Знайдено 49 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
I. Друг – при́ятель, друг; мн. – дру́зі (р. дру́зів), дру́ги (р. дру́гів). [Коли́ ти, се́стро, таки́й мені́ при́ятель, то зостава́йся собі́ тут (Рудч.) Без ві́рного дру́га вели́кая ту́га. Не дру́зі, а чужі́ї]; (о женщинах) при́ятелька, по́друга, други́ня, дру́га. • Закадычный друг – друзя́ка, кре́вний друзя́ка, (вульг.) заканти́ка. |
Закады́чный – нерозлу́чний, товари́ський. • -ный друг – нерозлу́чний друзя́ка, това́риш-друзя́ка, брат-това́риш, щи́рий (пе́вний) при́ятель (друг), (провинц.) заканти́ка (общ.). |
И́скренний –
1) щи́рий, щиросе́рд(н)ий, (фамил. щиря́щий), ре́вний, (душевный) серде́шний. [Вона́ люди́на правди́ва, щи́ра, непотайна́ (Н.-Лев.). Хвале́бні ги́мни та щиросе́рдні молитви́ (Дніпр. Ч.). Ви́слухай, Бо́же, ре́вну моли́тву (Куліш)]. • Быть -ним с кем – бу́ти щи́рим з ким; бу́ти по пра́вді з ким, до ко́го. • Вполне -ний – щирі́сінький. • -ний друг – щи́рий друг (при́ятель). • -ний поклонник искусства – щи́рий прихи́льник мисте́цтва. • -ний сторонник – щи́рий прихи́льник. • И́скреннейший – найщирі́ший; 2) (ближний) близьки́й, бли́жній (-нього). |
Испы́тывать, испыта́ть –
1) (пробовать, проверять) спи́тувати, поспита́ти, бра́ти, узя́ти на спи́ток, на спробу́нок кого́, що, чаще: випробо́вувати и випро́бувати, сов. ви́пробувати, про́бувати, спро́бувати кого́, що, досвідча́ти и досві́дчувати, досві́дчити кого́, чого́, (выверять) вивіря́ти, ви́вірити (редко дові́рити), виві́дувати, ви́відати кого́, що и чого́; см. Про́бовать 1, Искуша́ть 1. [Бог випробо́вує свято́го (Куліш). Це щи́ра пра́вда, Єфре́ме, яку́ я сам на собі́ спро́бував (Крим.). Неха́й ду́рнями броди́ спи́тують (Черкащ.). І заду́мує, як си́на на спробу́нок взя́ти (Рудан.). Ти ду́маєш, козаче́ньку, що я умира́ю, а я в те́бе, молодо́го, ума́ вивіря́ю (Мил.). Не вся́кому ду́хові ві́руйте, а досвідча́йте духі́в, чи від Бо́га вони́ (Св. П.)]. • -та́ть свои силы – поспита́ти, спро́бувати свої́ си́ли. • -та́ть чью-л. верность – спро́бувати, ви́вірити чию-не́будь ві́рність, досві́дчити чиє́ї ві́рности. • Я -та́л это на опыте, на своём личном опыте – я сам спро́бував, досві́дчив це, я спро́бував це на собі́. • -та́ть на практике – досві́дчити на пра́ктиці, спрактикува́ти що. [Я вже спрактикува́в, що на цій землі́ гре́чка не ро́дить (Городище)]. • Не -та́в, не узнаешь – не спро́бувавши, не взна́єш; 2) (исследовать) дослі́джувати, досліди́ти що (напр. приро́ду); см. Иссле́довать. -та́ть таинства природы – досліди́ти таємни́ці приро́ди; 3) (экзаменовать) іспито́вувати, ви́іспитувати, проіспитува́ти, ви́спитати, вивіря́ти, ви́вірити кого́; срвн. Экзаменова́ть. [Пан Лука́ш, ви́віривши мене́, сказа́в, що дасть мені́ нау́ку усю́, як сам умі́є (М. Вовч.)]; 4) (пережить, изведать) зазнава́ти, зазна́ти, ді[о]знава́ти, ді[о]зна́ти и ді[о]знава́тися, ді[о]зна́тися, спізнава́ти, спізна́ти, досвідча́ти(ся) и досві́дчувати(ся), досві́дчити(ся), зажива́ти, зажи́ти, сов. спро́бувати, поспита́ти чого́, (вкусить) скуштува́ти чого́, (набраться) набира́тися, набра́тися (напр. ли́ха), (принять) прийма́ти, прийня́ти чого́ (напр. біди́, ли́ха, ну́жди); срвн. Изве́дать 2. [Хто не зазна́в зла, не вмі́є шанува́ти добра́ (Приказка). Жи́ла в ба́тька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевче́нко) до́бре на самі́м собі́ досві́дчив усьо́го, що серде́шний люд терпі́в під тим ярмо́м (Куліш)]. • -вать недостаток, нужду в чём – зазнава́ти недоста́чі, ну́жди в чо́му, (иногда) нужда́тися чим. • -та́ть много превратностей судьбы – зазна́ти химе́рної до́лі, бага́то злиго́днів (бедствий). • Я -та́л что на себе, на личном опыте – я сам зазна́в чого́, я на собі́ зазна́в (дізна́вся) чого́, я сам на собі́ спро́бував що, (грубов.) я на вла́сній шку́рі спро́бував (досві́дчився) чого́. • -та́ть много всего – зазна́ти (скуштува́ти) уся́чини чима́ло, (образно) перейти́ крізь си́то й ре́шето (Номис). • -вать давление – зазнава́ти ти́ску, на́гніту. • -вать терпение чьё – бра́ти на про́бу (випро́бувати, спокуша́ти) чий терпе́ць. • -вать страх – відчува́ти страх, зазнава́ти стра́ху. • -вать чувство – зазнава́ти почуття́. • -та́ть неприятное чувство – зазна́ти при́крого почуття́; 5) (замучить пыткой) закатува́ти, замордува́ти кого́; см. Запыта́ть. Испы́танный, прич. и прил. – 1) ви́пробуваний, спро́буваний, досві́дчений, ви́вірений. [Тре́ба йти відо́мим і ви́пробуваним шля́хом (Н. Рада). Це вже спо́сіб спро́буваний (Звин.)]. • -ный друг – пе́вний друг, ви́пробуваний, ви́вірений друг; 2) (пережитый) за́знаний, ді́знаний, спі́знаний, спро́буваний, зажи́тий. • -ться – випробо́вуватися, спи́туватися, бу́ти ви́пробуваним и т. д. |
Ми́л-серде́чный друг – се́рцю лю́бий (ми́лий) друг (-га). |
I. Ми́лый, прлг. –
