Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «обійми»
Шукати «обійми» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обнима́ть, обня́ть (об’я́ть) –
1) обій[ні]ма́ти, обійня́ти, обня́ти, (о мног.) пообійма́ти, пригорта́ти, пригорну́ти кого́, що, (о мног.) поприго́рта́ти;
2) (охватывать) о(б)горта́ти, о(б)горну́ти, (о)повива́ти, (о)пови́ти що чим, обій[ні]ма́ти, обійня́ти, обня́ти, о(б)хо́плювати, о(б)хопи́ти що чим. [Наді́я на ща́стя усе́ повива́є (Грінч.). Принци́пом краси́ не мо́жна охопи́ти всіх потре́б лю́дського ду́ху (Єфр.)];
3) (умом, мыслями), см. Постига́ть;
4) (о поре), см. Застава́ть;
5) (о пространстве), см. Занима́ть.
• Обня́ть друга – об(ій)ня́ти при́ятеля.
• Мрак -ня́л землю – мо́рок о(б)горну́в (опови́в) зе́млю.
• Философия -ма́ет все науки – філосо́фія охо́плює усі́ нау́ки.
• Меня об’я́л ужас – жах охопи́в мене́.
• Этого дерева в три обхвата не обоймё́шь – цього́ де́рева не охо́пиш у три́ обі́йми(ща).
• Об’я́ть необ’ятное – осягти́ неося́жне.
О́бнятый –
1) о́б(і́й)ня́тий, приго́рнутий;
2) о(б)го́рнутий, (о)пови́тий, о́б(і́й)ня́тий, охо́плений.
Обхва́т и Охва́т – обі́ймище, о́бмах, обі́йми (мн.).
• В -а́т – в обі́ймище, на о́бмах. [Клен у півтора́ обі́ймища. Дуб уто́вшки на о́бмах. Таки́й товсти́й – у три обі́йми бу́де].
• -ат талии – перехва́т. [Вона́ тонка́ у перехва́ті (Свид.)].
Об’я́тие –
1) см. Обнима́ние;
2) об’я́тия – обі́йми. [Сиді́ла на ла́ві хита́ючи в обі́ймах неду́жу свою́ дити́ну (М. Вовч.)].
Отстраня́ть, отстрани́ть – відстороня́ти, відсторони́ти; відсува́ти, відсу́нути, усува́ти, усу́нути; (отводить) відхиля́ти, відхили́ти, відво́дити, відве́сти, відверта́ти, відверну́ти, (о мног.) повідстороня́ти, повідсува́ти, повідхиля́ти и т. д. Он -ни́л меня и стал на моё место – він відсторони́в мене́ та став на моє́ мі́сце.
• Он слегка -ни́л меня рукой – він зле́гка відсу́нув (відхили́в) мене́ руко́ю.
• -ни́ть чьи-л. руки, об’ятия, бокал – відхили́ти, відве́сти чиї́ ру́ки, обі́йми, ке́лих.
• -ни́ть от дел (от должности), от участия в чём-л. – відстановля́ти, відстанови́ти від справ (від уря́ду), усува́ти, усу́нути від справ (з поса́ди), відшива́ти, відши́ти від у́части в чо́му. Срв. Устраня́ть, устрани́ть.
• -ни́ть свидетелей, юрид. – усу́нути сві́дків.
• -ни́ть напасть от кого – відверну́ти, відве́сти на́па́сть від ко́го.
• -ни́ть от себя всякие подозрения – відве́сти, відверну́ти від се́бе вся́ку при́зру.
• Отстранё́нный – відсторо́нений, відсу́нений и відсу́нутий, усу́нений и усу́нутий; відхи́лений, відве́дений и т. д.
Поцелу́й – поцілу́нок, цілу́нок (-нка).
• -лу́и, мн. – поцілу́нки, цілува́ння. [Обі́йми, поцілу́нки, а за кі́лька годи́н я уже́ ї́хав (Коцюб.). За оди́н її́ цілу́нок най горю́ сто ти́сяч літ (Франко). Не слова́ми, цілува́нням лю́бощі гово́рять (Куліш)].
• Предательский, Иудин -лу́й – ю́дин поцілу́нок.
