Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «несчастье»
Шукати «несчастье» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Несча́стье – неща́стя (-тя); (неблагоприятная судьба) недо́ля, безща́стя, безтала́ння (-ння), бездо́[і́]лля (-лля), (невезение) нетала́н (-ну́), (бедствие, погибель) безголо́в’я (-в’я), (беда) ли́хо, біда́, лиха́ годи́на, причи́на, (беда, несчастный случай) приго́да, лиха́ приго́да, (напасть) ха́лепа; ум. недо́ленька, лиха́ годи́нонька, приго́донька. [Бага́тство дме, а неща́стя гне (Номис). По́вен світ неща́стів (Грінч.). Його́ боля́ть неща́стя Украї́ни (Франко). Поодино́кі неща́стя тво́рять зага́льне ща́стя (Кандід). Коли́ я тут недо́лі до́сить ма́ю, хай бу́ду я щасли́ва там, у и́ншім кра́ю! (Л. Укр.). На́що вам суди́лось тут заги́нути в недо́лі? (Рудан.). Усі́м лю́дям ща́стя, до́ля, – мені́-ж безтала́ння (Метл.). У тім селі́, на безтала́ння та на поги́бель, ви́ріс я (Шевч.). Нам на здоро́в’я, а тобі́ на безголо́в’я (Номис). Сам собі́ накли́кав безголо́в’я (Крим.). За́вжди наріка́ла на своє́ безголо́в’я (Черкас.). Ли́хо знена́цька підкра́лося (Коцюб.). Ста́лась мені́ причи́на: жі́нка вме́рла, зоста́лась дити́на (Пісня). Чому́ не зарятува́ти, коли́ чолові́к у приго́ді (человека постигло -тье)? (Мирний). Ха́лепи яко́ї щоб не напита́ть (М. Левиц.). Я́к-би то її́ ви́зволити з тако́ї ха́лепи та журби́? (Кониськ.)].
• Это верх -тья – це найбі́льше неща́стя (ли́хо).
• К (по) -тью – (як) на неща́стя, (чаще) (як) на біду́, як на ли́хо. [На біду́, ці дурні́ лю́ди ма́ли си́лу (Крим.). Таланови́тий, на ли́хо доча́сно поме́рлий публіци́ст (Рада). Тре́ба, ду́маю, зайти́ прові́дати хреще́ників, та, як на ли́хо забу́в (Васильч.)].
• К моему -тью – на моє́ неща́стя, на мою́ біду́, на моє́ ли́хо, мені́ на неща́стя и т. п. К вящему -тью – на ще бі́льше неща́стя (ли́хо); ще й (ба й) гі́рш(е) від то́го, ще й гі́рше ли́хо.
• На -тье чьё – на неща́стя, на ли́хо чиє́, кому́, на біду́ чию́, кому́, на безголо́в’я чиє́, на го́лову чию́. [Упаду́ собі́ на ли́хо (Л. Укр.). Зака́явся жени́тись, щоб знов не взя́ти лихо́ї (жі́нки) на своє́ безголо́в’я (Коцюб.). Чим-же я ви́нна, що ту́ю ду́му постанови́ли на на́ше безголо́в’я? (М. Левиц.). Неха́й горшки́ б’ю́ться на ганчаре́ву го́лову (Номис)].
• В -тьи – у неща́сті, у (лихі́й) приго́ді, при лихі́й годи́ні. [Не годи́ться жури́тись в приго́ді такі́й, адже́ и́ншим ще гі́рше бува́є (Л. Укр.). Я́к-би їм запомогти́ Ме́ндля в його́ лихі́й приго́ді? (Франко). Та нема́ гірш ніко́му, як тій сироти́ні: ніхто́ не приго́рне при лихі́й годи́ні (Пісня)].
• Мне -тье в картах – мені́ не щасти́ть (не талани́ть) у ка́ртах, мені́ ка́рта не йде.
• Впадать, впасть в -тье – потра́пити (попа́сти(ся)) в біду́, зазнава́ти, зазна́ти неща́стя (недо́лі, безтала́ння, ли́ха, біди́), схо́дити, зійти́ на біду́, знедо́люватися, знедо́литися, знедолі́ти, збезтала́ніти, знещасли́влюватися, знещасли́витися.