1) (любый, любимый, дорогой) лю́бий, ми́лий, коха́ний. [До́ню моя́, дитя́ моє́ лю́бе! (Шевч.). Прости́ мені́, мій го́лубе, мій со́коле ми́лий! (Шевч.). Добри́-вечір, ми́лий си́ну! (Рудан.). Вибача́й, неві́сточко коха́на! (Самійл.)]. • -лый друг – лю́бий (ми́лий, коха́ний) друг. [Дру́зі коха́ні! (Грінч.)]. • -лый дружок – лю́бчик (лю́бий), любко́, ми́лий, миле́нький, коха́ний (-ого); срв. II. Ми́лый. • Мой -лый! – а) (ласк.) мій ми́лий! (мій) лю́боньку (им. лю́бонько)! мій лю́бцю! (моє́) се́рденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) го́лубе! (мій) го́лубе ми́лий! (мій) лебе́дику! чолові́че (до́брий)! дя́дечку! [А чого́ тобі́ тре́ба тут, го́лубе? Іди́ собі́, зві́дки прийшо́в (Брацлавщ.). Не барі́ться, чолові́че, як хо́чете жи́ти (Кінець Неволі)]; срв. Миле́йший 2. • Моя -лая! – а) (ласк.) моя́ лю́ба! (моя) лю́бонько (им. лю́бонька)! (моє́) се́рденько! небо́го! [«Схова́йте мене́!» – «Де-ж я тебе́, лю́бонько, схова́ю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя́ лю́ба! небо́го! [Чого́ це ви, небо́го, плюєте́ся? Плю́нуть і я вмі́ю (Крим.)]. • Мои -лые! – мої́ лю́бі! люб’я́та! (пренебр.) голуби́ (голуб’я́та) мої́! лебе́дики! • Более -лый, см. Миле́е 1. • Самый -лый, см. Миле́йший 1. • Чрезвычайно -лый – надзвича́йно лю́бий (ми́лий), любі́сінький, милі́сінький. • Насильно мил не будешь – на ми́лування нема́ си́лування (Крим.). • Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий; 2) (привлекательный) лю́бий, ми́лий, (доставляющий приятность) уті́шний, уті́шливий; (любезный) лю́б’язний, ґре́чний; (благосклонный) ласка́вий, прихи́льний; (красивый, хороший) га́рний, го́жий. • -лое дитя – лю́ба (ми́ла, вті́шна, вті́шлива) дити́на. [Що то за лю́ба дити́на мій Карпо́! (Н.-Лев.). Учителі́ аж нара́дуватися не могли́ на вті́шну дити́ну (Крим.)]. • -лый человек – ми́ла люди́на. • Она очень -ла – вона́ ду́же ми́ла. [Дівча́та такі́ ми́лі, скро́мні (Ол. Пчілка)]. • -лый взгляд, голос, -лая улыбка – ми́лий (лю́бий) по́гляд, го́лос, у́сміх. Как это -ло! – як це га́рно! як це лю́бо! як це го́же! 3) (приятный кому) лю́бий, ми́лий, приє́мний, лю́б’язний, (редко) коха́ний кому́. [Працю́ю над лю́бою мені́ нау́кою (Крим.). Ко́жній ма́тері своя́ дити́на ми́ла (Квітка). Хоч за са́мого бідні́шого, аби́ тобі́ лю́б’язний (Квітка). Оця́ соро́чка така́ мені́ лю́б’язна (Борзенщ.). Вале́рова сестра́ така́ мені́ коха́на (Самійл.)]. • Ему ничто не -ло – йому́ ніщо́ (в сві́ті) не ми́ле. [Усі́м лю́дям тепе́р не ду́же що ми́ле (Чигиринщ.). Як злу́чаться по любо́ві, то все ми́ле бу́де (Чуб. V)]. • Свет мне стал не мил – світ мені́ не ми́лий став, світ мені́ знеми́лився (и не зми́лився). |
Мни́мый – на́чеб-то (яки́йсь), ні́би(-то) (яки́йсь), (архаич.) мни́маний, (ненастоящий) неправди́вий, неспра́вжній, нещи́рий, псе́вдо-, (воображаемый) уя́вний, (предполагаемый) га́даний, (придуманный) на[у]ду́маний, прими́слений, (притворный) уда́ваний, уда́ний, (фиктивный) фікти́вний; срв. Ло́жный. [Мни́маний духо́вний чин (Ів. Вишенський). Цей на зага́льну га́дку символі́ст, цей га́даний основополо́жник украї́нського символі́зму ті́льки з вели́ким застере́женням мо́же бу́ти запрова́джений до його́ лав (М. Зеров). Він умі́в буди́ти від сну зачаро́вані краї́ни і знав, як зру́шити ре́чі з їх уда́ваного заціпені́ння (М. Калин.)]. • -мый больной – уя́вний (наду́маний, уда́ваний, уда́ний) хво́рий. • -мая величина, -мое число, мат. – уя́вна величина́, уя́вне число́. • -мый друг – ні́би-при́ятель, неправди́вий (нещи́рий, уда́ваний, уда́ний) при́ятель (друг). • -мое изображение, физ. – уя́вне зобра́ження, -ний о́браз. • -мое исключение – неправди́вий (неспра́вжній, уя́вний) ви́няток (-тку), псе́вдо-ви́няток. • -мое преимущество – уя́вна (га́дана) перева́га. • -мая причина – уя́вна (га́дана) причи́на. • -мое противоречие – ні́би-супере́чність, неспра́вжня супере́чність (-ности). • -мый путешественник – ні́би-то подоро́жній, га́даний (уда́ваний, уда́ний) подоро́жній (-нього). • -мая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть (-ти), завмертя́ (-тя́), завме́рлість (-лости). • -мое счастье – га́дане ща́стя. • -мый счёт, торг. – фікти́вний раху́нок (-нку). • -мый ученый – ква́зі-вче́ний, псе́вдо-вче́ний (-ного). |
Настоя́щий –
1) (нынешний) тепе́рішній, (современный) суча́сний, сьогоча́сний, (этот) цей, сей. [Ва́ша до́ля – це до́ля молоди́х че́сних люде́й тепе́рішнього ча́су (Н.-Лев.). Він уважа́в за профана́цію рівня́ти да́вніх аске́тів до тепе́рішніх черці́в (Крим.). Забува́єш про суча́сне життя́ (Крим.)]. • В -щее время – тепе́р, (пров. тепе́речки), тепе́рішнього ча́су, в тепе́рішній час, в тепе́рішніх часа́х, за тепе́рішніх часі́в, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) ни́ні. [Тепе́р я про це не ду́маю (Київ). Там тепе́речки нови́й база́р (Квітка). Не був ще тоді́ тим, чим був тепе́речки (Крим.). Ді́я, котра́ ді́ється в тепе́рішній час (Н.-Лев.). Нема́ кра́ще в тепе́рішніх часа́х, як бу́ти орендаре́м (Франко). Про о́діж ма́ло дба́ють ни́ні (Франко)]. • В -щее время я работаю на фабрике – тепе́р (на цей час) я працю́ю на фа́бриці. • До -щего времени – до цьо́го (до тепе́рішнього) ча́су, дотепе́р, до́сі, (зап.) дони́ні. [Довгота́ в цих склада́х заде́ржалася й до цьо́го часу (В. Ганцов). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’янеч.)]. • До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) – дотепе́рішній. [Всі дотепе́рішні до́сліди не дали́ вели́ких на́слідків (Крим.)]