Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «причинять»
Шукати «причинять» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Причиня́ть, причини́ть что – заподі́ювати, заподі́яти, ді́яти, уді́яти що, чини́ти, учиня́ти, учини́ти що, спричиня́ти и -чи́нювати, спричини́ти що, спричиня́тися и -чи́нюватися, спричини́тися до чо́го; (доставлять, приносить) завдава́ти, завда́ти кому́ чого́ и що. [Що я заподі́яв оци́м лю́дям, – твої́м лю́дям, – за що мене́ су́дять? (Шевч.). Кра́ще кри́вду вже терпі́ти, ніж сами́м її́ чини́ти (Грінч.). Завдала́ ти мені́ вели́кої турбо́ти. Любо́в ті ра́ни завдава́ла (Куліш). Ма́ти найбі́льше лю́бить ту дити́ну, що бі́льше слабува́ла, бі́льше ноче́й безсо́нних їй спричини́ла (М. Левиц.)].
• -ни́ть вред кому – уді́яти, заподі́яти, учини́ти шко́ду кому́, пошко́дити кому́. [І лю́дська злість та непра́вда не вді́є мені́ нія́кої шко́ди (Неч.-Лев.). Замі́сть щоб зроби́ти вели́ку кори́сть, «Кра́шанка» вчини́ла ті́льки шко́ду (Грінч.)].
• -ни́ть зло, несчастье – учини́ти зло, неща́стя, заподі́яти, вді́яти зло, ли́хо и зле, лихе́ кому́, завда́ти (нако́їти) ли́ха (безголо́в’я) кому́. [Ніко́ли зла я не вчини́в-би їй (Грінч.). Скі́льки вам зла я вчини́ла (Грінч.). Ні, ні, Госпо́дь не заподі́є зло́го! (Куліш). А що він кому́ лихо́го заподі́яв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не зна́ю, хто їй ли́хо заподі́яв (Шевч.). Не зо́лотом те ли́хо оплати́ти, що завдали́ ви нам (Грінч.). Му́зо боги́не! Співа́й нам про гнів Пеліє́нка Ахи́лла, згу́бний кото́рий сто сот безголо́в’я Ахе́йцям нако́їв (Ніщинськ.). Ду́же бага́то Ахе́йцям ли́ха нако́їв (Самійл.)].
• -нить кому много хлопот, беспокойства – завда́ти, заподі́яти, нароби́ти кому́ бага́то кло́поту, турбо́т. [Ма́ло тобі́ того́ кло́поту і со́рому, що до́сі нам заподі́яла ? (Кониськ.)].
• -ня́ть затруднения – чини́ти тру́днощі кому́, ста́вити тру́днощі кому́ и перед ким, завдава́ти кому́ тру́днощів.
• -ня́ть, -ни́ть печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому – завдава́ти, завда́ти жалю́, журби́, ту́ги, скорбо́ти, го́ря, при́кростей, стражда́ння кому́, завго́рювати, завго́рити кому́; срв. Огорче́ние, Огорча́ть. [Цим ми йому́ не завго́римо і його́ не на́вчимо, але́ неха́й зна́є, що вовк ло́вить, але й во́вка ло́влять (Неч.-Лев.)].
• -нять муку, муки – завдава́ти му́ку, му́ки кому́. [Хіба́ то я завда́в їм му́ку? (Л. Укр.). Найгі́рші особи́сті му́ки, які́ завдає́ розлу́ка з усі́м, що се́рцю лю́бе (Єфр.)].
• Это -ня́ло боль, страдания кому – це болі́ло кого́. [Знева́га до найкра́щого її́ почуття́ болі́ла Раї́су (Коцюб.)].
• -ни́ть обиду кому – заподі́яти, вчини́ти кри́вду кому́, скри́вдити кого́.
• -ни́ть убыток, ущерб, урон кому – нароби́ти втра́ти (зби́тків кому́, призве́сти до втра́ти кого́.
• Война -ня́ет большие бедствия – війна́ призво́дить до вели́кого ли́ха, війна́ ді́є, спричи́нює бага́то ли́ха.
• Это может -ни́ть взрыв – це мо́же спричини́ти ви́бух, призве́сти до ви́буху.
• Причинё́нный – заподі́яний, уді́яний, учи́нений, спричи́нений, за́вданий кому́.
-ться –
1) заподі́юватися, бу́ти заподі́яним, ді́ятися, бу́ти вді́яним, чини́тися, бу́ти учи́неним, завдава́тися, бу́ти за́вданим кому́, чому́;
2) (безл.: приключиться) заподі́ятися, ста́тися, зроби́тися, учини́тися.
• Что тебе -лось? – що тобі́ ста́лося? що тобі́ зроби́лося?