• Приносить, принести -тье кому – прино́сити, прине́сти́ неща́стя кому́, завдава́ти, завда́ти ли́ха (біди́) кому́, (пров.) ви́падком ви́пасти кому́. [Сльо́зи мої́ ви́падком йому́ ви́пали: вона́ (його́ коро́ва) здо́хла (Кониськ.)].
• С ним случилось -тье – його́ спітка́ло (поби́ло) ли́хо, з ним ста́ла(ся) приго́да, на йо́го (впа́ла) приго́да, на йо́го впа́ло безголо́в’я. [На козака́ – приго́донька; коза́к зажури́вся (Пісня)].
• Не бывать бы счастью, да -тье помогло – коли́-б (якби́) не неща́стя, не було́-б і ща́стя.
• Счастье одного основано на -тьи другого – на безтала́нні одного́ вироста́є ща́стя дру́гого (Тобіл.).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕСЧА́СТЬЕ (казус) ха́ле́па, (нещасли́ва) приго́да;
к несчастью на ли́хо, як на те;
к чьему несчастью на ли́хо /го́ре/ кому [к моему́ несчастью на ли́хо мені́];
не́ было бы сча́стья, да несчастье помогло́ нема́ біди́, щоб не ви́йшли гаразди́; нема́ біди́, щоб на добро́ не ви́йшло.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Несчастье – неща́стя, безща́стя, -тя.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Несчастье – нещастя; лихо. Внезапное несчастье – нагле лихо; лиха напасть. Случилось несчастье с кем – лихо спіткало кого. К несчастью – на жаль. По несчастью – через нещастя.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Несчастье
• Внезапное несчастье – нагле лихо; лиха напасть.
• В несчастье – при лихій годині; під лихий час; у нещасті; у [лихій] пригоді.
• Впасть в несчастье – потрапити (попасти(ся)) в біду; зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди); зійти на біду; знещасливіти (знедоліти).
• Друзья познаются в несчастье – у пригоді пізнавай приятеля. Пр. У нещасті пізнавай приятеля, а в щасті ворога. Пр. Поки щастя, доти й приятелі. Пр. Поки щастя плужить, поти приятель служить. Пр. Де щастя впало, там і приятелів мало. Пр. Поки щастя в плузі, поти щирість у друзі. Пр.
• К вящему несчастью – на ще більше нещастя (лихо); ще й гірше (ба й гірш(е)) від того.
• К моему несчастью – на моє нещастя (на мою біду, на моє лихо, на моє безголів’я); мені на нещастя (мені на біду, мені на лихо, мені на безголів’я).
• К несчастью, на несчастье – [Як] на нещастя; [як] на лихо; [як] на біду; на жаль.
• Не было бы счастья, да несчастье помогло – коли б (якби) не нещастя, не було б і щастя. Пр. І в нещасті щастя буває. Пр. Немає злого, щоб на добре не вийшло. Пр. Лихо не без добра. Пр.
• По несчастью – через нещастя; через лиху (нещасливу) пригоду.
• Пошло на несчастье – на лихо (на горе, на біду, на безголів’я) пішло (пішлося).
• Произошло несчастье – сталося (скоїлося) нещастя (лихо); сталася (скоїлася) біда.
• Случилось несчастье с кем – спіткало (побило) лихо кого; сталася пригода з ким; [упала] пригода на кого; упало безголів’я на
• Товарищ по несчастью – товариш у нещасті; товариш у недолі.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Бедность - не порок, а несчастье. Бедность не порок, а вдвое хуже. Бедность не грех, а до греха доводит. Голодный, и архимандрит - украдет. —
1. Злиднями очі не колють.
2. То чорт бідний, а чоловік убогий.
3. Хоч чоловік убогий, та слово чисте.
Не бывать бы счастью, да несчастье помогло. —
1. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого.
2. Так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося.
3. Полегшало батькові к смерті.
4. Не знаєш, де знайдеш.
5. Нема нічого без але.
6. Дасть Бог лихо, то дасть і розум.

Запропонуйте свій переклад