. • В -щем году – цього́ (в текущем: пото́чного, біжу́чого) ро́ку. • В начале -щего года – на (з) поча́тку цього́ (пото́чного, біжу́чого) ро́ку. • -щее положение – тепе́рішній (суча́сний, сьогоча́сний) стан, -нє (-не) стано́вище. • В -щем своём виде эта вещь мне не нужна – в тепе́рішньому (в цьому́) своє́му ви́гляді ця річ мені́ не потрі́бна; 2) грам. -щее время – тепе́рішній час (-су); 3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) да́ний. • По -щему делу – в цій (в да́ній) спра́ві. • -щий случай – цей (да́ний) ви́падок (-дку). • -щим удостоверяется, что… – цим сві́дчу (сві́дчимо), що..; 4) (подлинный, истинный) спра́вжній, правди́вий, справедли́вий, (действительный) ді́йсний, (неподдельный) щи́рий, (сущий) су́щий, су́тий, (истый) і́сний, і́стий, істо́тний, (точь-в-точь, чистейший) чи́стий, досто́тний, (всамделишный) справде́шній, пра́вий, прями́й; срв. По́длинный. [Се наш спра́вжній друг (Коцюб.). (Він) спра́вжній був пое́т (Самійл.). Тепе́р ви спра́вжнє своє́ обли́ччя показа́ли, до́сі-ж була́ то ма́ска (Грінч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Незаба́ром той шипу́чий ка́шель перехо́див у спра́вжній (Коцюб.). З весно́ю, коли́ розпочали́ся спра́вжні робо́ти (Коцюб.). Йшли відва́жно, як правди́вії геро́ї (Франко). Правди́ві воло́ські гарбузи́ (Сим.). Фальши́ве зо́лото – для вас правди́ві гро́ші (Самійл.). Знахо́дять своє́ правди́ве призна́чення (Корол.). Справедли́вий чума́к був (М. Вовч.). Хліб, оде́жа, па́ливо то́що, – оте́ все й є справедли́вий доста́ток, спра́вжнє бага́тство (Рада). Ді́йсна столи́ця Да́нії – не Копенга́ген а Га́мбург (Грінч.). Щи́рий коза́к зза́ду не напада́ється (Номис). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Там упоко́ю люди́на зазна́є, ті́льки де во́ля є щи́ра (Грінч.). Красу́ня щи́рого класи́чного ти́пу (Н.-Лев.). Су́ща дра́ма, не ви́гадана, не підмальо́вана (Кониськ.). Су́ща причи́на супере́чки прояви́лася я́сно (Павлик). Ото́ було́ су́ще ща́стя моє́ (Кониськ.). І́сний моска́ль (М. Вовч.). На обли́ччя істо́тний Степа́н, але́ не він (Звягельщ.). Чи́стий ба́тько, – от як уда́вся сино́к! (Чигиринщ.). Ходи́в чи́стим босяко́м (Виннич.). Справде́шній коза́к (Сл. Гр.). Сиді́ла собі́ ві́льно, як справде́шня пта́шка (М. Вовч.). Відчу́ла справде́шній апети́т (Н.-Лев.). Я не міща́нка яка́сь там, а справде́шня па́ні (Н.-Лев.). Пра́вий ри́цар, ще молоди́й, а вже не ма́є рі́вні (Куліш). То моя́ пра́ва жі́нка (Яворськ.). Як поба́чиш, так прями́й запоро́жець! (Мирний). Пряме́є пе́кло там було́ (Греб.)]. • Самый -щий – справжні́сінький, щирі́сінький, існі́сінький, чисті́сінький. [Щирі́сінький матеріялі́ст (Рада). Існі́сінька щи́рість (Основа 1862). Чисті́сіньке пе́кло (Крим.)]. • -щее золото – щи́ре (су́те) зо́лото. • -щая стоимость – ді́йсна (спра́вжня) ва́ртість. • -щая цена – спра́вжня (правди́ва, справедли́ва) ціна́. • Теперь -щая пора садить деревья – тепе́р са́ме час сади́ти (садови́ти) де́рево. • По -щему – а) по-спра́вжньому, по пра́вді, спра́вді, (искренно) щи́ро, щиросе́рдно, по щи́рості; (как следует) як слі́д, наспра́вжки́, ді́йсно[е]. [Не вмі́є нічо́го як слід зроби́ти (Київ). Посвари́тися наспра́вжки не могли́ (Крим.). Дові́даємось ді́йсне, поба́чимо його́ – яки́й (М. Вовч.)]. • Я вас по -щему люблю – я вас правди́во люблю́ (коха́ю), я вас по пра́вді (таки́ спра́вді, щи́ро, щиросе́рдно) люблю́ (коха́ю); б) (сказать правду) напра́вду; пра́вду (напра́вду, по пра́вді) ка́жучи, по щи́рості, (в сущности) су́ще. [Напра́вду вам не тре́ба було́ втруча́тися в цю спра́ву (Київ). Вона́ су́ще не була́ черни́цею, по́стригу не бра́ла (Кониськ.). Продражни́ли його́ «Зимо́ю», а су́ще він прозива́вся Гу́ркалом (Кониськ.)]. • -щим образом – по-спра́вжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде – показа́ти себе́ в спра́вжньому своє́му ви́гляді. |
Неотзы́вный – невідкли́чний. • -ный друг – невідгукни́й (скупи́й на ві́дгук) друг, друг без ві́дгуку; друг, що не подає́ ві́стки про се́бе. |
Неоценё́нный –
1) неоці́нений, неоціно́ваний, що йому́ ціни́ не скла́дено, (зап.) неотаксо́ваний. • -ная лошадь – неоці́нений кінь; кінь, що йому́ ціни́ не скла́дено; 2) -не́нный (дорогой, ласк.) – неоціне́нний, дороги́й, коха́ний, ми́лий, лю́бий, що йому́ (й) ціни́ нема́(є). • -ный друг – дороги́й (неоціне́нний) друг; друг, що йому́ (й) ціни́ нема́(є). |
По, предл. –
1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему – по ко́му, по чо́му (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). • Ходить по комнате, по саду, по двору – ходи́ти по кімна́ті (по ха́ті), по саду́, по дво́ру́ и по дворі́. • Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) – ходи́ти по лі́сі (и по лісу́, по гаю́), по по́лю, по горі́ (и реже лі́сом, га́єм, по́лем). [По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Ой чиї́ то воли́ по горі́ ходи́ли?]. • Плавать по́ морю, по реке, по воде – пла́вати по мо́рю, по рі́чці, по воді́ (Срв. п. 1 б.). • Гулять по городу, по улице – гуля́ти по мі́сту (по го́роду), по ву́лиці. • Путешествие по Италии – по́дорож по Іта́лії (и Іта́лією). • Смерть (болезнь) не по́ лесу ходит, а по людям – смерть (по́шесть) не по лі́сі (по лісу́) хо́дить, а по лю́дях. • Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге – ве́зли́ хліб та й порозтру́шували його́ по всій доро́зі. (Срв. п. 1 б). • Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам – порозсила́ти нака́з по волостя́х, ї́здити по знахаря́х, піти́ по рука́х, рости́ по рова́х (по рівчака́х). • По селениям и по городам – по се́лах і по міста́х. [По степа́х та хутора́х (Д. Марк.). Служи́ла вона́ по свої́х, служи́ла по жида́х, служи́ла й по купця́х (Мирн.). Тру́дно ста́ло старе́нькій по лю́дях жи́ти]. • По горах и по долам – по го́рах і по доли́нах, го́рами й доли́нами. • Ударить по голове, по лицу, по зубам – уда́рити по голові́, по лиці́ и по лицю́, по зуба́х. [Не по чім і б’є́, як не по голові́]. • Пойти по́-миру – піти́ з торба́ми, попідві́конню. • По всей Украине гремела его слава – на всю Украї́ну, по всій Украї́ні голосна́ була́ (луна́ла) його́ сла́ва. • По всему свету пошёл слух – на ввесь світ, по всьо́му сві́ту пішла́ чу́тка. • Ударить по рукам – уда́рити по рука́х. • Сковать кого по рукам