Знайдено 1 статтю
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Пожа́р, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. На пожа́р спуска́ти. Сжигать. А галеру на пожар спускали. АД. І. 219. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. Ум. Пожа́рець, пожа́речок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки коле. АД. І. 24. Да повів же його да пожаречком. АД. І. 26. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)