Знайдено 21 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Мертве́ц – мрець (р. мерця́, мн. мерці́), мертве́ць (-веця́), мертвя́к (-ка́), мерле́ць (-леця́), уме́рлий (-лого), умер(л)е́ць (р. умерця́), (у)мерля́к, смертя́к (-ка́). [Поки́ньте ме́ртвих свої́ мерці́ хова́ти (Грінч.). Мов мертве́ць позира́є на світ з домови́ни (Шевч.). Мертвя́к вила́зить з труни́ (Грінч. II). Ході́мо на цви́нтар, там нас розсу́дять уме́рлії (Рудан.). Хова́ли мерлеці́в, що вмира́ли од по́шести (Еварн.). Вмерця́м на гру́ди ки́нули піску́ по жме́ні (Рудан.). Не перехо́дь смертяку́ доро́ги (Переясл.)]. • Он имеет вид -ца – він з ви́гляду зовсі́м на́че мрець. |
Навь – мрець (р. мерця́); см. Мертве́ц. |
Немо́й и Нем –
1) (лишённый речи и перен.) німи́й, (ласк. німе́нький), безмо́вний, (стар. безмо́вий, немо́вний), без’язи́кий; срв. Бесслове́сный, Безгла́сный. [Він німи́й, як твари́на (Луб.). Ді́вчинка допомага́ла свої́й глухі́й і німі́й ба́бі (Михайлич.). Кіно́ німе́, звукове́ та говорю́ще (Пр. Правда). Поділю́ся мої́ми сльоза́ми, та не з бра́том, не з сестро́ю, – з німи́ми стіна́ми (Шевч.). Ой по́стіль біле́нька, а стіна́ німе́нька (Чуб. V). Нічо́го не мо́вить, як мрець безмо́вний (Г. Барв.). Син його́ недо́росток безмо́вий (Куліш). Твари́на немо́вна (Київщ.). І всі уря́д постава́ли, на́че без’язи́кі (Шевч.). Шевче́нко, ви́йшовши ди́вом яки́мсь із тії́ темно́ти прито́птаної, похи́лої, без’язи́кої (Основа 1861)]. • -мая азбука – німа́ абе́тка. • -мо́е вино – німе́ (ме́ртве) вино́. • -мо́й восторг – німи́й за́хват. [Уве́сь звору́шений, у за́хваті німі́м (Вороний)]. • -ма́я карта – німа́ (сліпа́) ма́па (ка́рта). • -мо́й приказ – німи́й нака́з. [Такі́, щоб зрозумі́ть німи́й нака́з умі́ли (Грінч.)]. • -ма́я скорбь – німа́ ту́га (скорбо́та). [Де поді́лися ви, голосні́ї слова́, що без вас моя́ ту́га німа́? (Л. Укр.)]. • -мо́й страх, упрёк – німи́й страх, до́кір. [Німи́й страх диви́вся на не́ї вели́кими як те́мрява очи́ма (Грінч.). Дале́ко десь з німи́м доко́ром в тій хви́лі зга́дуєш мене́? (Франко)]. • -мо́й человек – німи́й (-мо́го); срв. Немты́рь. [Глухо́го та німо́го спра́ви не допита́єшся (Номис)]. • -ма́я женщина – німа́ (-мо́ї), (редко) ні́мка, німке́ня. • -мы́е люди – німі́ (-ми́х) (лю́ди), (соб.) німо́та. • Быть -мы́м – бу́ти німи́м, німува́ти; срв. Немо́тствовать. • Делаться -мы́м – става́ти німи́м, німі́ти; срв. Неме́ть. • Стать -мы́м – ста́ти німи́м, онімі́ти, занімі́ти, знімі́ти, (о мног.) понімі́ти; срв. Онеме́ть. [Чому́-ж уста́ не занімі́ли? (Вороний). Мов понімі́ли всі (Мирний)]. • Сделать -мы́м – оніми́ти, зніми́ти. [Сам не оглу́х, други́х не оніми́в (Боровик.)]. • Он глух и нем к просьбам – він глухи́й і німи́й на проха́ння (до проха́ннів); 2) (утративший чувствительность) зате́рплий, оте́рплий, замлі́лий, (о мног.) поте́рплий, помлі́лий; 3) неголосни́й, недзвінки́й. • -мо́й колокол – неголосни́й (глухи́й) дзвін. |
Приви́деться –
1) (во сне) при[у]ви́дітися, приба́читися, (пригрезиться) прима́ритися, приверзти́ся (о чём-л. странном), (присниться) присни́тися, (пров.) приу́здритися. [Щось їй приви́ділось. Чого́ у сні не приверзе́ться (Шевч.)]. • -деться во сне – (обычно) присни́тися; 2) (померещиться на яву) приви́дітися, приба́читися, примрі́(я)тися, уба́читися, (представиться) уяви́тися, (показаться) зда́тися, показа́тися. [Він нагада́в На́стю, – йому́ на́віть приви́ділось лагі́дне обли́ччя ми́лої (Коцюб.)]. • Ему -делся покойник – йому́ мрець приви́дівся, прима́рився. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
