Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «природа»
Шукати «природа» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Приро́да –
1) приро́да, нату́ра. [Пташки́ заспіва́ли, комашня́ заметуши́лася, ліс загомоні́в, приро́да знов віджила́ (Коцюб.). Усміха́лась весня́ним приві́том нату́ри краса́ (Л. Укр.)].
• Законы -ды – зако́ни приро́ди (нату́ри).
• Тропическая -да – тропі́чна приро́да.
• Мёртвая (тихая) -да, живоп. – ме́ртва приро́да.
• Живая -да – жива́ приро́да, животві́р (-тво́ру);
2) (врождённые свойства, наклонности) нату́ра, приро́да, єство́; (сущность) істо́та (реже сто́та); (характер) вда́ча. [Приро́ду тя́жко одміни́ти (Номис). Во́вча нату́ра тя́гне до лі́су (Чуб.). Па́нської сто́ти не переро́биш (Приказка). Ві́рив у матеріялісти́чну свої́х тео́рій нату́ру (Корол.). Приро́да мора́ли].
• -да растений, животных – приро́да росли́н, тва́рів.
• -да человека – приро́да (нату́ра, єство́, вда́ча) люди́ни.
• Женская -да скажется – жіно́ча нату́ра (істо́та, вда́ча) себе́ ви́явить.
• Отдать долг -де, см. Отдава́ть.
• -да вещей – приро́да или єство́ (істо́та) рече́й. [Ми не мо́жемо зна́ти саму́ істо́ту рече́й (Основа 1915)].
• Это в -де вещей – це світова́ річ.
• Привычка вторая -да – зви́чка – дру́га нату́ра.
• Гони -ду в дверь, она влетит в окно – крий, хова́й пога́не, а воно́ таки́ гля́не.
• По -де (по своим врождённым качествам) – з приро́ди, з нату́ри, приро́дою, нату́рою (срв. п. 3). [Вона́ з приро́ди че́сна (Куліш). Епікуре́єць з нату́ри (Грінч.)].
• Долгие по -де слоги – до́вгі з приро́ди (з нату́ри и т. д.) склади́;
3) (рождение, род) рід (р. ро́ду), зро́да (-ди).
• От -ды – зро́ду, від зро́ди. [Він від зро́ди таки́й (Левч.)].
• Он от -ды глух – він зро́ду глухи́й.
• От -ды способный к чему – уро́дливий до чо́го (що роби́ти). [Як феа́ки сами́ над усі́х люде́й уродли́ві по мо́рю гна́ти швидки́й корабе́ль (Потеб. Одис.)].
• Он по -де (по происхождению) француз – він ро́дом (з ро́ду) францу́з, він приро́дній францу́з.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Природа –
1) приро́да, (диал.) нату́ра;
2) (врождённые свойства, наклонности) нату́ра, приро́да, (естество) єство́; (сущность) істо́та (уст. сто́та); (характер) вда́ча;
3) (рождение, род) рід (р. ро́ду), зро́да (-ди):
• гони природу в дверь, она влетит в окно – заступи природу дверима, то вона тобі вікном (Пр.); крий, ховай погане, а воно ж таки гляне (Пр.);
• дикая природа – дика природа;
• дитя природы (книжн. устар., также шутл.) – дитя (дитина) природи;
• женская природа скажется – жіно́ча нату́ра (істо́та, вда́ча) себе́ ви́явить;
• живая природа – жива́ приро́да, животві́р;
• закон природы – зако́н приро́ди;
• игра природы – гра (примхи, іноді згруб. вибрики) природи;
• мёртвая природа (натура) – мертва (нежива) природа (натура);
• на лоне природы – на лоні природи; на вільному повітрі;
• отдать долг природе – віддати належне природі;
• он от природы глух – він зро́ду глухи́й;
• он по природе (по происхождению) француз – він ро́дом (з ро́ду) францу́з, він приро́дній францу́з;
• от природы – зро́ду, від зро́ди, зроду-віку, з природи;
• от природы способный к чему – уро́дливий до чо́го (що роби́ти);
• ошибка природы – помилка природи;
• по природе – з природи (натури); природою (вдачею, натурою);
• привычка вторая природа – зви́чка — дру́га нату́ра;
• природа вещей – приро́да, (єство́, істо́та) рече́й;
• природа растений, животных – приро́да росли́н, тва́рин;
