Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 2 статті
Запропонувати свій переклад для «бережечок»
Шукати «бережечок» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Берег, -га, м.; во мн. ч. берега́ и береги́.
1) Берегъ. Ой пійду я, пійду не берегом — лугом. Мет. 94. Богу молись, а до берега гребись. Посл. На березі Ганна роздяглася. Шевч. Берега́ми. По берегамъ. Берегами глибокий пісок. Св. Л. 94.
2) Край, бортъ. Глибока миска з крутими берегами. Конот. у.
3) Кайма. Принесу хвартух дорогий — золотії береги. Лукаш. 144.
4) Обрѣзъ въ книгѣ. Книжка з золотими берегами.
5) Пусти́тися бе́рега — отдаться на произволъ судьбы. Аф.
6) Держа́тися бе́рега означаетъ въ прямомъ значеніи плыть подлѣ берега, а въ переносномъ — быть осторожнымъ. Аф.
7) Бе́рега да́ти — положить предѣлъ, конецъ. Треба тобі берега дати, бо щось дуже вже роспустився. Харьк. Ум. Бережок, береже́чок, береже́нько. На бережку у ставка. Нп. Ой у тихого Дунаю, у крутого бережку. Чуб. Тиха вода береженьки зносить. Чуб. V. 344.
Береже́нько, -ка, береже́чок, -чка, м. Ум. отъ берег.