Знайдено 7 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Подгова́ривать, подговори́ть – підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити, науща́ти, наусти́ти; (на что-л. дурное) під’ю́джувати, під’ю́дити, настре́нчувати, настре́нчити, (провинц.) намошто́рювати, намошто́рити. [Намошто́рює хло́пців, щоб ді́дові во́за на стрі́ху ви́котили]. • Позволить себя -ри́ть – на підмо́ву да́тися. • Подгово́рё́нный – підмо́влений; (на дурное) під’ю́джений, настре́нчений; (провинц.) намошто́рений. • Сделал -ный кем – зроби́в з намо́ви чиє́ї. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ПОДГОВА́РИВАТЬ ще підохо́чувати, пор. ПОДСТРЕКАТЬ; подговаривающий що /мн. хто/ підмовля́є тощо, ста́вши підмовляти, ра́ди́й намо́вити, метки́й /скорий/ на підмо́ви, намо́вник /підмовник/, підсил. підбу́рювач; подговариваемый намо́вляний /підмовляний/, підохо́чуваний, підбу́рюваний. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Подговаривать, подговорить – підмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, підмо́вити, -влю́, -виш, намовля́ти, -ля́ю, намо́вити, -влю, -виш. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Подговаривать
• Дать себя подговорить – на підмову (до підмови) датися. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Подговаривать, -ворить – намовляти, намо́вити, підмовляти, підмо́вити; его подговорили – його́ намо́влено (намо́вили). |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Подгова́ривать, подговори́ть = підмовля́ти (С. З. Л.), намовля́ти (С. Л.), підуща́ти, підманювати, настре́нчувати, підмо́вити (С. Л.), підговори́ти (С. Л.), намо́вити і т. д. д. ще Подбива́ть 2. — Вони пъють та гуляють, із собою Семена Палїя на охоту підмовляють. н. п. — На віщо ви її підмовляли йти в Київ? Лев. — Підмовлила дївчина молодого козака: а ти, серце, ходи. н. п. — Ой пъють-гуляють, дї’вча підмовляють: гей поїдьмо з нами. н. п. — Воду набірала, Марка намовляла: мандруй, Марку, і зо мною молодою. н. п. — У жидовство анї у бесурменство намовляти не мають. Ст. Л. — Мене, мамо, москаль знає, жить до себе підмовляє. н. п. |
Подстрека́ть, подстрекну́ть = підмовля́ти (С. Жел. Л.), намовля́ти (С. Л.), підбу́рювати (С. Л.), підво́дити, підцько́вувати, нашпі́гувати, підъю́жувати, підмо́вити, підбу́рити, підвести́, піддзиґну́ти, підцькува́ти, д. теж Подбива́ть 2. і Подгова́ривать. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)