• Покрывать, покрыть -лу́ями кого, что – вкрива́ти, вкри́ти поцілу́нками, виціло́вувати, ви́цілувати, вцілува́ти, обціло́вувати, обцілува́ти кого́, що. Срв. Обцело́вывать. [І ру́ці, і но́зі вцілу́ю і бу́ду пести́ть як дити́ну (Пачовськ.)].
II. Простира́ть, простере́ть – простяга́ти, простяг(ну́)ти́, (о мног.) попростяга́ти що, (стар.) простира́ти, просте́рти, (распространять) розпросто́рювати, розпросто́рити.
• -ра́ть, -ре́ть руки к кому, чему – простяга́ти, простягти́ ру́ки до ко́го, до чо́го. [Ма́ти рі́дна до не́ї ру́ки простяга́є (Грінч.)].
• -ра́ть руку на что – порива́ти ру́ку на що. [А на мою́ до́лю неха́й не порива́є руки́ (Г. Барв.)].
• -рать, -реть об’ятия к кому – простяга́ти, простягти́ для обі́ймів ру́ки до ко́го, простяга́ти обі́йми до ко́го. [Простяга́ють до не́ї товари́ські обі́йми (Єфр.)].
• Простё́ртый – простя́гнутий и простя́гнений, просте́ртий; розпросто́рений.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Паясничать, разг. – блазнюва́ти, ду́рника стро́їти (кле́їти, удава́ти), дурникувати, кривлятися.
[— Кинь дурня клеїти!! — визвірився раптом милий слідчий, перейшовши на «ти». — Про твою контрреволюційну роботу, от про що! (Він значуще підняв якусь течку, поважив її в руці, дивлячись примруженими очима на Андрія, і кинув на стіл). — Тут все зафіксовано. Але ти мусиш сам про все розказати. Чистосердечно й до кінця. Все! (І.Багряний). Тут сни долають товщу забуття і згадкою лютуються, як змії, тут, на кону минулого життя, блазнюють, корчаться, як лицедії вертепних інтермедій (В.Стус). І, удаючи з себе дурника, я закліпав очима й сказав: — Та грибів хотів підшукать… Хіба не можна? Не можна? (В.Нестайко). Часто думають, що та чи інша людина тільки удає з себе дурника або дурку (Альберт Туссейн). — Усіх жаліти — тюрми позакриваються, — кривлявся Едик (Ю.Винничук). — Розплющ очі, кохана вітчизно, і поглянь на сина твого Санча Пансу; він повертається до тебе, не вельми забагатівши, зате добряче збатожений. Розкрий обійми і прийми також сина свого Дон Кіхота; його здолала правиця іншого, але зате він подолав самого себе, адже це він мені казав, що більшої над сюю звитягу годі собі зичити. Вертаюсь я з грошенятами, бо хоть на мені побито весь батіг, зате я цупко сиджу в сідлі. — Годі блазнювати,— мовив Дон Кіхот,—і дай Боже нам щасливо в’їхати в село, а вже там знічев’я розкинемося мислію по древу та й придумаємо, як ліпше нам пастушити (А.Перепадя, перекл. М.Сервантеса). Нарешті Стредлейтер обрізав кляті свої нігті, устав в отих ідіотських трусах з ліжка й заходився строїти дурника. Підходить, нахиляється і ну товкти мене кулаком у плече — розважається, паскуда! (О.Логвиненко, перекл. Д.Д.Селінджера)]. Обговорення статті
Плюхаться, плюхнуться – (по грязи) брьо́хатися, брьо́хнутися, хлю́патися, хлюпнутися; плюхатися, плюхнутися; (в воду) шубовстати, шубовснути, плюснутися; (тяжело упасть) ге́патися, ге́пнутися.
[Емене тихесенько, навшпиньках, почала закрадатися до одинокої, як і вона, ропухи. Але жаба помітила непроханого гостя і шубовснула у воду, витягши задні ноги та піднявши зо дна стовп намулу (М.Коцюбинський). Десь неподалік зачмокала у березі вода, лунко хряснуловерболозове коріння, і в річку шубовснув шмат кручі — підмило (Г.Тютюнник). У салоні нікого не було. Якусь хвилину озиралися навкруг, а потім Ванжа плюхнувся в м’які обійми крісла; воно заколисалося, як на амортизаторах (Віктор Савченко). Ліззі плюхнулася на поріг поряд з дитиною. Крива, непевна усмішка блукала по її розпашілому обличчю, а очі раптом стали ясними й щирими (В.Мусієнко, перекл. О.Генрі). Він похитуючись плентався сценою, горланив щось непристойне і з шумом плюхнувся у своє крісло. Він був п’яний. Смертельно п’яний (У.Григораш, перекл. С.Колінз)]. Обговорення статті
Рыдание – ридання, (жалобное причитание) голосіння, (громкое, ещё) лемент, лементування.
