годь 1.
• -ная трава – бур’я́н (-ну́);
б) (о животных) неприда́тний, негодя́щий, несудни́й, (зап.) незда́лий, (вредный) шкідли́вий. [Несу́ (пса) в ліс заби́ти, бо вже коло ха́ти незда́лий (Яворськ.)];
в) (о людях) неприда́тний, незда́тний, негодя́щий, непутя́щий, неспосі́бний, (зап.) незда́лий; (никудышный) нікче́мний. [В вас оди́н не́крут негодя́щий (Свидн.). З вимо́ги сільра́ди зві́льнено непутя́щого агроно́ма (В. Підмог.). У рай його́ не прийняли́, бо неспосі́бний, і пішо́в він у пе́кло (Гр. Григор.)].
• -ный поэт – нікче́мний (незда́тний) пое́т;
г) (об отвлеч. понятиях) неприда́тний, (ничтожный) нікче́мний.
• Покушение с -ными средствами – за́мах з нікче́мними за́собами.
• -ный к чему, для чего, на что – неприда́тний, незда́тний, (зап.) незда́лий до чо́го и роби́ти що.
• -ный к военной службе – непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову.
• -ный для питья – неприда́тний до (для) пиття́, непитни́й.
• -ный к употреблению – неприда́тний до вжива́ння, неужи́тний, неспосі́бний. [Ця ді́жка вже неспосі́бна: дві кле́пки геть погнили́ (Звин.)].
• Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей – мо́ва, неприда́тна (незда́тна) висло́влювати абстра́ктні думки́.
• Ни на что (никуда, ни к чему) -ный – ні до чо́го неприда́тний (незда́тний, незда́лий), (эллиптич.) ні до чо́го, (диал.) ніку́ди не судни́й, (ничего не стоящий) нічо́го не ва́ртий, (ничтожный) нікче́мний, (о человеке ещё, сщ.) нікче́ма (общ. р.), нікче́мник, -ниця. [Чолові́к незда́лий до нічо́го (Стефаник). Цей кінь ніку́ди не судни́й (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чо́го (Свидн.). Наві́що сей нікче́мний жарт? (Самійл.). Нікче́мні ві́рші (Грінч.)];
2) (дурной, скверный) негі́дний, пога́ний, (сильнее препога́ний), паску́дний, леда́чий, него́жий; (о людях ещё, сщ.) пога́нець (-нця, м. р.), пога́нка (ж. р.), леда́що (общ. р.); срв. Него́дник, -ница. [Бода́й лиш не ма́ти негі́дну дити́ну (Гол. III). Пізна́в препога́ний, пізна́в ті́ї ка́рі о́чі (Шевч.). Ах ти зра́дник паску́дний! (В. Підмог.). Сам призна́всь, леда́чий, в зра́ді (Грінч.). Я створі́ння зле, него́же (Самійл.)].
• Самый -ный человек – найпаску́дні́ша люди́на, найгі́рший непо́тріб.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕГО́ДНЫЙ, негодный к употребле́нию укр. незда́лий;
негодные сре́дства незда́лі за́соби.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Негодный – негі́дний, негодя́щий.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Негодный – непридатний; негодящий. Негодные средства – нікчемні засоби.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Негодный
• Негодная для питья вода – непридатна до (для) пиття вода; непитна вода.
• Негодный к употреблению – непридатний до вжитку (до вживання); невжитий.
• Покушение с негодными средствами – замах з нікчемними засобами.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

него́дный неприда́тний

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Негодный (о материале) – неприда́тний, негодящий; признать -ным – визнати за неприда́тне.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Негодный — неприда́тний, негі́дний.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Него́дный, но = 1. негодя́щий (С. Л.), него́жий (С. З.), негі́дний (С. З.), непригі́дний, незда́тний (С. Л.), непутя́щий (С. Л.), непотрі́бний (С. Л.), нїкче́мний (С. З.), но. — На тобі, небоже, що мінї негоже. н. пр. — На старість підтоптавсь, нема вже тої сили, що при здоровъю мав, і ноги трусять ся і очі помутнїли, зовсїм нїкчемним став. Б. Г. — Него́дное = не́гідь (С. Л.), непо́тріб, нікче́мниця, поки́дька, по́кидь (С. З.). – І покидали вони яко негідь свої багатства. К. Св. П. — Шкода грошей на таку покидь тратити. С. З. — Ще воно не покидька. С. З. — Дѣ́латься него́днымъ = нїкчемнїти. — Него́днымъ сдѣл́аться = зледащі́ти, знїкче́мнїти. — Не та, вже я стала: зледащіла, нездужаю. К. Ш. — Ся думка сьвята од землї підіймає чоловіка і знїкчемнїти не дає йому. Ос. 2. пога́ний, но, леда́чий (С. З.), паску́дний, но. — Таку ледачу памъять маю, що й не згадаю. Б. Г.

Запропонуйте свій переклад