Неради́вец – недба́(й)лиця, недба́льниця, недба́лець (-льця), недба́ха, недба́йло, ледащи́ця, не́гляд (-да), ум.-ласк. недба́йличка, недба́йличок (-чка), ледащи́ченька, ледащи́чка. [Ой, на́ші хло́пці недба́йлиці (Пісня). Оддала́ за́між за п’я́ницю, за недба́льницю (Чуб. V). Я вас, мо́лодь, зна́ю – недба́льці ви. За що ві́зьметеся, все в вас так, як мо́кре гори́ть (М. Вовч.). Бідо́ю й го́лодом недба́х вона́ кара́є (Куліш). На́ші багатирі́ осла́вили його́ недба́хою (Кониськ.). Ничи́порів ба́тько та був собі́ вели́кий ледащи́чка: спи́вся і зві́вся ні на́ що (Квітка). Аж він са́мий п’яни́ченька й вели́кая ледащи́ченька (Грінч. III)]. |
НЕРАДИ́ВЕЦ ще недбалю́х, недба́ха, жін. недба́йлиця. |
Нерадивец – недба́лець, -льця; -ца – недба́йлиця, -ці. |
Неради́вецъ, вица, неради́вый = д. Лѣни́вецъ, лѣни́вый і небре́жный. |