и по ногам – скува́ти кого́ на ру́ки і на но́ги, скува́ти кому́ ру́ки й но́ги. • Стол стоял посредине комнаты – стіл стоя́в посеред (посере́дині) ха́ти. • По обеим сторонам улицы – по оби́два бо́ки ву́лиці, по оба́біч ву́лиці. • По праздникам, по праздничным дням – в свя́та, в святні́ дні, свя́тами, святни́ми дня́ми. • Он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівті́рками, (еженедельно) що-вівті́рка. • Заседания происходят по пятницам – засі́дання відбува́ються у п’я́тниці, п’я́тницями, (еженедельно) що-п’я́тниці. • По зимам мы дома, по летам на заработках – у зи́му ми вдо́ма, а в лі́то на заробі́тках. • По временам – часа́ми, ча́сом. • Растёт не по дням, а по часам – росте́ не що-дни́ни, а що-годи́ни, росте́, як з води́ йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования – на вопрос: вдоль чего – употребляется конструкция с твор. пад.). • Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке – йти ву́лицею; доро́гою, але́єю, сте́жкою. [Ой, ішо́в я ву́лицею раз, раз (Пісня). Ой ходи́ла ді́вчина бережко́м]. • Проходить итти по полю – прохо́дити, йти́ по́лем. • Дорога пролегала по горе, по болоту – доро́га йшла́ горо́ю, боло́том. • Ехать по железной дороге – ї́хати залі́зни́цею. • Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) – пливти́ Дніпро́м, мо́рем. • Плавание по Днепру и его притокам – плавба́ Дніпро́м та його́ до́пливами. • Переслать по почте, по телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чо́го, за ки́м, за чи́м, (реже) по ко́му, по чо́му; через що, відпові́дно до чо́го. • По приказанию, по декрету – з нака́зу, за нака́зом, за декре́том. • По повелению тирана – за тира́нським велі́нням, з тира́нського нака́зу. • По определению суда – за ви́роком су́ду. • По поручению – з дору́чення, за дору́ченням. • Я сделал это по совету отца, по его совету – я зроби́в це за пора́дою ба́тьковою, за його́ пора́дою. • По рассеянности, по недоразумению – з неува́жности, з непорозумі́ння и через неува́жність, через непорозумі́ння. • По ошибке – по́милкою, через по́милку. • Это произошло по ошибке – ста́лося це по́милкою (через по́милку, за о́бмилки). • Он сделал это по ненависти ко мне – він зроби́в це з нена́висти до ме́не. • Высказаться, писать по поводу чего-либо – ви́словитися, писа́ти з при́воду чого́. • По какому поводу вы пришли ко мне? – з яко́го при́воду (за яким при́водом) ви прийшли́ до ме́не? [Приї́хав я до Ки́їва за тим при́водом, щоб…]. • По этому случаю (= поводу), по какому случаю – з ціє́ї наго́ди, з яко́ї наго́ди. • По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження… • По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель – ви́падком (випадко́во) де́шево продаю́ться ме́блі. • По счастливой случайности – щасли́вим ви́падком, через щасли́вий ви́падок. • По несчастному случаю, по несчастию – через неща́сний (нещасли́вий) ви́падок, неща́сним ви́падком (случа́єм), через неща́стя, (к несчастию) на неща́стя. • По несчастью виноват в этом я – на неща́стя я цьому́ (в цьо́му) ви́нен (причи́ною). • Товарищ по несчастью – това́риш неща́стям. • По лицу, по глазам его было видно, что… – з ви́ду (з тва́ри), з оче́й його́ було́ зна́ти (ви́дно), що… (и по виду́, по о́чах). [Ви́дно ми́лу по ли́ченьку, що не спа́ла всю ні́ченьку, ви́дно ми́лу по бі́лому, що жу́риться по ми́лому]. • По его голосу было слышно – з го́лосу його́ чу́ти було́. [З го́лосу його́ чу́ти, що він на́че чого́сь зраді́в (Кониськ.)]. • По тому тону, каким сказаны эти слова – з того́ то́ну, яки́м ска́зано ці слова́. • По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… – з тіє́ї ува́ги, з яко́ю він ви́слухав мене́, ви́дно було́… • Узнать кого по голосу – пізна́ти кого́ з го́лосу (по го́лосу). • По когтям и зверя знать – з па́зурів (и по па́зурях) зві́ря зна́ти. [Ви́дно па́на по халя́вах]. • По платью встречают, по уму провожают – по оде́жі стріча́ють, а по уму́ виряджа́ють. • По Сеньке и шапка – по Са́вці сви́тка, по па́ну ша́пка. • По одёжке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку. • Судить по наружности, по внешнему виду – суди́ти з о́кола, з зо́внішнього (з око́лишнього) ви́гляду. • По прошению, по просьбе, по ходатайству – на проха́ння, на про́сьбу (редко з про́сьби), на клопота́ння. • Он уволен в отставку по прошению – він зві́льнений в відста́вку на проха́ння. • По моей просьбе – на моє́ проха́ння, на мою́ про́сьбу. • По требованию – на вимо́гу. • По предложению министра – на пропози́цію (вне́сення) и за пропози́цією (за вне́сенням) міні́стра. • По моему соображению – на мою́ га́дку (ду́мку). • По принуждению, по охоте – з (при)му́су, з прину́ки, з охо́ти. [Не з му́су я прийшла́ так, а з охо́ти (Куліш). Як не даси́ з про́сьби, то даси́ з гро́зьби (Номис)]. • По своей (собственной) воле, по неволе – з своє́ї (вла́сної) во́лі, своє́ю (вла́сною) во́лею, з нево́лі (нево́лею). • По наущению – з намо́ви. • По вашей милости – з ва́шої ла́ски. • По чьей вине (по моей вине) это произошло – з чиє́ї причи́ни (з моє́ї причи́ни, через ме́не) це ста́лося. • По той причине – з тіє́ї (з то́ї) причи́ни. • По многим причинам – з багатьо́х причи́н. • По болезни – через х(в)оро́бу, за х(в)оро́бою. • По незнанию, по непониманию, по глупости – з незна́ння (зне́знавки), з нерозумі́ння, з дурно́го ро́зуму (через незна́ння, через нерозумі́ння, через дурни́й ро́зум). [Ті́льки зне́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национа́льную» у́зость (Єфр.)]. • Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий. • Судя по этому, по тому, что… – су́дячи з цьо́го, з то́го, що… • Книга уже по тому одному заслуживает внимания – кни́га вже через те́ саме́ (тим сами́м) ва́рта ува́ги. • По несогласию – через незго́ду. • По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены – за лю́тими моро́зами навча́ння (нау́ку) в шко́лі тимчасо́во припи́нено. • По принципиальным соображениям, мотивам – з принципо́вих (принципія́льних) мірко́ваннів (моти́вів). [А́втор ціє́ї промо́вистої тира́ди за́раз-же зріка́ється – пра́вда, з моти́вів не принципія́льних – свого́ за́міру (Єфр.)]. • По старинному обычаю – (за) стари́м (да́внім) зви́ча́єм и по старо́му (да́вньому) звича́ю. [По старо́му звича́ю – до ча́ю]. • По своему обыкновению – свої́м зви́ча́єм. • Служить по выборам – служи́ти з ви́бору (ви́бором). • По примеру своих предшественников – за при́кладом свої́х попере́дників. • По всем правилам (требованиям) науки – за всіма́ пра́вилами (при́писами, вимо́гами) нау́ки. • По приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к. • Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания – дода́ти по одному́ зразко́ві (примі́рникові) ко́жного вида́ння. • Одет по последней моде – вдя́гнений за оста́нньою мо́дою. • Высчитать по формуле – ви́рахувати за фо́рмулою. • Распределять, классифицировать по каким-л. признакам – поділя́ти, класифікува́ти за яки́ми озна́ками. • Становиться по росту – става́ти за зро́стом (відпові́дно до зро́сту). • По очереди, по старшинству – за черго́ю, за старши́нство́м. • По порядку – по́ряду. • Рассказывай все по порядку – усе́ по́ряду розпові́дуй. • Считать по порядку – рахува́ти (лічи́ти) з ря́ду, від ря́ду, вряд. • Заплатить по счёту – оплати́ти раху́нок. • Выдать по чеку – ви́дати на чек. • Получить по счёту, по ордеру – оде́ржати на раху́нок, на о́рдер. • По рассказам старожилов – за оповіда́ннями старожи́тців. • По донесениям корреспондентов – за до́писами кореспонде́нтів. • По закону, не по закону – за зако́ном, за пра́вом, проти зако́ну, проти пра́ва. • Наследовать по праву – спадкува́ти пра́вом (з пра́ва). • По общему согласию – за спі́льною зго́дою. • Жениться на ком по любви, по расчёту – ожени́тися (одружи́тися) з ким з любо́ви, з інтере́су. • Он мне родня по жене – він мені́ ро́дич через жі́нку (по жі́нці). • Наши братья по Адаму – наші́ брати́ по Ада́му (через Ада́ма). • Назвать кого по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння (на імено́), на прі́звище. [Єсть у Ки́їві чолові́к на йме́ння Кири́ло, на прі́звище Кожом’я́ка. Був чолові́к на ім’я́ Заха́рія (Св. П.)]. • Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… – схі́дньо-слов’я́нську сім’ю́ звуть ина́кше ру́ською за йме́нням тіє́ї ру́ської дина́стії… • Немец по происхождению – ні́мець ро́дом, з ро́ду. • В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению – в анти́чній пое́зії розрі́знювано склади́ до́вгі з приро́ди (з нату́ри, приро́дою, нату́рою) і пози́цією. • Итти по следам за кем-либо – іти́ слі́дом (сліда́ми) за ким, іти́ в чий слід (в чиї́ сліди́). • По течению – за водо́ю, упли́нь за водо́ю. • Пустить, пойти по ветру – пусти́ти, піти́ за ві́тром. • Ходить, обращаться по солнцу – ходи́ти, оберта́тися за со́нцем. • По шерсти, против шерсти – за ше́рстю, проти ше́рсти. • Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки – зареєструва́тися, відпові́дно до мі́сця, при мі́сці, на мі́сці пробува́ння (ме́шкання), з’яви́тися на мі́сце припи́су. • По месту назначения – до призна́ченого мі́сця. • По месту службы – (на вопрос: куда) на мі́сце слу́жби, (где) на мі́сці (при мі́сці) слу́жби, на слу́жбі. [Опові́щення про суд по́слано їм на місця́ слу́жби. Пеню́ ви́вернуть з йо́го на слу́жбі]. • Он арестован по доносу – він заарешто́ваний за до́казкою, через до́казку. • По обвинению в убийстве – за обвинува́ченням (обвинува́чуючи) в уби́встві (душогу́бстві). • По подозрению в измене – за підо́зренням (при́здру ма́ючи) в зра́ді. • Мучили людей по одному подозрению в чём-л. – му́чили люде́й на саме́ підо́зрення в чо́му. • На деле и по праву – ді́лом і пра́вом (з пра́ва). • По чести – по че́сті. • По совести – по со́вісті. • По справедливости – по пра́вді. • По правде сказать – ка́жучи напра́вду, як по пра́вді каза́ти. • Будет по слову твоему – бу́де за сло́вом твої́м. • По свидетельству историков – за сві́дченням істо́риків. • По словам вашего брата – як ка́же (мовля́в) ваш брат. • По моим, по его наблюдениям – за мої́ми, за його́ спостере́женнями. • По моей теории – на мою́ тео́рію. • По моему мнению – на мою́ ду́мку. • По моему – по мо́єму, як на ме́не. • Высказаться по вопросу о чём-л. – ви́словитися в які́й спра́ві, в спра́ві про що. • Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны – комі́сія для склада́ння словника́, для землевпорядкува́ння, для дослі́джування продукці́йних сил краї́ни. • Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей – робо́ти (пра́ця) коло збудува́ння мо́сту, коло ви́сушення болі́т, коло обсі́яння полі́в. • Лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри (письме́нства). • Литература по этнографии, по этому вопросу – літерату́ра що-до етногра́фії, що-до цьо́го пи́та́ння про етногра́фію, про це пи́та́ння. • Обратиться к кому по делу – зверну́тися (уда́тися) до ко́го за ді́лом (за спра́вою, в спра́ві). • По этому делу – за цим ді́лом (за ціє́ю спра́вою), в цій спра́ві. • Обратиться по адресу – зверну́тися на адре́су. • По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму – до се́рця, до любо́ви, до душі́, до смаку́ (до вподо́би), до ро́зуму. [Уче́ння те було́ і не до се́рця, і не до ро́зуму (Яворн.)]