Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 31 статтю
Запропонувати свій переклад для «перила»
Шукати «перила» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пери́ла, пери́льца – би́ла, би́льця (ед. ч. би́ло́, би́льце́), пору́ччя, пору́ча́та, поре́нчата, по́ручні, баля́си, кобили́ці, держа́чка.
Балюстра́да – балюстра́да. См. Пери́ла.
Держа́лень – пору́чата (р. -чат), по́ручні (р. -чнів); см. Пери́ла.
Наве́шивать –
1) (сов. наве́сить) –
а) наві́шувати, наві́сити, начі́[е́]плювати, начепи́ти, (о мног. или во мн. местах) понаві́шувати, поначі́[е́]плювати що на що; срв. Наве́шать 1.
• -вать картины на стены – наві́шувати карти́ни на сті́ни.
• -сить дверь – наві́сити (начепи́ти) две́рі. [Тре́ба наві́сити две́рі на за́віски (Сл. Ум.)];
б) (выпускать крышу навесом) наві́шувати, наві́сити, зві́шувати, зві́сити, напуска́ти, напусти́ти, припуска́ти, припусти́ти покрі́влю (дах).
• -сить крышу пошире навесом – пусти́ти дах на ши́рший підшалі́вок, припусти́ти підшалі́вок;
2) (сов. наве́шать) нава́жувати, нава́жити, (о мног. или многим) понава́жувати чого́ (кому́).
• -шал сахару пяти покупателям – понава́жував цу́кру п’ятьо́м покупця́м.
• Наве́шивающийся, прлг. – нависни́й, звисни́й.
Наве́шенный –
1) наві́шений, наче́плений, понаві́шуваний, поначі́[е́]плюваний;
2) наві́шений, зві́шений, напу́щений, припу́щений.
• Наве́шанный – нава́жений, понава́жуваний.
-ться –
1) наві́шуватися, наві́ситися, понаві́шуватися, начі́[е́]плюватися, начепи́тися, поначі́[е́]плюватися; бу́ти наві́шуваним, наві́шеним, понаві́шуваним, начі́[е́]плюваним, наче́пленим, поначі́[е́]плюваним.
• Ставни -тся – віко́нниці наві́шуються (начі́[е́]плюються);
2) наві́шуватися, наві́ситися, зві́шуватися, зві́ситися, напуска́тися, напусти́тися; бу́ти наві́шуваним, наві́шеним, зві́шуваним, зві́шеним, напу́щеним;
3) (нагибаться) нахиля́тися, нахили́тися, звиса́ти, зви́снути, (о мног.) понахиля́тися, позвиса́ти, назвиса́ти.
• Не -вайся на перила – не нахиля́йся (не звиса́й) на по́ручні (диал. на поре́нчата);
4) нава́жуватися, бу́ти нава́жуваним, нава́женим, понава́жуваним.
О или об и о́бо, пред. –
1) с вин. п. – об, в, на.
• Разбиться о камень – розби́тися об ка́мінь.
• Об землю, о стену – о́б землю, в зе́млю, об мур, в мур.
• Биться головою о стену – об мур (об сті́ну) голово́ю би́тися (товкти́).
• Опереться о стол, о перила – спе́ртися на стіл, на пору́ччя.
• Споткнуться о порог, о камень – спіткну́тися на порі́г, на ка́мінь.
• Исколоть ноги о жнитвину – на стерню́ но́ги поколо́ти. [На бі́ле камі́ння, на сі́ре корі́ння свої́ но́ги побива́є (Дума)].
• Стена о стену, двор о двор, межа о межу – стіна́ повз (крізь) сті́ну и опо́стінь, двір повз (крізь) двір, межа́ об межу́. [Похова́ли його́ трупа́ об труну́ з Степа́новою (Кониськ.)].
• Рука о́б руку, бок о бок – руко́ю до руки́, по́руч, по́біч;
2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) – об, на, за.
• О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) – об Вели́кодні и на Вели́кдень, об Покро́ві и на Покро́ву, об Різдві́ и на Різдво́, опі́вно́чі.
• О Троице – об Зеле́ній (Клеча́льній) неді́лі, на Зеле́ну неді́лю.
• О святках – святка́ми.
• Об эту (ту) пору – об цій (тій) порі́, на цю (ту) по́ру, на цей (той) час, під цей (той) час.
• Это было о прошлое воскресенье – це було́ мину́лої неді́лі.
• О семидесятых годах – за семидеся́тих рокі́в и семидеся́тих рокі́в;
3) с предл. п. – за, про, (реже) на (с вин. п.).
• Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём – ду́мати, зна́ти, чу́ти, говори́ти, співа́ти за ко́го, за що и про ко́го, про що.
• Я часто об этом думаю – я ча́сто про (за) це ду́маю.
• Я давно слыхал о вас – я давно́ за (про) вас чув.
• Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём – пита́ти(ся), зга́дувати, пам’ята́ти, забу́ти(ся) за ко́го, за що, про ко́го, про що и (реже) на ко́го, на що. [Не все-ж бог дару́є, про що люд мірку́є. Я йому́ за свій на́мір нічо́го не каза́ла (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона́ за ньо́го не зна́ла. За ми́лого як співа́ти – лю́бо й потужи́ти (Шевч.). Хто-ж за ме́не спогада́є (Рудан.)].
• Дума о трёх братьях Азовских – ду́ма про трьох браті́в Озі́вських.
• Рассказы о животных – оповіда́ння про звірі́в.
