Знайдено 7 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Протя́гивать, протяну́ть –
1) (простирать) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти, протяга́ти, протягти́, простира́ти, просте́рти що до чо́го, що куди́, (вытягивать) вистяга́ти, ви́стягти що, (во мн.) попростяга́ти и т. д. [Верба́ вже розбу́ркалася і скрізь простяга́ла до со́нця блі́до-зеле́не ли́стячко (Грінч.). Він простя́г руку та й поблагослови́в мене́ (М. Вовч.). Як безси́льна дити́на протягну́в до не́ї ру́ки (Стеф.). Ру́ці свої́ простира́єте (Франко, Етн. Зб. V). Кучеря́ві в’язи́ попростяга́ли зеле́ні ла́пи над рі́чкою (ЗОЮР. II.)]. • -вать, -ну́ть руку, руки к кому, к чему – простяга́ти; простягти́ ру́ку, ру́ки, (о мног.) попростяга́ти ру́ки до ко́го, до чо́го, сяга́ти, сягну́ти, посягну́ти руко́ю за чим. [Тай посягну́в за ро́жею стріле́ць молоде́нький (Федьк.)]. • -ну́ть руку кому – простягти́, пода́ти ру́ку кому́. • Не -вай руки, не дам – не простяга́й руки́, не дам. • -ну́ть ногу, ноги (расправить, вытянуть) – простягти́, ви́стягти но́гу, но́ги, (о мног.) попростяга́ти, повистяга́ти но́ги. [Не лежи́ться мені́, но́гу то простягну́, то підко́рчу (Тесл.)]. • -ва́й ножки по одёжке – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку. • -ну́ть ноги (умереть) – ви́простатися, простягти́ся, ду́ба да́ти, ґи́ґнути, освіжи́тися. [Я побі́г, так ще жи́ва була́; а мо́же вже до́сі й простягла́сь (Кониськ.). Я дам, дак тут і осві́житься (Борз.) Ґи́ґнув стари́й (Липовеч.)]. • -вать, -ну́ть верёвку поперёк улицы, двора – перепина́ти, переп’я́сти и перепну́ти моту́зку уперек ву́лиці, двора́. • -ну́ть межу к самой реке – протягти́ межу́ до са́мої рі́чки; 2) что во что, через что, сквозь что – протяга́ти, протягти́, промика́ти, промкну́ти що в що, крізь що. [Ой протягну́ я волоко́нце крізь віко́нце (Чуб.)]; 3) (дело, время) продля́ти, протягти́, проволокти́, проволово́дити (ді́ло, час); (прожить, перебиваясь) перетягти́, прокаланта́ти, перебідува́ти. [Продля́ли ці́лий день (Черк.). Як-не́будь ще цей ти́ждень перетя́гнемо (Зміїв.)]. • Лишь-бы -ну́ть время – аби́ протягти́, зага́яти час; аби день до ве́чора. • Больной до вечера не -нет – хо́рий до ве́чора не дотя́гне, не ви́тягне, не доживе́; 4) (голосом) протяга́ти, протягти́. [Так? – я́кось зля́кано протя́г пое́т (Л. Укр.)]. • Говорить -вая слова – говори́ти з про́тягом, на-ро́зтяг. • Протя́нутый – простя́гнутий и простя́гнений, протя́гнутий и -тя́гнений и т. д. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ПРОТЯ́ГИВАТЬ (через що) тягти́, тягну́ти́, (ноги) ще витяга́ти; по одёжке протягивай но́жки коротк. знай своє́ сті́йло; протягивающий що /мн. хто/ протяга́є тощо, зви́клий протягати, ра́ди́й протягти́, за́йня́тий про́тягом, тяга́ч, протяга́ч, прикм. тягу́чий, тех. протяга́льний, протяжни́й, простяга́льний, витяга́льний, затяга́льний, складн. -тя́жний, -тяг [протягивающий ле́нты стрічкотя́жний, стрічкотя́г]; протягивающий вре́мя схи́льний тягти́ час; протягивающийся/протягиваемый тя́ганий /протя́ганий, простя́ганий, витя́ганий, затя́ганий/, прикм. просте́ртий, простя́гнутий, /звук/ протя́жливий, протя́глий, тягу́чий; протягивающийся простяжни́й; протягивающийся на со́тни миль просте́ртий на со́тні миль; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Протягивать, протянуть –
1) про(с)тяга́ти, -га́ю, -га́єш, про(с)тягти́, -гну́, -гне́ш; 2) (продлить) протяга́ти, протягти́. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Протягивать, -тянуть – протяга́ти, протягти́. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Протягивать
• Говорить, произносить, протягивать слова – говорити, вимовляти [з] протягом (на розтяг, спроквола). • Лишь бы протянуть время – аби день до вечора; аби згаяти час. • По одёжке протягивай ножки – по своєму ліжку простягай ніжку. Пр. Так кравець крає, як йому матерії стає. Пр. Живи [так], як кишеня дозволяє. Пр. • Протянуть в печати кого (разг.) – протягти у пресі кого. • Протянуть ноги (разг.) – простягти (витягти, випростати, відкинути) ноги; простягтися (витягтися, випростатися); опрягтися; (образн.) дуба дати (урізати). • Протянуть руку к чему – простягти руку до чого; сягнути рукою до чого. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
протя́гивать, протяну́ть 1. протяга́ти, протя́гувати; протягну́ти 2. простяга́ти, простягну́ти |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Протя́гивать, протяну́ть, ся = 1. протяга́ти, простяга́ти, протягти́, простягти́, ся. — Не прикладав му́ки, не простягай руки. н. пр. — Вона, простягла обидві руки і поклала їх. Лев. — І до братів своїх темних простягали руки, всїм бажали вони мира, волї і науки. К. X. — І простягши він руку, приторкнувсь до нього. К. Св. П. — По одёжкѣ протя́гивай но́жки = по своєму́ ліжку простяга́й ніжки. н. пр. — Протяну́ть но́ги = уме́рти, ду́ба да́ти. 2. тягти, волокти́, протягти́, проволокти, проволочи́ти (час, дїло) і д, Длить і Ме́длить. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)