Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «сновигати»
Шукати «сновигати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Колобро́дить
1) (
шляться, слоняться) ника́ти, сновиг[ґ]а́ти, блука́ти, тиня́тися, ве́штатися, снува́тися;
2) (
проказить) колобро́дити, колобро́їти, бро́їти, пустува́ти, штука́рити, витворя́ти, чмутува́ти. [Ці́лу ні́чку колобро́дить, за собо́ю че́лядь во́дить (Пісня). Ене́й тут до́бре колобро́див (Котл.). Не ма́ло-ж ма́буть вони́ й бро́їли; згада́ймо-ж іще́, що витворя́в князь Влади́мир у Ки́їві (Куліш)];
3) белькота́ти (-кочу́, -ко́чеш), говори́ти безла́дно, верзти́ (нісені́тницю).
Мы́згать, мы́згивать, мы́згнуть
1) (
шататься) шве́ндяти, сновиґа́ти, ша́статися, тиня́тися, шмигля́ти, ганя́ти, волочи́тися, (насм.) шве́нді справля́ти, однокр. гайну́ти, чкурну́ти. [Не ша́стайся як ми́ша в па́стці (Приказка). Із льо́ху та в ха́ту знай шмигля́є (Шевч.)];
2)
-гать, -ся (об одежде) – зано́шувати, -ся, ша́рпати, -ся, де́рти, -ся и дра́ти, -ся, ми́зкати, -ся; бу́ти зано́шуваним, ша́рпаним и т. п.
Наколобра́живать, наколобро́дить
1) (
наслоняться) ника́ти, наника́ти, сновиг[ґ]а́ти, насновиг[ґ]а́ти, блука́ти, наблука́ти, натиня́тися, наве́штатися, наснува́тися;
2) (
проказить) колобро́дити, наколобро́дити, (коло)бро́їти, на(коло)бро́їти, пустува́ти, напустува́ти, штука́рити, наштука́рити, чмутува́ти, начмутува́ти.
-диться
1) наника́тися, насновиг[ґ]а́тися
и т. п.;
2) наколобро́дитися, на(коло)бро́їтися
и т. п.;
3) набелькота́тися.
Срв. Колобро́дить.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Слоняться – тиня́тися, -ня́юся, -ня́єшся, сновиґа́ти, -ґа́ю.
Шнырять – сновиґ[г]а́ти, -ґ[г]а́ю, -ґ[г]а́єш, ша́стати, -таю, -таєш.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сновига́ти, -га́ю, сновиґа́ти, -ґаюслоняться, мыкаться.
Сновида́ти, -да́ю, см. Сновига́ти.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сновига́ти, -га́ю, -га́єш і сновиґа́ти, -ґа́ю, -ґа́єш

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Сновига́ти, -гаю, -єш, сновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає. Рудч. Ск. І. 137.
Сновида́ти, -да́ю, -єш, гл. = Сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Болта́ть ся = 1. бо́втати ся, колоти́ти ся. — Вода бовтаєть ця в бочцї. 2. броди́ти, тиня́ти ся, ве́штати ся, сновиґа́ти. — Так без дїла тиняєть ся. — Посновиґала там по всїм куткам. Б. Г. 3. телїпа́ти ся, мота́ти ся, тїпати ся, колиха́ти ся. — А китицї то сюди то туди телїпають ся. Кв.
Броди́ть = 1. броди́ти, ве́штати ся, волочи́ти ся, тиня́ти ся, туля́ти ся, шве́ндяти, шва́ндяти, (не знаючи дороги) — блука́ти, (швидко, неспокійно) — шмигля́ти, (без пристановища) — ми́кати ся, тиня́ти ся, (зазираючи скрізь) — никати, сновиґа́ти, ни́шпорити. С. Аф. Л. З. Ш. — Чи я живу, чи доживаю, чи так по сьвіту волочусь. К. Ш. — Піди ж ти, нещасна доле, в морі утопи ся, а за мною, молодою, та не волочи ся. н. п. — Як бачиш, бурлака в сьвітї.... тиняю ся од села до села. Кот. — Тиняєть ся, як злодїй по ярмарку. — Не знав Троянець нї один, куди се так вони швендяють, куди, про що вони мандрують. Кот. — Посновиґала там по всїм куткам. Б. Г. — Сюди пик, туди ник, та й день невелик. н. пр. — Блукає, як приблудний. С. Ш. 2. д. Брести́. 3. броди́ти, ки́снути, ква́сну ти (про тїсто, буряки то що), гра́ти, виграва́ти шумува́ти, мусува́ти (про горілку, вино тощо). — Росквас став бродити. С. Ш. — Шпилять і кваснуть буряки. Кот. — Горілка шумує. С. З. — Наварили ляхи пива та не зшумували, мали вони собі військо, та не шанували. н. п. — Вино вже мусує.
Лавирова́ть = кружи́ти, крути́ти ся, бардїжа́ти (вживаєть ся на Днїпрі); сновига́ти. — Сновигає між людьми й між панами, щоб не зачепить ся за кого. Кн.
Мы́згать = 1. шва́ндяти, шмигля́ти, сновиґати. — Із льоху та в хату знай шимгляєв, наливає. К. Ш. 2. ша́рпати, дра́ти (одежу).
Мы́каться = 1. шмигля́ти, гаса́ти, сновиґа́ти, ша́стати ся. — Не шастай ся, як миша в пастцї. н. пр. 2. бідува́ти, тиня́ти ся. — Тиняю ся по сьвіту. Кот.
Ходи́ть = 1. ходи́ти, ступа́ти, похожа́ти, швидко і дрібно — тю́пати (С. Л.), дріботїти, дробцюва́ти, поспішаючи — чимчикува́ти (С. Л.), шкандиба́ючи — шкандиба́ти (С. Л.), шкитильга́ти, важко — тягти́ ся, пха́ти ся, пле́нтати ся, плуга́нити ся, ча́пати, челе́пати, не твердо — ди́бати, широко ступаючи — ци́бати, ледве — брести́, чвала́ти (С. Л.), опіраючись — о́пірцї ходи́ти, навкруги́ — кружа́ти, кружля́ти, просто — простува́ти, про́сто йти́, то сюди то туди — сновиґа́ти і д. під сл. Идти́. — Похожає, як пава.— X. по́ міру = проси́ти ми́лостиню, попід вікнами ходи́ти, простяга́ти ру́ку, старцюва́ти, же́брати. – X. по чьи́мъ стопа́мъ = 1. уступа́ти у слїд, перейма́ти і д. Подража́ть. 2. слїдкува́ти, сте́жити, пантрува́ти, зори́ти і д. Слѣди́ть 3.X. дозо́ромъ = дозира́ти. 2. пла́вати, ходи́ти (про риби і судна). — Оселедцї ходять табунами. 3. ходи́ти (в грі в карти і дамки). 4. шумува́ти, гра́ти, мусува́ти і д. Броди́ть 3. 5. клопота́ти, ся, стара́ти ся, дба́ти. — X. за кѣмъ = догляда́ти. — Х. за чѣмъ = по́рати ся (коло чого). — X. по суда́мъ = клопота́ти в судї.
Шата́ться = ві́яти ся, хиля́ти ся, блука́ти (С. Ш.), тиня́ти ся (С. Ш.), ни́кати, ве́штати ся, сновига́ти (Сп.), ба́йдики бити, ви́трішки лови́ти, кива́ти ся і д. Слоняться. — Пъяний киваєть ся.