. • По плечу, не по плечу – до плеча́, не до плеча́, (по силам) до снаги́, не до снаги́. • Не по моим зубам – не на мої́ зу́би, не про мої́ зу́би. • Специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на вну́трішні х(в)оро́би, на вну́трішніх х(в)оро́бах. • Смотря по погоде, по погоде глядя – як яка́ пого́да, як до пого́ди. • По нынешним временам – як на тепе́рішній час (-ні часи́). • Плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти. • Награда мала по его заслуге – нагоро́да мала́ як на його́ заслу́гу. • По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го. • По направлению к чему – до чо́го. • По отношению к кому, к чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно ко́го, чо́го, о́біч ко́го, чо́го, проти ко́го, чо́го. • По отношению ко мне это несправедливо – що-до ме́не (відно́сно ме́не) це несправедли́во; срв. Относи́тельно, Отноше́ние. • Расставить столбы по дороге – порозставля́ти стовпи́ уздо́вж (уподо́вж) доро́ги. • Итти, ехать по столбам – іти́, ї́хати стовпа́ми (уподо́вж стовпі́в). • По дороге, по пути (= в дороге) – доро́гою. • Мне с тобою не по дороге – мені́ не по доро́зі (не доро́га) з тобо́ю. • Спуститься по верёвке – злі́зти по (и на) мотузку́, мотузко́м. • Взобраться по трубе – ви́лізти ри́нвою. • По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. – по-украї́нському, по-францу́зькому, по-туре́цькому и т. п. По-христиански, по-царски, по-барски – по-христия́нському, по-ца́рському, по-па́нському. • По рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного (з душі́, вульг. з но́са, з чу́ба). • Мы ехали по десяти вёрст в час – ми в’їзди́ли по де́сять версто́в на годи́ну. • По уменьшённой цене – за зме́ншену ці́ну. • По первому, по пятому, по десятому разу – упе́рше, уп’я́те, удеся́те; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чо́го, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… – фо́рмою, ко́льором, своє́ю будо́вою вони́ нага́дують… • По красоте нет ей равной – красо́ю (вро́дою), на красу́ (на вро́ду) нема́ їй рі́вні. [Були́ (шовко́виці) вся́кі: і черво́ні і бі́лі на ягідки́]. • Сложный по своему составу – складни́й свої́м скла́дом (на свій склад, що-до свого́ скла́ду). • По виду (по наружности) он очень симпатичен – ви́глядом (на ви́гляд, на взір) він ду́же симпати́чний. • По виду ему около тридцати лет – на ви́гляд (на по́гляд, на о́ко, на взі́р, на по́зір, з ви́гляду, з ви́ду, з лиця́) йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків. • По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные – си́лою і безпосере́дністю почуття́, оригіна́льністю сюже́та цей твір переважа́є всі и́нші, над усіма́ и́ншими виви́щується. • И по форме и по содержанию это прекрасная вещь – і фо́рмою (і що-до фо́рми, і на фо́рму) і змі́стом (і що-до змі́сту, і на зміст) це чудо́ва річ. • По существу своего содержания – що-до істо́ти свого́ змі́сту. • По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране – число́м (що-до числа́) лю́дности це мі́сто займа́є пе́рше мі́сце (стої́ть на пе́ршому мі́сці) в краї́ні. • По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… – свої́ми географі́чними і клімати́чними озна́ками (особли́востями) или що-до свої́х географі́чних і клімати́чних озна́к (особли́востей) ця терито́рія нале́жить… • По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… – свої́ми антропологі́чними озна́ками (що-до свої́х антропологі́чних озна́к) лю́дність ціє́ї краї́ни ді́литься на… • Измерять по длине, по ширине, по высоте – виміря́ти на довжиню́, на шириню́, на височиню́; 2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) – по що. • Сукно по́ два рубля аршин – сукно́ по (в) два карбо́ванці за арши́н. • Они получили по́ два рубля – вони́ здобули́ по два карбо́ванці. [Дає́ на рік по сто черво́них. У жнива́ ча́сом пла́тять косаря́м по карбо́ванцю в день або й по два карбо́ванці (Н.-Лев.)]. • Сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два́ пи́та́ння ко́жному. • Строиться по́ два, по́ три, по четыре – шикува́тися по два́ (по дво́є), по три́ (по тро́є), по чоти́ри, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чо́го, по що, по ко́го. • По сие время – до́сі, до цьо́го ча́су и по сей час. • С 1917 по 1925 год – з 1917-го аж до 1925-го ро́ку. • По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг – до сме́рти тебе́ не забу́ду, до сме́рти (до гро́бу) твій друг (при́ятель). • Высотою по локоть, по грудь – завви́шки по лі́коть, по гру́ди (до лі́ктя, до груде́й). • По шею – по ши́ю, до ши́ї. • По колена – по колі́на, до колі́н. [Уже́ ді́да вода́ по колі́на поняла́]. • Увяз по колена, по пояс – угру́з по колі́на, по по́яс. • Он по́ уши в долгах – він в борга́х, як в реп’яха́х. • По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша – аж до тіє́ї гори́, до того́ ліска́ (гайка́), до тіє́ї рі́чки (аж по ту го́ру, по той лісо́к, по ту рі́чку) земля́ все на́ша. • По эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по оби́два бо́ки, оба́поли чого́ (срв. О́ба). • По одну, по другую сторону – по оди́н, по дру́гий бік, (реже) (по) при оди́н, при дру́гий бік. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік (Звин.)] 3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) – за ким, за чим и по ко́му, по чо́му. • Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём – пла́кати, нудьгува́ти, тужи́ти, жури́тися, скуча́ти, зідха́ти за ким, за чим (реже по ко́му, по чо́му). [Дурна́ ді́вчина нерозу́мная за козаче́ньком пла́че. Кого́ коха́є, за тим і зідха́є]. • Плакать по брате, по сетре – пла́кати за бра́том, за сестро́ю. • Звонить по ком, по чьей душе – дзвони́ти по ко́му, по чиї́й душі́. [Подзвони́ли по дитя́ті у вели́кий дзвін]. • Носить траур по родителям – носи́ти жало́бу по батька́х. • По смерти отца – по сме́рті ба́тька, після сме́рти ба́тька. • По заходе солнца – по за́ході со́нця. • По обеде – по обі́ді, після обі́д(у). • По окончании праздников – по свя́тах. • По истечении, по прошествии срока – по скі́нченні стро́ку, як ви́йде (ді́йде, скі́нчи́ться) строк. • По возвращении его из путешествия – після поворо́ту з по́дорожи. • По возвращении его в отечество – після поворо́ту до рі́дного кра́ю. • По истечении трёх недель – по трьох ти́жнях, в три ти́жні після чо́го. [Одна́ уме́рла на зеле́ну неді́лю, а одна́ – як ячмі́нь жа́ли, в три неді́лі після тіє́ї (Борз. п.)]. • По мне, по нём, по ней (пожалуй) – про ме́не, про ньо́го, про не́ї, як на ме́не, як на ньо́го, як на не́ї. • По мне, по нём хоть трава не расти – про ме́не (про ньо́го) хоч вовк траву́ їж. • По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно – по ньо́му (по ній) ви́дно було́, що до́ма не все гара́зд. [Хіба́-ж ти не помі́тив по їй, що вона́ й зда́вна навіже́на? (М. Вовч.)]. • Дочь по отце пошла, сын по матери – дочка́ в ба́тька вдала́ся, син у ма́тір ви́йшов (уда́вся). • Руби дерево по себе – руба́й де́рево по собі́. • Выстрелить по ком – ви́стрілити (стре́лити) на ко́го (в ко́го). • По чём сукно? – по чі́м сукно́? |
Пре́данный – ві́дда́ний, ві́рний кому́, щи́ро прихи́льний до ко́го. • -ный друг, слуга – ві́рний, щи́рий друг, слуга́. • -ный вам – ві́дда́ний вам. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ДРУГ, ста́рый друг лу́чше но́вых двух, стари́й друг ва́ртий нови́х двох; |
ДРУ́ЖБА, по дру́жбе, по-товари́ськи, з при́язні, як друг, як дру́гові. |
ДРУЖИ́ТЬ, дру́жащий, що дру́жить з тощо, здру́жений з, зда́тний / зго́дний, гото́вий/ дружи́ти з, збра́таний /з’є́днаний/ дру́жбою, друг /при́ятель, това́риш/ кого, прикм. дру́жній з. |
ПОДМЕЧА́ТЬ ще постеріга́ти, запримі́чувати, схо́плювати, мота́ти на вус; подмеча́ющий що /мн. хто/ поміча́є тощо, ставши помічати, бажа́вши помітити, постеріга́ч, негат. підгля́да́ч, підгляда́йло, прикм. примі́тливий, спостере́жливий, складн. мота́й-на-вус- [мота́й-на-вус-друг], стил. перероб. мота́ючи на вус; подмечающийся/подмеча́емый запримі́чуваний, схо́плюваний, спостері́ганий, постері́ганий, негат. підгля́даний; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Друг, имя сущ. – друг, -га (им. множ. числа дру́зі, род. дру́зів); (женщина) по́друга, -ги. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
Друг – друг приятель. Друг друга – один (одне) одного. Друг другу – один одному. Друг за другом – один по одному. Друг против друга – один проти одного; навпроти себе. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Дружба
• В долг давать — дружбу терять – друга не втрачай; грошей не позичай. Пр. Хочеш з приятеля зробити ворога — позич грошей. Пр. • Водить дружбу с кем, дружить – дружити (приятелювати, товаришувати, давн. сябрувати) з ким; товариство водити з ким; (про жінок іще) подругувати з ким. • Входить, войти, вступать, вступить в дружбу с кем – заходити, зайти у дружбу (у приязнь) з ким; заприязнюватися, заприязнитися з ким; заприятелювати (подружитися, потоваришувати) з ким; брататися, побрататися з ким. • Дружба да братство дороже всякого богатства – дружба, братство — дорожчі від [усякого] багатства. Пр. • Дружба дружбой, а служба службой – дружба дружбою, а служба службою. Пр. На службі ні брата, ні кума, ні свата [не повинно бути]. Пр. • Дружба дружбой, а табачок врозь. Дружба дружбой, а денежкам счёт. Дружба дружбой, а в карман (а в горох) не лезь – лік дружбі не шкодить. Пр. Брат мій, а хліб їж свій. Пр. Брат братом, сват сватом, а гроші не рідня. Пр. Свій не свій, а в горох не лізь. Пр. Хоч ми собі брати, та наші кишені не сестри. Пр. • Не в службу, а в дружбу – не в службу, а в дружбу. Пр. Не з неволі, а з приязні. Пр. • По дружбе; в порядке дружбы – з приятельства (з приязні); як друг (як приятель). • Тесная дружба – близька дружба. |
Собутыльник
• Собутыльник чей (разг.) – горілчаний брат (друг) чий; товариш по чарці чий. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Друг, мн. дру́зі – друг. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
друг, дру́га, -гові, дру́же! дру́зі і дру́ги, дру́зів, -зям |
не, запереч.; «не» пишемо окремо, коли воно визначає заперечення, а коли «не» становить одно поняття з наступним словом, тоді пишемо вкупі; з неві́рною дружи́ною куди́ пі́ду, то заги́ну (Пісня). Ти не ві́рний друг (тобто, ти не є ві́рний друг), бо зра́див мене́ |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Боля́чка, -ки, ж.
1) Нарывъ, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А сто крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. І. 24. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. О. 1862. IX. 29. 3) — на се́рці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. Г. Барв. 273. 4) — на ду́бі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Вх. Пч. II. 33. Ум. Болячечка. Ув. Болячище. Мил. М. 97. |
Друг, -га, мн. дру́зі, м.