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИЧИНЯ́ТЬ причиня́ть что ще призво́дити до чого;
причинять беспоко́йство ще чини́ти кло́поти;
причиня́ть вред кому ще чини́ти /док. учинити/ зло, фраз. кри́вдити кого;
причинять душе́вную боль /причинять мора́льные страда́ния/ образ. пекти́ мо́зок /ду́шу, се́рце/, завдава́ти се́рцю ра́ни, рі́зати без ножа́, щипа́ти за се́рце, гри́зти ду́шу, роздира́ти /кра́яти, рва́ти, гніти́ти/ се́рце;
причинять муче́ния /причинять страда́ния/ образ. залива́ти са́ла за шку́ру, заганя́ти шпильки́ під ні́гті, куса́ти за се́рце, ні́вечити /му́чити, точи́ти/ се́рце;
причинять неприя́тности чини́ти при́крощі, роби́ти зби́тки, наступа́ти на мозолі́, псува́ти кров, дошкуля́ти, підсил. жар на го́лову си́пати;
причинять неудо́бство завдава́ти моро́ки;
причинять убы́тки завдава́ти зби́тків;
причинять уве́чье калі́чити;
причинять хло́поты ще клопота́ти /заклопо́чувати/ го́лову, обляга́ти /обсіда́ти/ кло́потами, завдава́ти кло́поту /клопотів/;
причиня́ющий що /мн. хто/ завдає́ тощо, зви́клий завдава́ти, зда́тний завда́ти, спричи́нник, призві́дець, фраз. з насту́пним [уда́р, причиняющий паде́ние уда́р з наступним паді́нням];
причиня́ющий вред чему шкідни́к, шкідли́вий для чого;
причиняющий го́ре /причиняющий неприя́тности/ зда́тний насоли́ти /нароби́ти ли́ха/;
причиняющий затрудне́ния схи́льний чини́ти тру́днощі;
причиняющий поврежде́ние зда́тний пошко́дити;
причиня́ющий страда́ния зда́тний зали́ти са́ла за шку́ру;
причиняющий убы́тки зда́тний завда́ти зби́тків, збитко́вий, утра́тний;
причиняющий уще́рб чему зда́тний пошко́дити що, кри́вдний для кого;
причиня́ющий хло́поты клопітни́й;
причиняемый чи́нений, завда́ваний, заподі́юваний, спричи́нюваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Причинять, причинить – учиня́ти, -ня́ю, -ня́єш, учини́ти, -ню́, -ниш, уді́яти, заподі́яти, -ді́ю, -ді́єш.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

причиня́ть, причини́ть заподі́ювати, заподі́яти; спричиня́ти, спричини́ти; завдава́ти, завда́ти; чини́ти, учини́ти
п. вред завдава́ти шко́ди, шко́дити
п. затрудне́ния чини́ти тру́днощі; утру́днювати

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Причинять, -нить – заподі́ювати, заподі́яти, учиняти, учинити, робити, зробити, завдава́ти, завда́ти; п. неприятности – чинити прикрості; п. ущерб в здоровье – шко́дити, пошко́дити чиє́му здоро́в’ю, здоро́в’я позба́вити кого́сь.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Причиня́ть, причини́ть = учиня́ти (С. Ш ), учини́ти (С. Л. Ш.), удїяти (С. Ш.), вдїяти, заподїяти (С. Л.). — Він сам собі смерть заподїяв. — П. убы́токъ, по́рчу = шко́дити, нашко́дити (С. Л.), ушко́дити (С. Ш.).
Убы́токъ = шко́да (С. З. Л.), у(в)би́ток (С. Ш.), зби́ток, у(в)па́док (С. Ш.), втра́та (С. Л.), тра́та (С. Ш.), при продажі — недобі́р. — Брат не брат, а шкоди не роби. н. пр. — Спиток не вбиток. н. пр, — Знать то Озовська орда великі збитки мала. н. д. — Чи зиск, чи трата — одна заплата. н. пр. — Продав за 40, а сам дав 45 карбованцїв; от тобі чистого недобору 5 кар. Кн. — Убы́тки причиня́ть, нанести́ = шко́дити, шко́ду зроби́ти, нашко́дити, пошко́дити. — Батько нашкодив, а дїти в одвітї. н. пр. Ман. Убы́точить, изубы́точить = у(в)би́точити (С. Ш.) і д. Убы́тки причиня́ть.

Запропонуйте свій переклад