Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «ветер»
Шукати «ветер» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ве́тер – ві́тер (р. -тра[у]), (мн.) вітри́.
• В. северный – верхови́й (півні́чний) ві́тер, верхови́к.
• В. южный – низо́ви́й (півде́нний) в., нижня́к, полуде́нник.
• В. восточный – схі́дній в. В. западный – за́хідній в., за́ходень (р. -дня).
• Тёплый в. – тепля́к.
• Сухой ве́тер – сухові́й.
• Палящий в. – палю́чий в., шмалі́й.
• Сильный в. – нава́льний ві́тер, бо́рвій, буре́й.
• Сквозной в. – скрізни́й ві́тер, про́тяг.
• Ве́тер, дующий с горы – згі́рний в.
• В. от берега на море – відбере́жний (горови́й) в.
• Во время ве́тра – під ві́тер.
• По ве́тру – за ві́тром.
• Говорить на в. – говори́ти на ві́тер.
• Пойти на ве́тер – піти́ з ві́тром. См. Верхово́й, Попу́тный, Проти́вный, Поднима́ться.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ветер – вітер, (мн.) вітри, (ув.) вітрюган, (поэт.) вітрило, вітровій:
• благоприятный ветер – погожий (погодній, ходовий, попутний) вітер;
• бросать слова на ветер, говорить слова на ветер – кидати (пускати) слова на вітер, говорити на вітер, говорити пусто-дурно (пусто та дурно)! (уроч.) на вітер метати глагол (глаголи);
• ветер восточный – східний (сходовий) вітер, східняк (сходовець), (образн.) вітер з-під сонця;
• ветер, дующий с горы – згірний (горовий, гірський) вітер;
• ветер западный – західний вітер, заходень (західник);
• ветер крепчает – вітер дужчає (міцнішає, береться, розбирається);
• ветер от берега на море – відбережний (горовий) ветер;
• ветер свистит в кармане – у кишені вітер гуляє (свише) (Пр); дюдя свистить у кишені (Пр.); тільки душа, а в кишені ні гроша (Пр.); у кишені [аж] гуде (Пр.); спасибі Богу – всього є: хліба ма, а грошей нема (Пр.); у його грошей, як у жаби пір’я (Пр.);
• ветер северный – північний вітер, (на Дніпрі та ін.) верховий (горішній, горовий) вітер, верховик (горішняк);
• ветер сильный – [вітер] буйний, вітер навальний (дужий, лок. шпуй-ний), борвій (буревій, буровій, бурей), (эмоц.) вітрюга (вітрюган, вітрище), (образн.) вітер аж реве (аж гуде);
• ветер южный – південний вітер, (на Дніпрі та ін.) низовий вітер, низовик (низовець, нижняк, полуденник, лок. низовка);
• веяние, порывы ветра – вітровіння;
• во время ветра – під вітер, у вітер, під час вітру;
• выбрасывать деньги на ветер (разг.) – сипати грішми [як половою] (сипати гроші, як полову), розкидати (тринькати, розтринькувати) гроші, сіяти (пускати) гроші на вітер;
• говорить на ветер – говорити на вітер;
• держать нос по ветру – тримати (держати) носа за вітром, ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), чути (дивитися), звідки (відки) вітер віє;
• идти куда ветер дует – іти (хилитися, гнутися), куди вітер віє (дме);
• ищи, догоняй ветра в поле – шукай, доганяй вітра (вітру) в полі лови вітра в полі;
• мчится как ветер – мчить (жене, летить, лине) як вітер (вітром, як на вітрі), мчить (жене, летить, лине) навзаводи з вітром, курить, (образн.) [як] вітер йому у ногах;
• палящий ветер – палючий вітер, (лок.) шмалій;
• по ветру – за вітром;
• подбитый ветром (разг.разгшутл.) – (про людину і про одяг) вітром підбитий (підшитий);
• поднимается, поднялся ветер – схоплюється, схопився (знімається, знявся, зривається, зірвався, рушає, рушив (рушився) вітер;
• пойти на ветер – піти з вітром;
• посеешь ветер — пожнёшь бурю – посієш вітер — пожнеш бурю (Пр.); хто сіє вітер, [той] збере (збирає) бурю (Пр.); сієш вітер, вітром жати будеш (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр.);
• сквозной ветер, сквозняк – скрізний вітер, протяг;
• собака лает, ветер носит – собака бреше, а вітер несе (носить) (Пр.); собака гавка, а мажі йдуть (Пр.); пси виють, а місяць світить (Пр.);
• стоять на ветру – стояти на вітрі (під вітром);
• сухой ветер – суховій;
• тёплый ветер – теплий вітер, тепляк;
• у него в голове ветер (разг.) – у голові йому (у нього) вітер [свище], у голові йому (у нього) горобці цвірінькають, у голові в нього як у пустій клуні (стодолі);
• унесённый ветром, уносимый ветром – звіяний (знесений, віднесений) вітром, звіюваний (відношуваний) вітром.
[Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива (Т.Шевченко). Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т.Шевченко). А парубки тії — сказано, вітер у голові, молодії — видрали десь музики і повели молодих по селу, гукаючи, співаючи (М.Вовчок). Галя почула — звідки вітер віє, куди хилить… (П.Мирний). В її батька і в неї давно вітер свистів у кишенях (І.Нечуй-Левицький). Вітром підшита свитина, літня китайчата хустка не дуже десь гріли (М.Коцюбинський). Вхопила вона ту мітлу і вітром за ним (С.Васильченко). І бачить Каїн далі: в млі рожевій Щось зароїлось легке, прозірчасте, Мов комашня. Придивлюєсь — се люди! Се тисячі людей і міліони, Мов пил, вітрами звіяний, кружаться, І тягнуть, тягнуть походом безмірним (І.Франко). Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Л.Українка). Ночами виміряв: омиті Дощем тополі. Вітровій Шугне по стежці хитро витій І змовкне боязко в траві. Минаю ниви неозорі: В душі не зиму і не дві Виношував я ці простори — Єдине, чим думки живі (Г.Кочур). Той спогад: вечір, вітер і печаль пронизливого тіла молодого, що в двері уступилося, халат пожбурило на спинку крісла —  й тонко пішло, пішло, пішло по смертній лінзі, аж понад стелю жальний зойк завис (В.Стус). Зате я певен в іншому: їх мусили супроводити пташині крики, щоразу відношувані, як і капелюхи чи зірвані жіночі хустки й шалики, все туди ж — у трансильванському напрямі (Ю.Андрухович). Кого улещено дарами, кого утоплено в крові. І тільки храми, древні храми стоять по груди в кропиві. І тільки вітер, вітер, вітер… І тільки сонце, сонце, сон… над нерозгаданістю літер на скелі дикій, як бізон (Л.Костенко). — Чув я, жінко, од старих людей, що хто не скористався щастям, як воно само в руки пливло, той нехай на себе наріка, як воно стороною пішло. Негоже нам і тепер перед ним зачинятись, коли само в двері добувається; дме ходовий вітер — напинаймо ж вітрила! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Надворі шугав страшенний вітрюган, ледь не збиваючи мене з ніг (Л.Кононович, перекл. А.Мартен-Люган). На який вітер кидати слова? (С.Є.Лєц). 1. Пам’ятка студентові: “Дівчата-першокурсниці — гроші, викинуті на вітер”. 2. Поведінка куди-вітер-віє. 3. Ну і що, що вітер у голові, зате думки завжди свіжі]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЕ́ТЕР оказ. ві́ялиця;
ветер в голове́ мете́лики в голові́;
ветер свисти́т в карма́не вітри́ ві́ють у кише́ні.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ветер – ві́тер, -ру;
1) (северный) півні́чний;
2) (южный) півде́нний;
3) (восточный) схі́дній;
4) (западный) захі́дній;
5) (сквозной) про́тяг;
6) (попутный) пого́жий;
7) (сухой) сухові́й;
8) (теплый) те́плий.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ветер – ві́тер (-тру);
• в. береговой – в. берегови́й, побере́жний;
• в. верховой – в. горови́й;
• в. восточный – в. схі́дній;
• в. встречный – в. супроти́вний;
• в. господствующий – в. перева́жний;
• в. западный – в. за́хідній, за́ходень (-дня);
• в. нагонный – в. нагі́нний;. в. отраженный – в. відби́тий;
• в. попутный – в. ходови́й;
• в. порывистый – в. рвачки́й;
• в. продолжительный – в. трива́лий. в. свежий (6 метров в секунду) – в. до́брий;
• в. сгонный – в. згі́нний;
• в. северный – в. півні́чний;
• в. сильный (14 метр. в секунду) – в. нава́льний;
• в. сквозной – про́тяг (-гу);
• в. слабый – в. мали́й;
• в. южный – в. півде́нний, полуде́нник (-ка).