МЕРТВЕ́ТЬ (про руки) те́рпнути; мертве́ющий що /мн. хто/ ме́ртві́є тощо, напівме́ртвий, ма́йже ме́ртвий, ма́йже мрець, напівтру́п, напівмре́ць, стил. перероб. от-о́т бу́де ме́ртвий; ПОМЕРТВЕ́ТЬ, помертве́вший змертві́лий. |
СЧИТА́ТЬ ще ве́сти́ лік, перелі́чувати, перерахо́вувати, (вважати) ще гада́ти; счита́ть кем/чем ще визнава́ти ким/чим, ма́ти /прийма́ти/ за кого/що; счита́ть воро́н ще лови́ти вітрі́в; счита́ть едини́цей ма́ти за одини́цю; счита́ть необходи́мым вважа́ти за потрі́бне; счита́ть себя́ впра́ве гада́ти, що ма́є пра́во; счита́ть свои́м до́лгом ма́ти за свій обо́в’язок, галиц. почува́тися до обо́в’язку; счита́ть че́стью ма́ти за честь; есть все основа́ния счита́ть коротк. го́ді запере́чити; счита́я свои́м до́лгом (в кінці мови) з обо́в’язку; счита́й вставн. раху́й [он, счита́й, мертве́ц він, раху́й, мрець]; ПОСЧИТА́ТЬ, посчита́ть за честь ма́ти за честь; не посчита́й за труд /не посчита́йте за труд/ фраз. не пожалі́й(те) тру́ду; |
УМИРА́ТЬ ще іти́ на той світ, пря́сти на тонку́ /оста́нню/ ([ни́тку]), ляга́ти в зе́млю /моги́лу, я́му/, проща́тися зі сві́том, уроч. відхо́дити (у за́світи) /за межу́/, (з нудьги тощо) пропада́ти; умира́ть за что віддава́ти ду́шу за; умира́ть за кем упада́ти за ким; умира́ть со́ смеху ляга́ти зо смі́ху, розсіда́тися від смі́ху; умира́ющий що /мн. хто/ вмира́є тощо, поки́нутий вмира́ти, прире́чений вме́рти, гото́вий спочи́ти наві́ки, ма́йже мрець /труп/, прикм. умиру́щий, фраз. мру́щий, напівме́ртвий, смерте́нний, /хворий/ агоні́йний, уроч. сме́ртний, тлінний, забут. при́смертний, поет. притру́нний, образ. (вже) на Бо́жій доро́зі /посте́лі/, в обі́ймах сме́рти, вже на відхо́ді, стил. перероб. пе́ред сме́ртю; умира́ющий класс прире́чений клас; не умира́ющий невмиру́щий, вічноживи́й, невмира́ка; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Мертвец – мрець (род. мерця́), мертвя́к, -ка́. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Мертве́ць, -ця́ и мерця́, мн. мерці́, см. Мрець. |
Мрець, мерця́, мн. мерці́ – мертвец. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Мертвец – мрець (мерця), мертвяк (-ка́). |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
мертве́ць, -веця́; звич. мрець, мерця́ |
мрець, мерця́, мерце́ві, мерце́м; мерці́, мерці́в |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Безмо́вний, -а, -е. Нѣмой, безмолвный; молчаливый. Воли... безмовні. К. Дз. 193. Нічого не мовить, як мрець безмовний. Г. Барв. 535. Шле на перед робить своїх безмовних. К. МБ. ХІІ. 269. Вона показалася зовсім не такою тихою і безмовною, якою вона вдавала себе. Левиц. І. 294. |
Лабе́ти, -тів, ж. мн. Лапы. К. ХП. 11. Попаде він (мрець) і Грицька в кістяки-лабети! Г. Барв. 464. Взя́ти в лабе́ти. Взять въ ежовыя рукавицы. Пійма́вся, попа́вся в лабе́ти. Попался въ лапы. Ном. № 3923. |
Мертве́ць, -ця́, м. = Мрець. Місяць світе, мертвець їде. Чуб. |
Мрець, мерця́, м. Мертвецъ. Єв. І. XI. 41. Він дуже боявся мерців. Левиц. Як у мерця очі не заплющені — на вмірущого. Ном. 312. |
Умре́ць, умерця́, м. = Мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109). |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
Умерший — мрець, мерця́. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Мертве́цъ = мрець, 2-й відм. мерця́, мн. мерцї, мертвя́к, мерля́к (С. Л. З.), умере́ць, умерле́ць. (С. Ш.). — Земля лежить нерухома, мов мрець. Кн. — На той останній страшний суд мерцї за правдою встають. К. Ш. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)