Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «око»
Шукати «око» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Во́ко, -ка, с. = Око. Мн. во́чі, ві́чі. Грин. ІІІ. 639. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. Лізе в вічі мов оса. Ном. № 2758. Довго, довго козаченька вічми провожала. Макс. (1849). 8. У вічу́ = В очу́. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ном. № 3982. Ум. Во́чко, ві́чко, мн. ч. во́чка, вочи́ці, ві́чка, ві́ченьки. Соньки-дрімки у віченьки. Макс. (1849). 95.
Воло́вий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Ном. № 5604. Треба мені волового воза. Мил. 95. Воло́ве о́ко, о́чко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б) насѣк. Hipparchia Hyperanthus. Вх. Пч. І. 6. в) также воло́ві о́чі. Раст. полевая астра, Aster amellus. Воло́вий язи́к. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Cynoglossum officinale. ЗЮЗО. І. 120. в) Symphytum officinale L. ЗЮЗО. I. 138.
Запада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запа́сти, -паду́, -де́ш, гл.
1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. Мет. 98. Бода́й їх слід запа́в! Пожеланіе смерти. МВ. (О. 1862. III. 48).
2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. Ном. № 11550.
3) Западывать, запасть за что, напр. о щеколдѣ, запирающей дверь. Запа́ла кля́мка. Кончилось. Вже по всьому, вже клямка запала. Ном. № 1841.
4) О солнцѣ: заходить, зайти за что-либо. Сонечко вже запало за гору. MB. (КС. 1902. X. 143).
5) Впадать, впасть во что. Та як коханка сльозу проливає, сльоза та в могилу мою западає. Мог. 151. — в го́лову. Засѣсть въ головѣ. Все сидить, рукою підпершися, все думає... наче думка яка важка запала їй в голову. О. 1862. V. 84. — в ду́шу, в о́ко, в се́рце. Произвести впечатлѣніе, понравиться. Олена знає того парубка, що їй так у душу запав. Кв. І. 17.
О́ко, о́ка, с. (мн. о́чі).
1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. I. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. Очі-на-очі = Віч-на-віч. Ном. № 7424. На о́ко. На видъ, на взглядъ. На все о́ко. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. В о́ці бу́ти. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. Очі довбти́ чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. І очу́ не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. І в ві́чі не ба́чити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. Межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Константиногр. у. Геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Константиногр. у. В очу́. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Борз. у. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов промінне. Г. Барв. 253. А ні на́ оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! Подольск. г. Злим, лихи́м о́ком диви́тися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки на його злим оком дивиться. Чуб. II. 198. О́ком не стина́ти. Не смыкать глазъ. Тре́ба позича́ти в сірка́ оче́й. Стыдно въ глаза глядѣть. Моро́з з очи́ма. Сильный морозъ. Із оче́й ста́лось. Сглазили. Г. Барв. 222. Сві́тле о́ко. Чистая совѣсть. Ном. № 6724. Багацько дечого бракує нам, та світле око. Г. Барв. 439.
2) Петля, глазокъ. У режі малі вічка, а у пров’язі очі великі. Ном.
3) Отверстіе въ порплиці, въ которое входитъ верхній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.
4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ. Двадцять з оком = 21.
5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Чуб. VI. 404. Лучче око золота, ніж камінь олива. Ном. № 7287.
6) Мѣра жидкости. Купив за тії гроші пшона, вік зо два горілки. Драг. 64.
7) Воло́ве о́ко. Раст. Phyteuma orbiculare. Лв. 100. 8. Гу́сяче о́ко. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278.
9) мн. Га́дячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. Л. 100. Жаби́ні очі. Myosotis intermedia. Лв. 100. Ум. Очко́, о́ченько, о́чечко. Гляньте хоть одним очечком! Мил. 185.
О́рлий, -а, -е. = Орловий. Орле око. Шевч.
О́ченько, -ка, с. Ум. отъ око. Чуб. V. 2, 246.
О́чечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
О́чі. См. О́ко.
О́чко, -ка, с.
1) Ум. отъ око. Там то очка як терночок. Чуб. V. 217.
2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. Васильк. у.
3) Петля въ сѣти (Браун.
9) и вообще въ вязаньи.
4) Часть начи́ння. (См.). МУЕ. III. 18, 19.
5) Значекъ на картѣ.
6) Квадратъ на шахматной доскѣ. Канев. у.
7) Камешекъ въ перстнѣ. Мил. 6, 103. Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. Грин. III. 70.
