Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «поставлять»
Шукати «поставлять» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поставля́ть, поста́вить –
1) ста́вити и ста́вляти, поста́вити (о мн. поста́вляти), станови́ти, постанови́ти що; срв. Ста́вить и Поста́вить.
• -вля́ть рекрут – ста́вити (поста́вити), виставля́ти (ви́ставити) рекруті́в.
• -вля́ть себе в обязанность – за обов’я́зок собі́ ста́вити, станови́ти, ма́ти що.
• Ему -вили в обязанность сделать это – йому́ поста́влено за обов’я́зок це зроби́ти (вчини́ти).
• -вля́ю себе за честь быть его другом – за честь собі́ ма́ю (вважа́ю) бу́ти його́ дру́гом.
• Долгом -вля́ю предупредить вас – за свій обов’я́зок ма́ю (вважа́ю) застерегти́ вас.
• -вля́ть правилом, законом – уставля́ти, установля́ти, ста́вити, станови́ти за пра́вило, за зако́н.
• -вля́ю себе за правило ни на кого, ни на чью помощь не надеяться – ста́влю, становлю́ собі́ за пра́вило ні на ко́го, ні на чию́ допомо́гу не наді́ятися (не поклада́тися, не звіря́тися, не спуска́тися).
• Ему -вили в вину этот поступок – йому́ взя́то за прови́ну цей вчи́нок.
• -вить на своём – доказа́ти свого́, дове́сти свого́, насто́яти на своє́му, поста́вити на своє́. [Щоб я свого́ не доказа́в? Ні в сві́ті (Куліш). Дочка́ поста́вить на своє́ (Н. Лев.)];
2) (снабжать кого чем) постача́ти, поста́чити, достача́ти, доста́чити кому́ и на ко́го що, приставля́ти, приста́вити кому́ що, (в достаточном количестве) вистача́ти, ви́стачити, настача́ти, наста́чити кому́ и на ко́го що. [Аби́ ті ли́царі та городи́ на війну́ скі́льки тре́ба ві́йська постача́ли (Доман.). Оди́н, ска́жемо, коло землі́ працю́є, хліб ро́бить, а дру́гий зві́ря ло́вить, м’я́са на всіх постача́є (Єфр.). Він нам дро́ва приставля́є (Звин.). Таке́ ві́йсько ви́стачимо, що й кри́мського ха́на звоюва́ли-б (Стор.). Не могли́ на всіх наста́чити (Єфр.)].
• -вля́ть муку на армию, для армии – постача́ти бо́рошно ві́йськові и на ві́йсько.
• Вы должны -вить дрова к 1-му августа – ви пови́нні поста́чити (доста́чити), приста́вити дро́ва до 1-го се́рпня.
• Всё -влено в достаточном (в нужном) количестве – усього́ поста́чено (доста́чено, ви́стачено, наста́чено) до́сить (скі́льки тре́ба);
3) настановля́ти, настанови́ти, ста́вити, поста́вити, станови́ти, постанови́ти, (только о многих) ста́вляти, поста́вляти, понастановля́ти кого́ ким и на ко́го, за ко́го (над ким, над чим), (о духовных особах: посвящать) висвя́чувати, ви́святити, (о мн.) повисвя́чувати кого́ на ко́го. [(Лати́нське духове́нство) ста́вляло свої́х бі́скупів чи попі́в по ру́ських зе́млях (Куліш). Його́ козаки́ злюби́ли, до се́бе в ку́рінь пусти́ли ще й ота́маном настанови́ли (ЗОЮР). Його́ грома́да ти́тарем настанови́ла (Г. Барв.)].
• -вить кого священником – настано́вити (ви́святити) кого́ на попа́.
Поста́вленный –
1) см. Поста́вить;
2) поста́чений, доста́чений, приста́влений, ви́стачений;
3) настано́влений, поста́влений, постано́влений; ви́свячений.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОСТАВЛЯ́ТЬ, поставля́ющий кому что = снабжающий кого чем.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поставлять, поставить –
1) постача́ти, -ча́ю, -єш, поста́чити, -та́чу, -та́чиш (що кому́, куди́);
2) (возвышать, давать власть) настановля́ти, -вля́ю, -вля́єш, настанови́ти, -влю́, -виш (кого ким);
3) (сооружать) ста́вити, поста́вити, -влю, -виш.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

поставля́ть, поста́вить доставля́ти, доста́вити

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Поставлять, поставить (снабжать кого чем) – постача́ти, поста́чити кому́ що; п. для учреждения – постача́ти на устано́ву.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поставля́ть, поста́вить = 1. ста́вити, станови́ти, поставля́ти, постановля́ти, поста́вити, постанови́ти. — Постав на столї. — Поставлю хату і кімнату. К. Ш. — Поста́вить на видъ = зверну́ти ува́гу. — П. въ тупи́къ = оступа́чити. — П. въ стро́й, въ боево́й поря́докъ = ушикува́ти. С. Ш. — Поставля́ю до́лгомъ, за сча́стіе = вважа́ю за обовя́зок, за ща́стя. 2. постача́ти (С. З. Л.), вистача́ти (С. З. Л.), приставля́ти, настача́ти (С. Л.), поста́чити, наста́чити, приста́вити, ви́стачити, багатьом — понастача́ти. – Він постачав борошно для війська. — Він нам дрова приставляє. Кр. — Годуй мене, харч постачай. Кн. — Д. ще під сл. Доста́вить. 3. настановля́ти, настанови́ти (С. З.), про попів — висьвяща́ти, ви́сьвятити і д. Назнача́ть 2. — Настановили його урядником. С. З. — Висьвятили його на попа.
Ста́вить, ста́вливать, поста́вить = 1. ста́вити, станови́ти, поста́вити, постанови́ти і д. Поставля́ть 1. — Ставити стовпи. — Поставила сьвічку. — Становив сьвічки перед образами. Кн. — С. огра́ду = городи́ти, тини́ти. — С. ребро́мъ = ру́ба ста́вити, сторчи́ти. — Ста́вить, поста́вить лѣса́ = рештува́ти, ста́вити решто́вання, підрешто́вувати, обрештувати. — С. въ строй = д. Стро́ить 3. — С. въ счётъ = карбува́ти, закарбува́ти. — С. на видъ = виставля́ти, зверта́ти увагу́. 2. вважа́ти і д. Почита́ть, поче́сть. — Ни во что́ его́ ста́вить = нї за що його́ ма́є, за нї що́, за не ві́-що ма́є. 3. постача́ти і д. Поставля́ть 2. 4. настановля́ти і д. Поставля́ть 3. і Назнача́ть 2.

Запропонуйте свій переклад