Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «проводить»
Шукати «проводить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

II. Прова́живать, проводи́ть
1) (
сопровождать), см. Провожа́ть, проводи́ть;
2) (
водить) води́ти (на прохі́дку), прово́джувати, прово́дити, прове́сти, поводи́ти кого́. Дети -живаются – діте́й во́дять на прохі́дку.
I. Проводи́ть, см. Провожа́ть.
II. Проводи́ть, провести́ или прове́сть
1)
кого куда, к кому, через что – прово́дити, прове́сти́ кого́ до ко́го, від ко́го (напр. від соба́к), (перевесть) перево́дити, переве́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити кого́ через що, чим; (дело) прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти (спра́ву де, через що); (судно) ве́сти́, переве́сти́, проводи́ти, прове́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити (судно́). [Прові́в його́ через ха́ту. Прові́в повста́нців яра́ми в село́. Перепрова́див їх через кордо́н, через го́ри. Прове́сти (переве́сти) спра́ву в комі́сії, через комі́сію. Я веду́ цього́ ду́ба через поро́ги (Катериносл.). Ло́цман, що прово́дить байдаки́ (Грінч.)].
Пленных -вели́ в лагерь – полоне́них спрова́дили до та́бору.
-ди́те меня к секретарю – проведі́ть (заведі́ть) мене́ до секретаря́;
2)
что – (черту) прово́дити, прове́сти́ (ри́су), (дорогу) проклада́ти, прокла́сти доро́гу (ко́лію) (см. Прокла́дывать); (воду, электричество и т. п.) прово́дити, прове́сти́ (во́ду, еле́ктрику і т. п.); (тепло, звук) прово́дити, прове́сти́, перепуска́ти, перепу́стити (тепло́, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти́ що (вибо́ри, за́ходи); (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що. [Переве́сти в окру́зі вибо́ри до сільра́д. Радя́нська вла́да перевела́ по́вне соція́льне забезпе́чення всіх трудя́щих (Азб. Ком.)].
-ди́ть, -сти́ в жизнь что-л. – прово́дити, прове́сти́ в життя́, заво́дити, заве́сти́ в життя́, (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що в життя́, справди́ти що.
-ди́ть роль – прово́дити, прове́сти́ ро́лю чию́, кого́.
-вести собрание, заседание, урок – прове́сти́, засі́дання, збо́ри, ле́кцію.
-ди́ть мысль, идеи – прово́дити ду́мку, іде́ї.
-вести́ телефон, телеграф – прове́сти́ телефо́н, телегра́ф.
-ди́ть границу – кла́сти, покла́сти, прово́дити, прове́сти́ межу́, (политич.) кордо́н.
-води́ть, -вести́ межу вокруг чего – обмежо́вувати и обме́жувати, обмежува́ти и обме́жити що.
-вести́ канал – прово́дити, прове́сти́ кана́л;
3) (
дотрагиваться) прово́дити, прове́сти́, (поводить) пово́дити, пове́сти́ чим по чо́му, (с целью убедиться в чём-л.) гляді́ти, погляді́ти, (гал.) смотри́ти, посмотри́ти чим (напр. руко́ю, доло́нею) по чо́му. [Вона́ провела́ рукою по чолі́ (Л. Укр.). Руко́ю пово́дить по ло́бові (Квітка). Посмотри́в доло́нею по го́лих гру́дях (Стеф.)];
4) (
время) ба́вити, проба́вити (час), ба́витися, проба́витися, прово́дити, прове́сти́ (час); (прожить, пробыть) перебува́ти, перебу́ти, пробува́ти, пробу́ти (час). [Неспокі́йну ніч перебуло́ місте́чко перед свя́том (Коцюб.). Немину́че тре́ба перебу́ти лі́то де на селі́ (Кониськ.). Скі́льки ча́су ви перебу́ли в доро́зі?].
Как -дите время? – як прово́дите, ба́вите час? як мина́є вам час?
Вечер -ли мы весело – ве́чір перебули́ ми ве́село.
В гостях -ли время приятно – в гостя́х час звели́ га́рно.
Где вы -ли праздники? – де ви перебу́ли свя́та?
Я -вё́л день в библиотеке – я перебу́в день у бібліоте́ці (книгозбі́рні).
Больной -вё́л ночь покойно – хво́рий перебу́в ніч до́бре, ніч хво́рому до́бре мину́ла.
-ди́ть время в чём – прово́дити, прове́сти́ час у чому́, ужива́ти, ужи́ти час на що.
-ди́ть время в трудах – прово́дити час за пра́цею.
-ди́ть время в пьянстве, в кабаке – перево́дити час на пия́тику, виси́джувати, (образно) днюва́ти й ночува́ти в шинку́ (в ко́рчмі).