8) — воло́ве, ри́б’яче. Птица Sylvia nisoria. Вх. Пч. II. 14.
9) мн. о́чки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. Мнж. 88. 10). О́чка жаби́ні. Растеніе: Myosotis intermedia. Вх. Пч. I. 11. См. Вічко.
11) Очко́ воло́ве. Раст. Inula salicina. Лв. 99.
Упада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. упа́сти, упаду́, -де́ш, гл.
1) Впадать, впасть, вливаться, влиться. Лише річка не вертає у гори землицев, тілько усе упадає до моря водицев. Гол. IV. 447. Сімсот річок і чотирі та й усі ж вони та й у Дніпро впали. Макс. — в сло́во. Вставлять свое слово въ разговоръ, вмѣшиваться въ разговоръ. Котрась моя дитина щаслива, — відповідає брат. — Е, ні, — впадає в слово багач, — ви всі щасливі. Гн. II. 28. О дорогѣ: направляться, направиться, пролегать, входить. Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? Мет. 97.
2) Вбѣгать, вбѣжать. Тогді вдовиченки в чужий двір впадали, шапки в руки знімали. Мет. 349. До світлиці хутко впала. Гол. І. 41.
3) Натыкаться, наткнуться, случайно встрѣтиться, напасть. Утікав перед вовком, а впав на ведмедя. Ном. № 1790.
4) Падать, упасть. Не так то і встати, як упасти. Ном. № 2194. Як тя баба в купель клала, на груди ті искра впала. Лукаш. 117. Впав перед ним на коліна. Рудч. Ск. I. 100. До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає. АД. І. 216. Упа́сти в тісну́ діру́. Попасть въ трудныя обстоятельства. Ном. № 2223. — у гара́зд. Достичь благосостоянія. Упав у гаразд, як муха в сметану. Посл. Ном. № 1643. — на коня́. Вскочить на лошадь. Ном. № 11403. Упав Данило на коня і помчавсь, не оглядаючись. МВ. І. 156. Вона́ йому́ впа́ла в о́ко. Онъ ее замѣтилъ, обратилъ на нее вниманіе. Вона мені й тоді ще в око впала, що яке то молоде й хороше, та нещасливе. Г. Барв. 12.
5) Опускаться, опуститься, сѣсть. Прилетіла пава, коло його впала. Мет. 103.
6) Убывать, убыть, спадать, спасть. На Миколая вода впадає.
7) Вваливаться, ввалиться. Три ночі не спала, — впали карі очі. Шевч. 558.
8) Только соверш. видъ? Наступить. Ось упав мені й сімнадцятий рік. Г. Барв. 82. Аж гульк — зіма впала. Шевч. Як упала зіма на Покрову, то лежала до самого Юрія. О. 1862. II. 59. Ніч упала.
9) — на що́. Ослабѣвать, ослабѣть. Упав на ноги. Упада́є на си́лі. Обезсиливаетъ, ослабѣваетъ. Г. Барв. 113.
10) — коло ко́го. Заботливо ухаживать. Коло дитини так упадає. Чуб. Нехай би ти коло неї впадала, а не вона на староста літях коло вередливого дівчати. МН. І. 27.
11) Случаться, случиться, приходиться, придтись. Не знаєш, звідки на тебе лихо впаде. Посл. Упало нам у однієї баби ночувати. Мнж. 123. Упало йому знов ійти лісом. Мнж. 71. От приходе неділя, чи так празник який упав. Мнж. 91. Упало і їй ліпити молодим пиріжки. Мнж. 43. На моє́ сло́во впа́ло. Вышло по моему, какъ я говорилъ. Так, як я казав, на моє слово впало. Лебед. у.
12) Доставаться, достаться, придтись. Впала йому велика худоба (родич умер багатирь). Г. Барв. 418. Взялисі (татарове) паювати: дівка впала парубкові, а тещенька зятенькові. Гол. Найшли троє яблук і всім по цілому впало. Ном. № 257.
13) Слѣдовать, приходиться, придтися, надлежать. Своєї частки, що упадала йому од його батька, не брав, — братові вже, чи невістці оддав. Грин. І. 287. На день упадає заробітку по півкарбованця. Держати ж тебе при собі на чужому хлібі не впадає. Г. Барв. 423. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Ном. № 9761. Не впада діло сьогодні ткати. Конст. у.
14) Приличествовать. Не впадав москаля дядьком звати. Ном. № 850.