Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «монета»
Шукати «монета» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Монета – (с единичн. и собир. значением) монета; (одна) грошима. [Мусить викинути на тарілочку дружкові грошину (Мат. укр. Етн. I)].
Золотая -та – золота монета, золоті гроші (-шей и -шів), червінці, дукати, дукачі; (одна) золота монета (грошина), червінець (-нця), дукат, дукач (-ча).
Серебряная -та – срібна монета, срібні гроші, срібняки (-ків); (одна) срібна монета (грошина), срібняк (-ка), ум. срібнячок (-чка). [Поліз у кишеню і вже видобув якогось срібняка (Крим.). Розміняв мені карбованця на самі срібнячки (Звин.)].
Медная -та – мідна монета, мідні гроші, мідяки (-ків); (одна) мідна монета (грошина), мідяк (-ка).
Звонкая -та – дзвінка монета, (шутл.) брязкач, бренькач (-ча), побрязкач, побренькач (-ча), (чаще мн.) брязкачі, бренькачі, побрязкачі, побренькачі (-чів). [Аби були побренькачі (побрязкачі), то будуть і послухачі (Номис)].
Мелкая -та – дрібна монета, дрібні гроші, дрібняки (-ків); (одна монета) дрібна монета, дрібняк (-ка), ум. дрібнячок (-чка).
Разменная -та – розмінна монета, розмінні гроші.
Ходячая -та – ходяча монета, ходячі гроші.
Фальшивая -та – фальшива (фальшована) монета, фальшиві (фальшовані) гроші; (одна) фальшива (фальшована) монета (грошина).
Лицевая сторона -ты, см. Лицевой 2.
Чеканить -ту – бити (кувати) монету. [Щоб на заплату козацькому війську кувати на Вкраїні козацьку монету (Куліш)].
Принимать за чистую -ту – брати що за щиру правду (за щире золото).
Платить тою же -тою – платити тією самою монетою; віддячувати тим самим.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Монетамонета, -ти.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Монетамонета. Той же монетой (отплатить) – тими ж грішми (віддати).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Монетамонета.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Монета
• Гони монету!
(фам. вульг.) – сип грошей!; давай [сюди] гроші!
• Платить, отплатить той же монетой
– платити, відплатити тим же (тією самою монетою); тими ж грішми (грошима) віддавати, віддати; віддячувати, віддячити тим самим; віть за віть віддавати, віддати.
• Принимать, принять что за чистую монету
– брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за щиру правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за щиру правду.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Монетамонета; м. звонкая – дзвінка (металева) монета; м. золотая – золота монета; м. медная – мідна монета; м. мелкая – дрібна монета; м. находящаяся в обращении – обігова монета; м. разменная – розмінна монета, дрібні гроші; м. серебрянная – срібна монета; м. ходячая – приймана монета; (находящаяся в обращении) – обігова монета; в мо-те – монетою.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Монета = монета. — Давай гроші монетою, а не бумашками. Кн. — Звонкая м. = д. під сл. Звонкій.Золотая м. = в Росиї: имперіалъ (10 р. 30 к.) і полуимперіалъ (5 р. 15. к.) — червінець, дукат (С. З.), дукач (С. Аф.). — Червінцїв я торбиночку знайшла, та се й до тебе принесла. Б. Г. — Мелкая м. = д. під сл. Мелкій.Мѣдная м. = мідяк, мідяки. — Давши мідяка трудового. К. X. — Стародавні в Українї: гаріль (сама дрібна), шеляг (4 гаріля, або копійка). — Теперішні росийські: грошъ д. це слово, копейка д. це слово, 2 коп. = сьомак або семишник (2 к. на серебро або 7 к. на асигнациї), пятакъ = пъятак (стара 1 1/2, к. або 5 к. на асигнациї і нова 5 к. с.), 3 коп. = гривня або шостак (3 коп. або 6 шагів). — Я два шаги, два шаги пропила, за копійку дудника наняла. н. п. — Серебренная м. = срібна, срібняк, срібняки. — В Росиї: пятачекъ = пъятачок (5 к.), гривенникъ д. це слово, пятиалтынный, пятнадцатикопеечникъ = злот, злотий (15 к.), двугривенный = д. двадцатикопеечникъ, четвертакъ = півкопи або четвертак (25 к.), полтинникъ = копа (С. З.), коповик, півкарбованця, (50 к.), 75 к. = трьохрублевий (Лїв.), пятизлотник (Прав.), рубль, цѣлковый = карбованець, С. З. — За Тетяну копу дав, бо Тетяну сподобав, за Марусю пъятака, бо Маруся не така. н. п. — Я не просю у вас нї по шагу, нї по пъятаку, а давайте мінї в руки по пъятаку. І. в. Ск. — Сьвяті отцї — карбованцї. н. пр.
Мѣдный = мідний, мідяний. — Мѣдные деньги = мідяні гроші, мідяки. — На мідяні гроші слави добувати. н. пр. — Горщок мідяний з ушком. Ст. Оп. Кіев. Ст. – Мѣдная монета = д. під сл. Монета.М. лобъ = безсоромний, безличний (С. Ш.); дурень. — М. купоросъ = д. під сл. Купоросъ.

Запропонуйте свій переклад