Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «приличествовать»
Шукати «приличествовать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прили́чествовать – ли́чити (реже лицюва́ти), подо́бати, годи́тися, випада́ти, упада́ти, припада́ти, нале́жати(ся), приста́ти; присто́яти, бу́ти присто́йним, подо́бним кому́.
• Как -вует – як ли́чить, як подо́ба, як годи́ться, як випада́(є), як упада́(є), як припада́є, як нале́жить(ся), як приста́ло.
• Не -вует – не ли́чить, не подо́ба, не годи́ться, не випада́є и т. д. [Підпережи́сь, як ли́чить у похо́ді (Куліш). Не подо́ба козако́ві в ху́сточці ходи́ти, ті́льки сла́ви коза́цької – сіде́льце накри́ти (Пісня). Покі́рно встав я за́раз, як годи́ться, і па́нові тому́ пішо́в назу́стріч (Грінч.). Я́кось то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.). Не впада́є моска́ля дя́дьком зва́ти (Номис). Я хо́чу Ма́рцію, прийня́ти гі́дно, як то нале́жить ста́нові її́ і ро́дові (Л. Укр.). Насампере́д, як приста́ло поря́дному подоро́жньому, пода́всь він до коршми́ (Коцюб.)]. Срв. Подоба́ет.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИЛИ́ЧЕСТВОВАТЬ ще бу́ти присто́йним, уроч. присто́яти [Вам не прили́чествует вам не присто́ї́ть];
прили́чествующий що ли́чить тощо, прикм. добропристо́йний, присто́йний, нале́жний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Приличествовать – ли́чити, -чу.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Прили́чествовать = ли́чити (С. Л.), пристава́ти (С. Жел.), впада́ти, годи́ти ся (С. Л.). — Не личить нашій честі і повазї вбачати кров посельску в себе дома. К. Б. — Молодищам личить і одежа показна. Ст. Г. — Тобі личить червона стрічка. С. Л. — Вже ж не личать мінї ваші парубоцькі гулянки. Кн. — Не пристало вам так упадати коло неї. — Годї, дочко, не впада дївчаті так за хлопцем побиватись. Ст. Р. Н. — Тут нам бути не годить ся. С. Л.
Пристава́ть, приста́ть = 1. става́ти (С. Л.), станови́ти ся, зупиня́ти ся, ста́ти, зупини́ти ся. — Став у заїздї. — Він завжди у нас стає на кватирі. (д. ще під сл. Остана́вливаться). 2. пристава́ти, прича́лювати, прибива́ти ся, приста́ти, прича́лити, приби́ти ся. — Пором причалив до берега. — Хвиля була така, що насилу прибили ся до берега. 3. пристава́ти, прилипа́ти, чіпля́ти ся, приста́ти, прили́пнути, причепи́ти ся, вчепи́ти ся. — Смола прилипла до рук. — Пристав, як шевська смола до чобота. н. пр. 4. пристава́ти, прилуча́ти ся, пристати, прилучи́ти ся. — Пристань, пристань до вербунку — будеш їсти з маслом булку. (Д. теж Присоединя́ться). 5. пристава́ти, уїда́ти ся, прискіпа́ти ся, сїкати ся (С. З.), наскіпа́ти ся, наскі́пувати ся, напада́ти ся, ли́пнути, приста́ти, присїпати ся (С. З.), присїкати ся, прискі́пати ся, з роспитками — припи́тувати ся і д. Привя́зыватъся. 6. пристава́ти, приста́ти, змордува́ти ся. — Молодий чумаче, чого зажурив ся, чи воли пристали, чи з дороги збив ся? н. о. — Коні змордували ся, не везуть. 7. д. Прили́чествовать.

Запропонуйте свій переклад