[У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе (М.Вовчок). По хаті носилося Христине лементування. — Ви ж чули? — глухо спитався він і, повернувшись, пішов з хати. Слідом за ним, наче докір, вирвавсь нестямний крик Христі і розпався надворі. Грицько, струснувшись, повернув улицею. — Ой лелечко!.. Ой мамочко!.. —  кричала Христя, підходячи до матері. —  Що нам тепер, бідним, робити?.. Вона дивилася на матір своїми заплаканими очима, а мати на неї — сухими, як огонь, палючими. —  О горенько наше! о лишенько тяжке! — тужила, припадаючи до матері, Христя (П.Мирний). Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? (Леся Українка). А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! (Л.Українка). Високо над сонним містом неслася дика музика, як передсмертні ридання грішних (М.Коцюбинський). Напереді її сини, і вона з ними йде на тую Україну, бо вона, тая Україна, плаче й голосить за своїми дітьми; хоче, щоби були всі вкупі. Те голосіння вплакується в небо; його покров морщиться і роздирається, а пісня стає у Бога коло порога і заносить скаргу… (В.Стефаник). Застерігає доля нас зарання, що калинова кров — така густа, така крута, як кров у наших жилах. У білій стужі білих голосінь це ґроно болю, що паде в глибінь, на нас своїм безсмертям окошилось (В.Стус). Плечі її здригалися від ридань. Її звичка мучити себе завжди була для нього незбагненною. Йому вже сотні разів доводилося бачити подібні напади горя; диво дивне, як він усе те витерпів,— йому ніколи не вірилося, що це тільки хвилинні напади і що остання година їхнього спільного життя ще не настала (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Сьогодні ввечері вирішила поревіти. Ридання будуть присвячені двом темам — ніхто мене не кохає і я товста]. Обговорення статті
Секс – (лат.) секс, статеві стосунки (зносини), (совокупление) злягання:
• заниматься сексом – кохатися, займатися сексом, (рус.) займатися любов’ю, паруватися, (груб.) злягатися, (ещё) спати з ким, жити разом, (образн., шутл.) пізнавати внутрішній світ, (совершать, совершить с кем-то, жарг., вульг.) грати кого, вдути кого, вставити, взути, жарити, вжарити, засадити, натягнути, натягувати, оформляти, оформити, давати, дати, драти, відідрати, дрючити, жаліти, пороти, шоркатися, трахнутися, трахатися, трахнути, відтрахати, впендюрити, впердолити, перепихнутися, поштрикатися, шпокнути, парити качана, прочистити труби, полірувати торпеду, парити шишку, товкти перець, пісюна мочити (квасити) і т.д.
[І рани, потворність цього простору викликають в мені протест. Як і багато чого іншого. Наприклад, парочки, що цілуються, чиї обійми й ласки на очах у публіки мало не доходять до злягання (Валентина Заболотна). — Ми, простий люд, повинні були сидіти тихо, сексом, даруйте, займатися хіба в кулачок, натомість усю свою енергію витрачати на побудову великих звершень наших вождів (Юрій Логвин). Але ще поки Вуж шукав якусь аспіранточку, щоб перепихнутися, а потім вже взятися за діло (О.Ульяненко). О другій сорок п’ять вона прокинулася — ще одне сповнене ніжності злягання — ми зчепили руки — любили одне одного, мені так принаймні здається, — коли вона заснула, руки й стегна раз по раз стискалися, як від мимовільного дрожу (А.Рєпа, перекл. Ґ.Флобера). Він не почувався одруженим із Меґі; це було, наче швиденько перепихнутися на пасовиську за баром у Кайнуні або притиснути пихату міс Кармайкл до стіни стригальського сараю (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Якби ви тільки бачили, яка вона хороша і ставна, а любов до злягань сягала в неї такої сили, що лиш украй рідко буває властива жінкам (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Ми перепихнулися, як колись казали в гімназії (Оксана Микитенко, перекл. Михайла Пантича). Секс — почуття в русі (М.Вест). Між коханням і сексом велика різниця: секс знімає відчуття незручності, кохання його породжує (В.Ален). Злягання — це поезія для плебеїв. Злягатися — означає прагнути проникання в іншого, а митець ніколи не виходить за межі самого себе (Шарль Бодлер). 1. — Ізю, ви любите секс утрьох? — Так, а що? — Біжіть швидко додому — може, ще встигнете. 2. Добрий секс — такий, коли виходять покурити навіть сусіди] Обговорення статті
Солнцезащитный – протисонцевий, протисонячний:
• солнцезащитные очки – протисонцеві (протисонячні) окуляри;
• солнцезащитный козырёк – протисонцевий козирок, (в домах, ещё) дашок.