Паветер, попутный ветер – ходови́й ві́тер (-тру).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ветер
• Благоприятный ветер – погожий (погодній, ходовий, попутний) вітер. [Уже він напнув вітрило, і попутний вітер жене баркас далі. Шиян.]
• Бросать слова на ветер, говорить слова на ветер – кидати (пускати) слова на вітер; говорити на вітер; говорити пусто-дурно (пусто та дурно); (уроч.) на вітер метати глагол (глаголи).
• Ветер восточный – східний (сходовий) вітер; східняк (сходовець); (образн.) вітер з-під сонця.
• Ветер, дующий с горы – згірний (горовий, гірський) вітер.
• Ветер западный – західний вітер; заходень (західник).
• Ветер крепчает – вітер дужчає (міцнішає, береться, розбирається). [Вітер з годину на годину дужчав… Мирний. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. Сл. Гр.]
• Ветер свистит в кармане – у кишені вітер гуляє (свище). Пр. Дюдя свистить у кишені. Пр. Тільки душа, а в кишені ні гроша. Пр. У кишені [аж] гуде. Пр. Спасибі Богу — всього є: хліба ма, а грошей нема. Пр. У його грошей, як у жаби пір’я. Пр.
• Ветер северный – північний вітер; (на Дніпрі та ін.) верховий (горішній, горовий) вітер; верховик (горішняк).
• Ветер сильный – [Вітер] буйний; вітер навальний (дужий, (лок.)шпуйний); борвій (буревій, буровій); (емоц.) вітрюга (вітрюган, вітрище); (образн.) вітер аж реве (аж гуде). [Бором реве борвій! Лукаш, перекл. з Гете.]
• Ветер южный – південний вітер; (на Дніпрі та ін.) низовий вітер; низовик (низовець, нижняк, (лок.)низовка).
• Веяние, порывы ветра – вітровіння.
• Во время ветра – під вітер; у вітер; під час вітру.
• Выбрасывать деньги на ветер (разг.) – сипати грішми [як половою] (сипати гроші, як полову); розкидати (тринькати, розтринькувати) гроші; сіяти (пускати) гроші на вітер.
• Держать нос по ветру – тримати (держати) носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме); чути (дивитися), (з)відки вітер віє.
• Идти куда ветер дует – іти (хилитися, гнутися), куди вітер віє (дме). [Мар’яна: То ти, виходить, хилишся — куди віє вітер? Тобілевич.]
• Ищи, догоняй ветра в поле – шукай, доганяй вітра (вітру) в полі: лови вітра в полі.
• Лёгкий ветерок (зефир) – легкий (легенький) віт(е)рець; (поет.) легіт.
• Мчится как ветер – мчить (жене, летить, лине) як вітер (вітром, як на вітрі); мчить (жене, летить, лине) навзаводи з вітром; курить; (образн.) [як] вітер йому у ногах.
• Палящий ветер – палючий вітер; (лок.) шмалій.
• По ветру – за вітром. [Ох, ох, — змерзла сину… А тут ще й у грудях кленить, голову палить… Якби не за вітром, так хоч лягай… Тесленко. Дивна пісня грізно наростала, буйно розкидалася на лани, летіла за вітром до степових економій. Гордієнко.]