Он -дит все дни на улице, на реке – він увесьде́нечки на ву́лиці, на рі́чці (перебува́є).
-ди́ть, -сти́ время непродуктивно – марнува́ти, змарнува́ти час, перево́дити, переве́сти́ час ма́рно.
-вести́ лето, зиму – перебу́ти лі́то, зи́му, перелі́тувати, перезимува́ти де.
-ди́ть праздник – святкува́ти, відсвяткува́ти, пересвяткува́ти, (святки, сопряжённые с ритуалом) спрова́джувати, опрова́[о]ди́ти свя́то. [Опрова́дили свя́то як годи́ться].
-ди́ть время с кем – прово́дити час з ким; ба́витися з ким.
-ди́ть время в балах – балюва́ти; в праздности – святкува́ти, гуля́ти, згуля́ти, ледарюва́ти; си́дні справля́ти, виле́жуватися, (насм.) бімбува́ти. [І часи́ночки не згуля́є; усе́ в робо́ті (М. Грінч.). Вони́ святкува́ти лю́блять, а робо́та сама́ нія́к не хо́че роби́тися. Бімбу́є, як жид у ша́баш (Київщ.)];
5)
кого – (обманывать) підво́дити, підве́сти́ (подвести), зво́дити, зве́сти́, о(б)ду́рювати, о(б)дури́ти, ошу́кувати, ошука́ти, (хитростью) схитри́ти, охитрува́ти кого́; см. Обма́нывать; (водить, длить время) води́ти, волово́дити кого́. [Пропади́ ти лу́чче сам, що нас усі́х підві́в (Рудч.). Він стари́й як світ, його́ не зведе́ш (Коцюб.). Та мене́ то не схитри́ти: зна́ю, чого́ хо́че (Рудан.). О, що-ж роби́ти, щоб і смерть саму́ перемогти́, і до́лю одури́ти (Самійл.)].
Суд -ди́л его с год, да ничего не сделал – суд води́в (волово́див) його́ з рік, та нічо́го не зроби́в.
Этого не -дё́шь – цьо́го не зведе́ш, не о(б)дури́ш, не підду́риш и т. д. В другой раз меня не -ду́т – удру́ге ме́не не ошука́ють, не обду́рять, не підма́нять.
Проведё́нный
1) прове́дений, переве́дений, перепрова́джений через що, до ко́го;
2) прове́дений, прокла́дений; переве́дений;
3) (
о времени) прове́дений, перебу́тий, пробу́тий, ужи́тий на що, (непродуктивно) змарно́ваний, (в праздности) згу́ляний; (о празднике, торжестве) відсвятко́ваний, пересвятко́ваний, опрова́джений. [Де́в’ять мі́сяців, пробу́тих у тюрмі́, були́ для ме́не торту́рою (Франко)];
4) (
обманутый) підве́дений, зве́дений, обду́рений, підду́рений, ошу́каний, охитро́ваний.
Провожа́ть, проводи́ть
1) прово́дити
и проводжа́ти, прове́сти́, опроводжа́ти, опроводи́ти, випроводжа́ти, ви́проводити, (отвести) відпрова́джувати, відпрова́дити, (обычно немного) надво́дити, надве́сти́, підво́дити, підве́сти́ кого́ куди́. [Лука́ш прові́в мене́ за ца́рину (М. Вовч.). Ой, хто мене́ молоду́ю проведе́ додо́му? (Пісня). Нагоду́є, на доро́гу дасть і ви́проводить за село́ (Квітка). Я вас опроводжу́ аж додо́му (Квітка). Відпрова́дьте мене́ ту́ди го́рами (Франко). Надвела́ тро́хи ву́лицею (Л. Укр.). Я вас надведу́ аж додо́му (Крим.). Пі́демо, підведу́ тя (тебя) за село́ (Франко)].
Я -ди́л его в город – я прові́в (надві́в) його́ до мі́ста.
-жа́ть взглядом – прово́дити по́глядом, очи́ма кого́;
2) (
из дому; со двора) виряджа́ти, ви́рядити, випроводжа́ти и випрова́джувати, ви́проводити, проводжа́ти (спроводжа́ти) и прово́дити, прове́сти́ кого́. [Виряджа́ла в світ мене́ ма́тінка (Рудан.). Її́ в доро́гу виряджа́ли сестри́ці, по́други й брати́ (Самійл.). Спроводжа́ла ма́ти до́ньку в чужу́ стороно́ньку (Пісня). Проводжа́ла си́на ма́ти (Шевч.). Провела́ я сино́чка сво́го у ві́йсько].
