Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «проклятие»
Шукати «проклятие» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прокля́тие –
1) прокля́ття, кляття́, клятьба́, проклі́н (-кльо́ну). [Неха́й ля́же прокля́ття на йому́ (Неч.-Лев.). Ой згада́й про ме́не, здійми́ кляття́ з ме́не (Гатц.). Клятьба́ непра́ва зве́рнеться на вас (Л. Укр.). Ба́тькова та ма́тчина моли́тва із мо́ря вийма́є, а проклі́я у калю́жі то́пить (Номис). Знай: спа́дщини тобі́ я ввік не відпишу́, а те, то я сказа́в, прокльо́ном завершу́ (Самійл.)];
2) церк., см. Ана́фема.
• Наложить на кого -тие – накла́сти клятьбу́ (ана́фему) на ко́го.
• Предать кого -тию – ви́клясти кого́, клятьбу́ ви́ректи кому́.
• Преданный -тию кем – ви́клятий від ко́го;
3) (брань) проклі́н и прокльо́н (-льо́ну), кльон (-ну). [Оту́т-то було́ плачу́ та прокльо́нів (Свидн.). Її́ кльо́ни й прокльо́ни (Мирн.)].
• Слать -тия кому, осыпать -тиями кого – сла́ти прокльо́ни кому́, ки́дати прокльо́ни, прокльо́нами на ко́го.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРОКЛЯ́ТИЕ збірн. проклятьба́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Проклятие – проклі́н, -кльо́ну, прокля́ття, -ття.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Прокля́тіе = кляття́, клятьба́, прокляття́, про́клін (С. Л.), прокльо́н, прокля́тство (С. З.). — Отцева і матчина молитва зо дна моря рятує, а проклін у калюжі топить. н. пр. — Вона боялась, що її проклін побив Мелашку, як лиха година. Лев. — Його уста затремтїли лихим прокльоном. Бар. — Бог не дитина, щоб слухати прокльонів одурілого чоловіка. Фр. — Дурна клятьба — об стїну головою. н. пр. — Під проклятством розказуючи. Уст. Луц. брат. С. З.

Запропонуйте свій переклад