[З під свого протисонцевого капелюха визирає іронічно і намагається жартувати. Вона нагадує мені нашу країну: на непевних ногах, але з усмішкою Україна все ж таки виповзає до Європи і чим далі – тим упевненіше (Ю.Луканов). Коли вона зняла дорогі протисонячні окуляри і сіпнулася мене поцілувати, як давню приятельку, я гонорово витримала дистанцію, відверто натякаючи, що ніколи не пасла з нею свиней. — Не чекала? — Аніта згорнула свої порожні обійми, зовсім не знітившись. Як з гуски вода (В.Шкляр). Що таке сонцезахисний? Це щось, що від чогось захищає сонце? Сонцезахисний крем розмазується по поверхні Сонця? Сонцезахисні окуляри надягаються на це космічне світило? Ні, це все призначено, навпаки, для захисту від шкідливої дії сонячних променів (Краєзнавець). Лікар розвів руками в рукавичках. Із-під складок каптура блищали його протисонячні окуляри фірми «Персол» (Л.Кононович, перекл. Жана-Крістофа Ґранже). Спідниця в неї була коротесенька, ноги довжелезні й засмаглі, а коли вона підняла протисонячні окуляри до волосся з білявими пасмами, Саллі побачив її очі. Вони були великі, блакитні і якісь стривожені (С.Берлінець, перекл. Стівена Кінга)].
 Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАКЛЮЧА́ТЬ, (мир) ще підпи́сувати;
заключа́ть в объя́тия, бра́ти в обі́йми;
заключа́ть в себе́, місти́ти /ма́ти/ в собі́;
ОБЪЯ́ТИЯ, желе́зные объятия цупкі́ обі́йми.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Об’ятие –
1) (действие) обійма́ння, обніма́ння, -ння;
2) (состояние) обі́йми, -мів.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бросаться
• Бросаться, броситься в глаза – впадати, впасти в око (в очі); спадати, спасти на очі; набігати, набігти на очі; брати очі [на себе]; вбирати [в себе] очі. [Густий загар… впадав у вічі… Гончар. Кожух такий, що очі вбирає. Руданський.]
• Бросаться, броситься в объятия – кидатися, кинутися в обійми кому; на шию припадати, припасти кому; (глузл.) чіплятися, почепитися на шию кому.
• Бросаться, броситься на колени – падати, впасти на коліна (навколішки). [Вона так і впала навколішки. Квітка-Основ’яненко.]
• Бросаться деньгами – сипати (розкидатися) грішми; тринькати (розтринькувати) гроші.
• Бросаться в крайности – кидатися з однієї крайності в другу (до другої); кидатися з одного краю в другий (до другого).
• Бросаться словами (перен.) – кидатися (розкидатися) словами.
• Бросаться туда и сюда – кидатися (метатися, шататися, шибатися) туди й сюди (туди й туди); побиватися на всі чотири сторони; кидатися всіма сторонами. [Побивався на всі чотири сторони — ніде нема моря. Легенда.]
• Вино бросается, бросилось в голову – вино б’є (вдаряє, вдарило, шибає, шибнуло) в голову.
Обливаться
• Обливается, облился потом кто-либо – обливається, облився потом хто; піт заливає, залив кого; піт очі заливає, залив кому. [Холодним потом облилась Маланка, вся терпла… Коцюбинський.]
