Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «колено»
Шукати «колено» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коле́но –
1) (часть тела; мн. ч. коле́ни, -ней) колі́но (мн. колі́на, -лі́н, -ньми, -нах и -нях), соб. колі́ння. [Де но́ги перегина́ються,— то колі́на (Звин.)].
• До -ле́н – по колі́на, до колі́н. [Жупани́на по колі́на (Мет.)].
• Грязь по (в) -но – боло́то (грязь) по колі́на.
• На -нях (коленопреклонённо) – навко́лішках, навко́лі[ю]шки, навко́лінки, навко́лі́нці, на колі́на[я]х, уклі́нно. [Навко́лішках перед образа́ми мо́литься (Кон.). Рома́н стої́ть навко́лішки бі́ля поро́гу (Васильч.)].
• Ставать, стать, падать, упасть (опускаться, опуститься) на -ни[а] перед кем – става́ти, ста́ти, па́дати, упа́сти, (о мног.) постава́ти, попа́дати навко́лі[ю]шки, навко́лінки, навко́лі́нці, (зап.) укляка́ти, кля́кнути, у[о]кля́кнути, прикля́кнути, (о мног.) повкляка́ти перед ким. [Щоб перед їм скида́ли всі шапки́, навко́лішки става́ли (Грінч.). Прямі́сінько перед усіма́ бух навко́люшки (Мирний). Став навко́лінки (Звин.). Богомі́льні укляка́ли, щи́ро сповіда́лись (Рудан.). Укля́кла на оби́два колі́на на мо́кру од кро́ви зе́млю (Коцюб.)].
• Ставить на -ни – ста́вити на колі́на, навко́ліш[н]ки.
• Ползать на -нях перед кем – колінкува́ти перед ким.
• Пьяному море по -но – п’я́ному мо́ре по колі́на; п’я́ний і в ого́нь полі́зе;
2) (мн. ч. коле́на, -ле́н)
а) (изгиб) колі́но (мн. колі́на, -нами, -нах), за́воро[і]т (-роту), за́воротень (-тня).
• -но реки – колі́но (за́ворот) ріки́.
• Река дала -но – ріка́ заверну́ла колі́ном (Грінч.).
• Узор -нами – узо́[і́]р зубця́ми (кли́нцями), колінча́стий, зубча́стий узо́[і́]р;
б) (техн.: -но вала, трубы и т. п.) колі́но;
в) (в песне, в пении) колі́но. [Не попаде́ш пі́сні; на колі́на крута́ (Харківщ.)];
г) (род) колі́но, поколі́ння, рід (р. ро́ду). [Моя́ жона́ не про́стого колі́на (Л. Укр.)].
• Отцовское -но – ба́тьківський рід.
• Родственник в третьем -не – ро́дич тре́тього колі́на;
3) (в стебле растений; мн. ч. коле́нья, -ньев) колі́но, колі́нце, колі́нчик; (звено) ла́нка. [Одрі́зав очерети́ну са́ме на колі́нці (Сл. Ум.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Колено –
1) (анат., в пении) колі́но, -на;
2) (поколение) колі́но, -на, поколі́ння, -ння;
3) (изгиб реки) колі́но, за́воротень, -тня.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Колено – колі́но;
• к. боковое (в рентген. трубке) – к. бічне́;
• к. под углом – к. кутове́;
• к. прямое – к. прямоку́тне;
• к. сеточное (трубы) – к. сіткове́;
• к. трубное – к. тру́бне.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Колено
• До колен – по коліна; до колін.
• По колени, по колено – до коліна.
• Пьяному море по колено – п’яному (й) море по коліна. Пр. П’яний і в огонь полізе. Пр. П’яному горя немає — усе рівно. Пр. П’яному ні гори, ні низу. Пр. П’яному і коза (і кози) в золоті. Пр.
• Река даёт, давала колено – рі(ч)ка завертає, завертала коліном; рі(ч)ка робить, робила коліно (заворот).
• Ставить, поставить на колени кого (перен.) – ставити, поставити на коліна (навколішки) кого.
• Становиться, стать, падать, упасть, спускаться, опуститься на колени перед кем – ставати, стати, падати, упасти (про багатьох поставати, попадати) навколішки (навколінки, навколінці) перед ким; уклякати, уклякнути (про багатьох повиклякати) перед ким.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

коле́но колі́но,-на

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Пьяному море по колено, а лужа по уши. —
1. П’яному море по коліна.
2. П’яному й коза в золоті.
3. П’яному гори немає - все рівно.
4. Як п’ян, то капітан (пан); а як проспався, то й свині (вівці) збоявся.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Колено — колі́но, -на; К. всасывающее — всисне́ колі́но.
*Колено (поворот окопа) — колі́но, -на.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Колѣ́но, мн. колѣ́ни = 1. колїно, мн. колїна. — Въ колѣ́но, по колѣ́но = по колїна. — Грязюка по колїна. — На колѣ́ни, на колѣ́няхъ = навко́лїшки, навко́люшки, навко́льки, навко́лїшках. — А вона впала навколїшки, та й давай Богу молитись. н. к. — А вони його цїлують та на навкольки перед ним падають. н. к. — Ви вмієте і плакать і божить ся і раді стать навколюшки. І. Г. — Дїд навколїшках молить ся в церкві. Кн. 2. про рослини, про піснї — колїно, частїше колїнце, (про хлїбові рослини) — пя́тка. — Одрізав очеретину саме на колїнцї. — Просьпівав одно колїно. 3. рід, колїно, поколїння. — Бо я панського роду, не ходила боса з роду. н. п. — З нашого роду не було злодїя. Кн. — Поколїння поколїнню об тобі роскаже і твоя, Кобзарю, слава не вмре, не поляже! Кулик. Ос.

Запропонуйте свій переклад