Знайдено 11 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Заме́тный – помі́тний, примі́тний, прикмі́[е́]тний, (легко распознаваемый) знатни́й, зна́тий, (значительный) значни́й. [Яро́чок ле́две примі́тний серед широ́кого сте́пу (Н.-Лев.). Межа́ знатна́ бу́де наві́ки (Кониськ.). Зна́ті були́ міща́ни раз уже́ з то́го, що не носи́ли шабе́ль, – ті́лько ніж коло по́яса (Куліш). Був сей чолові́к значни́й між усіма́ на схо́ді со́нця (Куліш)]. • Быть едва -ным вдали – мрі́ти, брині́ти. [А під лі́сом край доро́ги либо́нь курі́нь мрі́є (Шевч.). Оре́л під хма́рою ті́льки брині́в (Сл. Гр.)]. • Становиться, стать -ным – познача́тися, позначи́тися, визнача́тися, ви́значитися. [Вплив книг все ду́жче познача́вся на йо́му (М. Грінч.)]. • Следы -ны – сліди́ зна́ти. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ЛО́ВКИЙ галиц. зви́нний, забут. ру́чий, (ділок) в’юнки́й, гнучкий, меткий, фраз. швидкий, ж. зна́тний; ловкий нае́здник впра́вний верхіве́ць; ловкий плут проноза, хлюст; |
СЛА́ВНЫЙ (день) фаміл. зна́тний; збільш. всесла́вний, пресла́вний, достосла́вний. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Знатный – зна́тний, -а, -е. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Заслуга
• Воздать, наградить по заслугам – віддати заслужене (шану, честь); нагородити (відзначити) кого по заслузі (відповідно до заслуг). • Каждому по заслугам – кожному по заслузі (відповідно до його заслуг). [Як ти до діла здатний, будеш і в людях знатний. Пр.] • По заслугам наказан кто – по заслузі покарано кого. [Катюзі по заслузі. Пр.] • Ставить, поставить в заслугу кому – ставити, поставити на заслугу (як заслугу) кому; признавати, признати заслугу кому. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Зна́тни́й – заметный. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Зна́тний, -а, -е. Замѣтный. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Де́нежный = 1. гроше́вий, гро́шний, грошо́вий. С. З. — Дякуєм за гостинець грошевий. Л. В. — Штраф знатний грошний до скарбу платити. Скоропадський. С. З. — Роспитати ся о грунтах, сїножатях, сумах грошових. Б. Н. — Это вопро́съ де́нежный = се річ грошова́. — Де́нежное посо́біе = по́міч грі́шми. — Де́нежное взыска́ніе = штра́п, грошова ка́ра. 2. грошови́тий. С. Аф. — О, він чоловік грошовитий — у його грошей, як у жида вошей. н. пр. |
Знамени́тый = знамени́тий (С. Пар.), сла́вний, славе́тний (С. Л.), значни́й, зна́тний (С. Жел.). — Глянь на герб сей знаменитий. З стародав. вірші, |
Зна́тный = зна́чни́й (С. Л.), сла́вний, зна́тний (С. З.). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)