• Подбитый ветром (разг. шутл.) – (про людину і про одяг) Вітром підбитий (підшитий). [Правда, на козакові шапка-бирка, зверху дірка, Травою пошита, Вітром підбита, Куди віє, туди й провіває, Козака молодого прохолоджає. Дума.]
• Поднимается, поднялся ветер – схоплюється, схопився (знімається, знявся, зривається, зірвався, рушає, рушив(ся) вітер.
• Посеешь ветер — пожнёшь бурю – посієш вітер — пожнеш бурю. Пр. Хто сіє вітер, [той] збере (збирає) бурю. Пр. Сієш вітер, вітром жати будеш. Пр. Хто вітрові служить, тому димом платять. Пр.
• Сквозной ветер, сквозняк – скрізний вітер, протяг.
• Собака лает, ветер носит – собака бреше, а вітер несе (носить). Пр. Собака гавка, а мажі йдуть. Пр. Пси виють, а місяць світить. Пр.
• Стоять на ветру – стояти на вітрі (під вітром).
• Тёплый ветер – теплий вітер, тепляк. [Тепляк повіяв з-під Дніпра, Пропахши цвітом яблуневим… Юренко.]
• У него в голове ветер (разг.) – у голові йому (у нього) вітер [свище]; у голові йому (у нього) горобці цвірінькають; у голові в нього як у пустій клуні (стодолі).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ве́тер ві́тер,-тру

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Собака лает, ветер носит. —
1. Собака бреше, а вітер несе.
2. Вітер віє, собака бреше.
3. Брехливу собаку дальше чути.
Сеять ветер, чтоб пожать бурю. Див. Что посеешь, то и пожнешь.Что посеешь, то и пожнешь. Див. Кто сеет ветер, тот пожнет бурю. —
1. Хто товче, той хліб пече.
2. Як посіяв, так і зібрав
3. Трусіться рубці, дивіться людці: як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо.
4. Якби пес не сидів, то б зайця зловив.
5. Як заробив, так і відбудеш.
6. Якою мірою міряєш, такою тобі одміряють.
7. Де гріх, там і покута.
8. Терпи, тіло: маєш, що хотіло.
9. Де господар не ходить, там нивка не родить.
10. Сіє вітер, вітром жати буде.
11. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
12. Поки не упріти, пити не уміти.
13. Хто як постеле, так і виспиться.
14. Хто вітрові служить, тому димом платять.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Ветер — ві́тер, -тра; боковой В. — бокови́й ві́тер; встречный В. — супроти́вний ві́тер; попутный В. — ходовий ві́тер; порывистый В. — нава́льний ві́тер; сильный В. — вели́кий ві́тер; слабый В. — мали́й ві́тер, тихові́й; умеренный В. — помі́рний ві́тер.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Верхово́й = 1. ве́рхнїй, горови́й, горі́шнїй. – В. вѣ́теръ = горови́й вітер, горішня́к. 2. верхови́й. — Верховий кінь. 3. верхови́й, ве́рховень, вершни́к (С. Аф.), верхове́ць, гіне́ць. (С. З.) — Послав у город верхового.
Вѣ́теръ, вѣтръ, (здр.) — вѣтеро́къ = ві́тер, (здр.) — вітере́ць, вітре́ць, (поб.) — вітрюга́. — Верхово́й, сѣ́верный вѣ́теръ = верхови́й, горі́шний. Ман. — Ю́жный в. = низови́й в. Ман. — За́падный, восто́чный в. = захі́дний, схі́дний в. — Попу́тный в. = пого́дний, ходови́й в. Ман. — Проти́вный в. = супроти́вний, супру́тнїй. Ман. — Сухо́й в. = сухові́й. С. Л. — Паля́щій в. = палю́чий, шмалїй. — Ти́хій вѣтеро́къ = вітере́ць ти́хий, благе́нький. — Сквозно́й в. = скрізни́й. С. Л. — По вѣ́тру = за ві́тром.

Запропонуйте свій переклад