Знайдено 1 статтю
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Хистки́й, -а́, -е́.
1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Грин. ІІІ. 496. Вже ступила на хистку кладку. Левиц. І. 172. Хисткий місточок. Левиц. І. 437. 2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка. Г. Барв. 5. 3) Гибкій. Тонкий да хисткий стан. К. ЧР. 163. Уродливий парубок, хисткий, як очеретина. МВ. І. 4) Способный, умѣлый, ловкій. Ну, вже й хисткий хлопець. Канев. у. Та скора ж, та хистка, як та ластівка! Г. Барв. 103. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)