• природа человека – приро́да (нату́ра, єство́, вда́ча) люди́ни;
• это в природе вещей – це природна (звичайна, світова) річ.
[Пташки́ заспіва́ли, комашня́ заметуши́лася, ліс загомоні́в, приро́да знов віджила́ (М.Коцюбинський). Усміха́лась весня́ним приві́том нату́ри краса́ (Л.Українка). Вона́ з приро́ди че́сна (П.Куліш). Епікуре́єць з нату́ри (Б.Грінченко). Приро́ду тя́жко одміни́ти (Номис). Натура вовка тягне до лісу, а музиканта до корчми (Пр.). Па́нської сто́ти не переро́биш (Приказка). Але якось, вернувшись пізно додому, схвильований і збуджений, мусив собі признатись, що ходить дивитись на жінок. Він розумів тепер, що тільки на них спинялись його очі, на сміючих обличчях їхніх, на звабливих ногах і теплих убраннях, що ховали тіло, яке до болю відчував; що тільки на них дивився він з жагучим захватом, немов кожна мала окрему, тільки їй властиву таємницю, окремий, для нього ніби виплеканий сад кохання та пристрасті, і з кожної віяло на нього сласним випаром її жіночого єства, що п’янив його і підносив (В.Підмогильний). Та мул той, на жаль, був найманий, а це все одно, що сказати — лихий на вдачу: коли цилюрник хотів сісти йому на крижі, він так вихонув задом, так бриконув ногами (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вашу природу, свічада, в цім світі досі ніхто списати не вмів. Ви наче діри гучливі в ситі заполонили перерви часів (В.Стус, перекл. Р.М.Рільке). Жити щасливо і жити згідно з природою — одне і теж. (Сенека). 1. – Чи можуть товаришувати хлопчик і дівчинка? – Можуть, але з часом природа візьме своє. 2. Дедалі менше хочеться виїжджати на природу: приїздиш — а там на неї вже наїхали її ж помилки. 3. — Ви з природи така красива, чи довелось доплачувати? 4. Добре, коли ти відпочив на природі. Гірше, коли природа відпочила на тобі]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИРО́ДА, по природе (своє́ю) приро́дою.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Природа –
1) (вселенная) приро́да, -ди;
2) (характер, свойство) нату́ра, -ри, вда́ча, -чі;
3) (существо) істо́та, -ти; от природы – зро́ду.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Природа (света, металла и т. д.) – приро́да;
• п. (сущность) – є́ство.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Природа
• Гони природу в дверь, она влетит в окно – заступи природу дверима, то вона тобі вікном. Пр. Крий, ховай погане, а воно ж таки гляне. Пр.
• Дитя природы (книжн. устар. шутл.) – Див. дитя.
• Женская природа скажется – жіноча натура (істота, вдача) себе виявить.
• Игра природы – гра (примхи, іноді згруб. вибрики) природи.
• Мёртвая природа (натура) – Див. мёртвый.
• На лоне природы – Див. лоно.
• Отдать долг природе – віддати належне природі.
• От природы (устар.) – з природи; зроду; зроду-віку.
• По природе – з природи; природою (вдачею, натурою).
• Привычка — вторая натура – звичка — друга натура.
• Это в природе вещей – це природна (звичайна) річ.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

приро́да 1. приро́да,-ди, нату́ра,-ри
2. єство́,-ва́

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Приро́да = 1. приро́да, нату́ра; істо́та. 2. приро́да, нату́ра, зро́да (С. Л.), но́ров, вда́ча. — Природу тяжко одмінити. н. пр. — Він від зроди такий. С. Л. — Воскова вдача: аби до тепла, так і тане. н. пр. — Отъ приро́ды = зро́ду. — Він зроду глухий. — Приро́дою дворяни́нъ = ро́дом дворяни́н. — Отда́ть, заплати́ть долгъ приро́дѣ = уме́рти.

Запропонуйте свій переклад