1) Другъ. Без вірного друга великая туга. Ном. №9021. Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. К. Досв. 28. Разом, друзі! крикнув Карпо. Левиц. Пов. 350. Не так тії сто братів, як сто друзів. Ном. Рече Христос до Івана, свого друга. Чуб. ІІІ. 21. 2) Мужъ (пѣсняхъ) Ой пійду я, не берегом — лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. Мет. 94. Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! (Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Мет. 184. Ум. Дружо́к. Чуб. V. 1004. |
Друзь, -зя, м. = Друг. Чи не вб’єте або чи не скараєте вірного мого друзя. Мет. 403. |
Муля́р, -ра́, м.
1) Каменщикъ. Муляр додому, а мур додолу. Канев. у. 2) = Маляр. Треба мені, друг мій, муляра нанять, твоє біле личенько та й намалювать. Чуб. V. 100. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
Друг, -га, мн. дру́зі (*дру́ги. Лепкий), м. ... |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
володі́лиця, володі́лиць; ч. володі́лець та, хто володіє речами, майном та ін. на правах приватної або суспільної власності. [У 2002 року померла володілиця будинку ОСОБА_4, яка на час смерті проживала в будинку своєї племінниці – ОСОБА_3. (Рішення № 98722642, Воловецький районний суд Закарпатської області, youcontrol.com.ua, 30.07.2021). Характерно, що ці постаті подаються не за іменами, а за їхньою професією чи роллю: архітектор, садівник, письменниця, гостя, недобросовісна володілиця, друг дитинства. (books-xxi.com.ua, 27.09.2016). Юлю, чудова косметичка, напевно, її володілиця буде дуже задоволена. (olkajulka.blogspot.com, 06.04.2013). Місяців два тому вмерла, наприклад, володілиця кондитерської на Катеринівській вулиці. (Віктор Заруба «Михайло Слабченко в епістолярній та мемуарній спадщині (1882-1952)», Д., 2004, с. 238). Але спідниці Дарка використала; були вони невідомо для чого короткі, але хитра володілиця надгачала зверху так, щоб нижня спідниця була довша від довгої верхньої, щоб виднілось на півчетверті мереживо. (Михайло Шолохов «Тихий Дін», Кн. 3, пер. Євген Плужник, 1934).] див.: вла́сниця, воло́дарка, господа́рка Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) |
спо́нсорка, спо́нсорок; ч. спо́нсор 1. та, хто фінансує якийсь захід, проєкт чи установу. [«Фактично я – спонсорка міліціонерів, тому їх не боюся». Як живе відома білоруська активістка – відео. (Радіо Свобода, 06.12.2020). Президент «Київміськбуду», спонсорка «Батьківщини» та Столар можуть взятися за добудову будинків «Аркади». (epravda.com.ua, 03.12.2020).] 2. та, хто надає фінансову підтримку певній особі. [Отаку спонсорку, таку меценатку нашому тіятру Бог послав. (Надія Гуменюк «Вересові меди», Харків, 2015). Марта не просто коханка чи спонсорка. Марта – друг. (Люко Дашвар «Биті є. Макар», 2012).] див.: грошода́виця |
тю́торка, тю́торок, тью́торка, тью́торок; ч. тю́тор, тью́тор 1. та, хто веде індивідуальні або групові заняття з учнями, студентами. [Олена Баришнікова – тьюторка Единбурзької бізнес-школи. (Економічна правда, 04.07.2020). Спікером буде тьюторка Единбурзької бізнес-школи (викладає курси: HR Management, Організаційна поведінка), організаційна консультантка та бізнес-тренерка Олена Ковальчук. (zoda.gov.ua, 10.06.2020). Тьюторка Алевтина Сторожевська: У альтернативній школі вчитель – це старший друг учня. (gre4ka.info, 25.01.2018). ] 2. та, хто відповідає за проведення дистанційних занять зі студентами. [Засновниця і тюторка онлайн-курсів Joyful Fox Reading Club. (Оксана Лущевська, ФБ, 2016).] див.: репети́торка, наста́вниця |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Благовѣ́рный, ая = 1. благовірний, правовірний. (Специяльно вживаєть ся як епітет членів Царської Сем’ї.) 2. стари́й, стара́, мій, моя́ (називають друг друга чоловік та жінка, більше в жарт). |
Другъ = друг, при́ятель, (що побратав ся) — побрати́м, (про жінок) — дру́га, други́ня (С. Аф.), (про чоловіка або жінку) — дружи́на, дружино́нька. — Друзья́ = дру́ги, дру́зї. — При добрій годинї куми і побратими, а при лихій годинї не має й родини. н. пр. — Це такий приятель, що хліб їсть і тебе їз’їсть. н. пр. — Будеш ти мінї жоною, моєму батеньку слугою, моїй матїнцї дру́гою, а моїм дїткам маткою. н. п. — Як не хочеш моя мила дружиною бути, то дай мінї таке зїлля, щоб тебе забути. н. п. — Не май сто кіп, як сто другів. н. пр. — Чужа семя непривітная, дружинонька неймовірная. н. п. — Не так тії сто братів, як сто друзів н. пр. — Друтъ за дру́гомъ = оди́н за дру́гим, оди́н по о́дному. — Вийшли один по одному. — Другъ за дру́га = один за о́дного. — Другъ дру́га = оди́н о́дного. — Другъ за дру́гомъ = між се́бе, помі́ж се́бе. — Ста́рый дру́гъ лу́чше но́выхъ дву́хъ, н. пр. = для при́ятеля ново́го не ки́дай старо́го. н. пр. |
Па́луба = 1. чарда́к, черда́к (на суднах). С. Л. — То й друг на чардак виступає, до козаків словами промовляє. н. д. — Чайки були без чардака. н. о. — На чердацї „Князя Пожарського“ і тїсно і холодно, треба в каютї сидїть. Кн. 2. па́луба (повозка крита). С. З. — Скриньки і іниє речи, в палуби забравши, до Київа припровадили. Маркович. С. З. 3. д. Кро́вля і Кры́ша. |
Това́рищъ = 1. това́риш (С. Ш.), зб. — товари́ство (С. Ш.), компа́нець, з малку або по школї — коле́ґа (Под.), і друг разом — панїбра́т (С. З.), в якому дїлї — совмі́сник, сумі́сник, поту́жник, в торговлї — спі́льник. — Піший кінному не товариш. н. пр. — Одъїзжаючи, він шапочку зняв, низенько вклонив ся: прощай, прощай славне товариство! н. п. — Добро своє пропиває, товариство напуває. н. п. — Быть това́рищами = товаришува́ти (С. Ш.), компанува́ти, за панїбра́та бути. – Давай удвох товаришувати, бо мінї самому не щастить. н. о. Ет. зб. 2. в службі — това́риш, помішни́к. — Т. судьи́ — підсу́док. — Т. церко́внаго ста́росты = підтита́рій. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)