Мать -ди́ла сына на войну – ма́ти ви́рядила си́на на війну́.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРОВОДИ́ТЬ (межу) кла́сти, (ревізію) роби́ти, (свято, збори) відбува́ти, (по реєстрах) запи́сувати;
проводи́ть вре́мя гуля́ти, забавля́тися, (де) пропада́ти;
пра́здно проводи́ть время сиді́ти, скла́вши ру́ки, тиня́тися без ді́ла;
проводи́ть вре́мя в бала́х балюва́ти;
проводи́ть всё вре́мя днюва́ти й ночува́ти;
проводи́ть в жизнь ще вті́лювати /перево́дити/ в життя́, (лінію) гну́ти;
проводи́ть грани́цу кла́сти межу́;
проводи́ть грань ме́жду чем розрізня́ти що;
проводи́ть медо́вый ме́сяц оказ. медува́ти;
проводи́ть паралле́ли ще роби́ти порі́вняння;
проводи́ть паралле́ль к чему галиц. нав’я́зувати до чого;
проводи́ть по счета́м запи́сувати на раху́нки;
проводи́ть рассле́дование розслі́дувати, розслі́джувати;
проводя́щий 1. що /мн. хто/ перево́дить тощо, зви́клий перево́дити, ра́ди́й переве́сти́, за́йня́тий перево́дом, провідни́к, повожа́тий, повода́р, прикм. провідни́й, /канал/ пропускни́й, (досліди, виміри тощо) за́йнятий чим, 2. обманывающий;
проводящий в жизнь зда́тний переве́сти́ /втіли́ти/ в життя́;
проводящий собра́ние покли́каний ве́сти́ збо́ри;
проводящийся/проводи́мый 1. перево́джуваний /прово́джуваний/, прова́джуваний /запрова́джуваний/, зді́йснюваний, 2. обманываемый;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Проводить, провести
1) прово́дити, -джу, -диш, провести́, -веду́, -веде́ш;
2) (
обмануть) дури́ти, обдури́ти, -рю́, -риш; -дить в жизнь – перево́дити в життя́.
Провожать, проводить
1) прово́дити, -джу, -диш, провести́, -веду́, -веде́ш;
2) (
в дорогу) виряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, ви́рядити, -джу, -диш, випроваджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, ви́провадити, -джу, -диш.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Проводить, -вести – прово́дити, прове́сти;
• п. (железн. дорогу
) – проклада́ти, прокла́сти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Проводить
• Провести лето, зиму
– перебути (провести) літо, зиму; перелітувати, перезимувати.
Проводить время в балах
– балувати.
Проводить, провести грань между кем, между чем
– проводити, провести межу (грань) між ким, чим.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

проводи́ть, провести́ 1. прово́дити, провести́
2. запрова́джувати, запрова́дити
3. зді́йснювати, здійсни́ти

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Проводить, -вести
1) (
кого, что, куда) – прово́дити, провести;
2) (
заводить) – запрова́джувати, запрова́дити; п. реформу – запрова́джувати, запрова́дити рефо́рму;
3) (
бухг.) – записувати, записа́ти; п. по балансу – записувати, записа́ти до балянсу; п. по книгам – записувати, записа́ти по книжках; п. по счету – записувати, записа́ти на раху́нок;
4) (
выполнять) – прова́дити, робити, зробити; п. кампанию – прова́дити (робити) кампа́нію; п. ревизию – прова́дити (робити) реві́зію;
5) (
время) – перебува́ти, перебу́ти; -водить отпуск – використо́вувати відпу́стку.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Проводи́ть, провести́, прове́сть = 1. прово́дити, провести́. — П. въ, доро́гу = виряжа́ти, ви́рядити. — Виряжала мати дочку в чужу стороночку. н. п. — П. вре́мя = продля́ти, прога́яти. — П. день = переднюва́ти (С. Л.). — П. лѣ́то = літува́ти, пролїтува́ти, ви́лїтувати. — П. недѣ́лю = перетижнюва́ти (С. Л.). — П. жизнь = звікува́ти. — Проводи́ть ста́рость = старува́ти. — П. вре́мя на стражѣ = прокалаву́рити, провартува́ти. — П. вре́мя пра́здно = прогуля́ти, згуля́ти, змарнувати, провакува́ти. — П. бо́розду чере́зъ доро́гу, по́ле = перера́лити. — П. ме́жу вокру́гъ = обме́жити. 2. дури́ти, зво́дити, одури́ти, звести́, окуля́ри вте́рти, у ду́рнї поши́ти, в шо́ри убра́ти і т. д. д. Обма́нывать.
Провожа́ть, проводи́ть = 1. прово́дити, провести́. — Проведи мене від собак. 2. провожа́ти, виряжа́ти, ви́рядити, не ласкаво — випрова́жувати, ви́проводити. — Мати сина в доріженьку слїзно провожала. н. п. — Виряжала мати дочку в чужу стороночку. н. п.

Запропонуйте свій переклад