• Об этом – за це, про це.
• Беспокоиться, заботиться о ком, о чём – турбува́тися, пеклува́тися, дба́ти за ко́го, за що, про ко́го, про що, (гал.) дба́ти о що.
• О́бо мне не беспокойтесь – за ме́не не турбу́йтесь.
• Довольно об этом – го́ді про це.
• Донести о происшествии – доповісти́ (сповісти́ти) за приго́ду.
• Переговариваться о мире – умовля́тися за мир.
• Просить, ходатайствовать о ком, о чём – проха́ти (проси́ти), клопота́тися за ко́го, за що.
• Жалеть о ком, о чём – жа́лувати, жалкува́ти, шкодува́ти за ким, за чим.
• Не об одном хлебе живы будем – не сами́м хлі́бом жи́ві́ бу́демо.
• О сыне только на свете живу – си́ном (за́-для си́на) ті́льки й живу́ на сві́ті;
4) (с качеств. прил. и числительными) – на, з.
• Дом о трёх этажах – буди́нок на три по́верхи (на три оса́ди).
• Изба о двух горницах – ха́та на дві світли́ці.
• Стол о трёх ножках – стіл на трьох ні́жках, з трьома́ ні́жками.
• Храм о золотой голове – це́рква з золоти́м ве́рхом.
• Храм о трёх главах – це́рква з трьома́ ба́нями (верха́ми), на три ба́ні.
• Ведь ты не о двух головах – у те́бе-ж не дві голови́, ти-ж не з двома́ го́ловами.
• Птица о восьми ногах – (в сказке) птах об восьми́ нога́х.
Обно́с –
1) см. Обнесе́ние;
2) см. Огра́да, Пери́ла;
3) см. Клевета́;
4) см. Покра́жа.
Обо́чина –
1) (дороги, моста) узбі́ччя. [Ї́хали не би́тим шля́хом, а узбі́ччям]; (скат насыпи) у́збіч (-бочи);
2) см. Пери́ла.
Пери́льца, см. Пери́ла.
Прилега́ть, приле́чь –
1) притика́ти(ся) до чо́го, межува́ти, суме́жити з чим; срв. Прилежа́ть 1. [До світли́ці притика́є скі́лька бі́чних кімна́т (Л. Укр.)].
• Мой дом (усадьба) -га́ет к вашему (к вашей) – мій буди́нок (моя́ сади́ба, мій ґрунт) притика́ється (притика́є) до ва́шого (до ва́шої), межу́є, суме́жить з ва́шим (з ва́шою). См. ещё Примыка́ть 1;
2) приляга́ти, прилягти́, (прислоняться) прихиля́тися, прихили́тися до чо́го, (налегать) зляга́ти, злягти́ на що. [Прилі́г на во́зі (Г. Барв.). Прихи́литься, хвили́нку задріма́ та й знов туди́ (Грінч.)].
• -легла́ отдохнуть – спочи́ти прилягла́.
• -лё́г на перила – зліг на би́льця.
• -ля́г ухом к земле – прихили́ся ву́хом до землі́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Перила – пору́ччя, -ччя, би́льця, -ців.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Перила – пору́ччя.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пери́ла пору́ччя, би́льця,-лець
парапе́т буд. парапе́т,-ту, балюстра́да,-ди, пери́ла,-ри́л (невисока огорожа моста, набережної, балкона)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Баля́си, -сів –
1) перила;
2) см. Баляндра́си.
Поренча́та, -ча́т – перила.
По́ру́ччя, -чя – перила.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Баля́си, -сів, м. мн.
1) = Перила. Шейк.
2) = Баляндраси. Точила всякії баляси. Котл. Ен.
Бу́ртниця, -ці, ж. Въ мельницѣ: перила, ограждающія возвышеніе, на которомъ находятся жернова. Мик. 481.
Держа́чка, -ки, ж. Перила. Угор.
Коби́ли́ця, -ці, ж.
1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87.
2) Козлы, подпорки, подмостки.
3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ.
4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры. Сумск. у.
5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и коби́лиця ни́жня. (Залюбовск.).
6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у.
7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23.
Підру́чник, -ка, м.
1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи. К. ЧР. 314.
2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти. Черк. у.
Поренча́та, -ча́т, с. Перила. Лохв. у. Левиц. Пов. 328.
Пору́чча, -чів, м. мн. Перила. Каменец. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Кобильни́ці, -ць, ж., мн.
1) Перила.
2) Деревянные козлы. Полт. г. Сл. Яворн.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Перила — по́руччя.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Perilla L. — буроли́стка; пери́ла (Ру, Оп); базилик (Опа — СТ), періля (Соб).
Perilla frutescens (L.) Britton — буроли́стка однорі́чна; пери́ла василькови́дна (Ру), перила чагарникова (Оп), пері́ля василькова́та (Мл); кропивка городня (Кри — СТ), мусянжа (Чух — СЛ), сузда (Ону — ВЛ).
Perilla nankinensis (Lour.) Decne — буроли́стка багаторі́чна; пери́ла на́нкінська (Ру, Оп).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пери́ла = би́льця (С. Л.), баля́си (С. Аф. З. Л. Ш.), по́ручча, по́ручні (С. Л.), по́ручі, побі́чниця.
Ре́ли = 1. д. Каче́ль. — 2. д. Пери́ла.
Парапе́тъ = 1. вал, окі́п. 2. би́льця і т. д. д. Пери́ла.

Запропонуйте свій переклад