• Обливаться, облиться слезами – обливатися, облитися (заливатися, залитися, уливатися, улитися, обсипатися, обсипатися, зрошатися, зроситися) сльозами (слізьми); (образн.) умиватися, умитися рясними [сльозами, слізьми]. [Часом Юзя не витримувала, кидалася в обійми до Зоні і заливалася слізьми. Українка.]
• Сердце обливается, облилось кровью – серце обливається, облилося (обкипає, обкипіло) кров’ю; серце кривавиться. [У неї серце обкипає кров’ю, коли подума вона, яке горе, яку нужду та недостачу терпить її Йосип. Мирний.]
Объятие
• Броситься, упасть в чьи-либо объятия, в объятия к кому-либо – кинутися, упасти… в чиї обійми, в обійми кому (до кого).
• Заключать, заключить кого-либо в объятия (книжн. устар.) – обнімати, обнята (обіймати, обійняти) кого.
• Принимать, принять (встречать, встретить) с распростёртыми объятиями кого-либо – гаряче (радо) вітати, привітати кого; вітати, привітати (приймати, прийняти, (зу)стрічати, (зу)стріти) дуже гостинно (з радістю, радо) кого; (зу)стрічати, (зу)стріти з розкритими обіймами (іноді раменами) кого.
Шея
• Вешаться, бросаться на шею кому; виснуть, висеть на шее у кого (разг.) – вішатися (чіплятися) на шию кому (на шию до кого), кидатися в обійми кому; виснути, висіти, повиснути на шиї в кого, кому.
• В шею, в три шеи гнать, толкать, выталкивать… кого (разг.) – у щию (утришия), у три вирви, у потилицю гнати, штовхати, виштовхувати кого.
• Дать (надавать) по шее (в шею, по шеям) (разг.) – потиличника дати (надавати потиличників); у потилицю зацідити; дати по гамалику; тришия дати.
• Навязать (посадить) на шею чью, кому – накинути (посадити) на шию чию, кому.
• Навязаться на шею чью, кому (разг.) – накинутися на шию чию, кому.
• Наломать (намять) кому шею; дать (надавать, накласть) кому в шею (по шее, по шеям) (разг.) – надавати нашийників ((за)потиличників) кому; накласти по шиї (по потилиці) кому; набити потилицю кому, наминачки дати кому; (жарт.) нагодувати нашийниками ((за)потиличниками) кого.
• На свою, мою… шею; себе на шею (сделать что) – на свою, мою… голову; собі на голову.
• На свою шею брать, взять кого, что (разг.) – на свою голову брати, взяти кого, що.
• Получить по шее (вульг.) – дістати по шиї (по потилиці, по гамалику).
• Сбросить, сбыть… с шеи кого, что – здихатися (збутися) кого, чого.
• Сидеть на чьей шее, на шее у кого; сесть на шею кому, на чью шею – сидіти на шиї в кого, на чиїй шиї; сісти на чию шию, на шию кому.
• Сломать, свернуть, свихнуть шею кому – скрутити (звернути) шию (в’язи) кому; (іноді) карк(а) зломити (вломити) кому.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Обі́йми, -мів – об’ятия.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

обі́йми, -мів, -мам

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Обі́йми, -мів, с. мн. Объятія. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитину. МВ. II. 178.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Обхват — обхо́плювання, обхо́плення, обі́йми, обі́йм; в О. — в обі́йми.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Броса́ться = ки́дати ся. — Б. въ глаза́ = ки́дати ся в вічі, набіга́ти на о́чі, о́чі в се́бе брати. — Б. въ объя́тія = ки́дати ся в обійми, на ши́ю, припада́ти. — Б. на что́ = накида́ти ся. — Накинув ся на борщ, цїлий полумисок виїв. – Б. къ кому́ = ки́дати ся, порива́ти ся, (причепливо)— сїкати ся. — До хиврі сїкав ся, за макогін хватав ся. Гул. Ар.
Объя́тіе = 1. обнїма́ння. С. Жел. 2. обі́йма, частїше мн. обі́йми. С. Жел. — Як впала на груди до нього, так наче й замерла в обіймах. — В обіймах каміння несе Рось свою погощу воду. Кн.
Поджима́ть, поджа́ть, ся = підгорта́ти, підгорну́ти, підобга́ти, ся (С. Л.). — Сїдай, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни, я ж тебе поцїлую, ти ж мене обійми. н. п. — Сидить мила на припічку, ніжки підобгавши. н. п.