Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед головних російських слів

Запропонувати свій переклад для «принимать»

Шукати «принимать» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Принимать, принять – 1) (включать в состав) приймати, прийняти; 2) (матем., техн.) (приобретать) набувати, набути, брати і набирати, набрати; 3) (матем., наук.) (условно допускать) брати, узяти; 4) (наук.) уживати, ужити: • дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе; душа не принимает чего (разг.) – душа не приймає чого, з душі верне що; • за кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маєте?; • не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу); • принимать за единицу – брати (узяти) за одиницю; • примем эту величину за единицу – приймімо, що ця величина – одиниця; домовимося (вважаймо), що ця величина буде за одиницю; • принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне; • принимать значение – приймати (набувати) значення; • принимать кого за кого – вважати, мати, визнавати кого за кого; • принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що; • принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого; • принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; враховувати що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що; • принимать, принять вправо, влево – брати, взяти праворуч, ліворуч; • принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що; • принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (иногда) ураховувати, урахувати що; (устар.) брати, узяти до рахуби що; • принимать, принять в шутку что –  брати, узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що; • принимать, принять что за чистую монету – брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за ширу правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за ширу правду; • принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що; • принимать, принятьь лекарство – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки; • принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (иногда напрямку); • принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що; • принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому; • принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого; • принимать, принять участие в ком – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким; • принимать, принять участие в чём – брати, узяти участь у чому; • принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…; • принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого; • принимать решение – вирішувати, ухвалювати, постановити що, покла́сти, ура́дити, прира́дити (що роби́ти); • принимать, принять роды – приймати, прийняти пологи (диал.) злоги, (устар.) родиво (родини); • принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію; • принять вид – набрати вигляду, прибрати вигляд; • принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що; • принять за основу что – узяти за основу (як основу) що; (иногда) покласти основою (підвалиною) що; • принять за правило – взяти за правило; • принять резолюцию – ухвалити резолюцію; • принять меры – вжити заходів; • принимая во внимание – беручи до уваги; • у меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися. [Треба було проїхати якусь милю битим Уманським шляхом, а потім на перехресті біля корчми взяти праворуч і гін троє проїхати на Вільшану путівцем, попід узліссям (М.Старицький). Село вкотре здивовано подивилося в бік їхньої з Михайлом хати: ніхто Матронки з черевом не видів, ні з ким вона про злоги не радилася, повитухи не кликали, а дитина плаче — аж надвір чути. І як той Михайло приймав пологи? І як пуп сам різав? Чого-чого, а такого незнання сільські молодиці пробачити не могли. Прийшла пора обертати Матронку язиками дужче (М.Матіос). Клайв сів, намацав нічник і винишпорив з-під часопису снодійне, яке зазвичай вважав за краще не вживати (Ольга Смольницька, перекл. І.Мак’юена). — Я боюся, що вона присниться. — Не присниться, якщо заживеш лікареву таблетку (О.Король, перекл. Ґ.Ґріна). Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість відрізнити одне від другого (Х.Ф.Ойтінґер). Сприймати бажане за дійсне — це і є секрет щастя].

Вид – 1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода; 2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд; 3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид; 4) (видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. 5) (разновидность) відміна, порідок, відрід, вид; 6) (биол.) відміна, вид; 7) паспорт (давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь); 8) (грам.) вид, форма; 9) (виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки: • будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі); • быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого; • быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого; • в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів; в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…; • в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку; • в виде прогонных и суточных – як прогони та добові; • в виде процента – як процент; • в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого; • в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою); • в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…; в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище; • в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого; • в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що); • в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…); • в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; • в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що; • в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…; • величественный вид – величний вигляд; • в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані; • видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований; • видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето; • вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання; • видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано; • видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати; • виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє; • виды спорта – види спорту; • в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…); • в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться); • в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще; • в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі; • в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою); • внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода); • в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч; • в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися); • в связанном виде (хим.) – у сполуках; • все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…); • всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); • в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою); • в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових; • в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу; • в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши; • в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті; • в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді; • выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися; • делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…); • дерзкий вид – зухвалий вигляд; • для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору; • заочный вид обучения – заочна форма навчання; • зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду;  • идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці); • из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою); • имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що; • имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці]; • иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати; • иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар. в очу) кого, що; • иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим; • иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що; • иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий); • иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що; • имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати; • имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…; • каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає; • кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?; • можно представить в виде – можна подати у вигляді; • на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх; • на виду – на оці; на видноті; • на виду быть у кого – бути перед очима в кого; • на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно); • надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі; • не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги; • не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи; • не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак; • не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…; • не упускать из виду – не спускати з ока; • никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…; • ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі]; • общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…; • по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий); • по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою; • подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби; • под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що; • показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки; • поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що; • потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що; • при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що; • при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку; • приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати); • приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду; • принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик); • принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду]; • принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать; • растерянный вид – спантеличений вигляд; • скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися; • совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова; • ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому; • странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид); • у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря; • упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати; • ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно). [Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Вона була маленька й опецькувата, зі сивим волоссям, округлим обличчям, яскравими синіми, мов незабудки, очима… оце й усе. На вигляд їй було років п’ятдесят, і коли вона посміхалася, то показувала великі білі зуби, які цілком могли бути її власними (Ірина Бондаренко, перекл. Дж.Чейза). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!].

Внимание – увага, уважність, обачення: • акцентировать внимание – зосереджувати увагу; • а это остаётся без внимания – а це залишається поза увагою; а це байдуже; а про це (а за це) байдуже; • благодарю (спасибо) за внимание – дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе); вдячний вам за увагу; • брошенный без внимания – занехаяний (занедбаний); • быть в центре (центром) внимания – бути в центрі (центром) уваги; • весь внимание – сама увага, весь (увесь) увага; • внимание! минуту внимания! – увага! хвилину (хвилинку) уваги!; • внимание наше было занято тем – ми турбувались про те; • вниманию кого – до уваги кого; на увагу кого; • во внимание к… – з уваги на, до…; • возбуждать, возбудить внимание – збуджувати, збудити (викликати, зрушувати, зрушити) увагу; • достойно внимания – варте (гідне) уваги; уваги варте (гідне); • достойный, заслуживающий внимания – вартий уваги; (справедливый) слушний; • заострить внимание на чём – зосередити увагу на чому; звернути пильну увагу на що; • заслуживать внимания – заслуговувати на увагу; бути вартим уваги; • заслуживающий, не заслуживающий, достойный, не достойный внимания – уваги гідний (вартий), не гідний (не вартий) уваги; (про зауваження, доказ і т. ін. з відтінком «справедливий» також) слушний, не слушний; (про людину, не варту уваги, нікчемну також) абищо; • из внимания к кому, к чему – з уваги до кого, на що; зважаючи (уважаючи) на кого, на що; з огляду на кого, на що; • направлять внимание – скеровувати увагу; • не обращать на себя внимания – не звертати (не мати) на себе уваги; • не обращать, не обратить внимания, оставлять, оставить без внимания кого, что – не вважати, не вважити (не зважати, не зважити) на кого, на що; не звертати, не звернути уваги на кого, на що; не брати, не взяти до уваги кого, що; залишати, залишити (полишати, полишити) без уваги кого, що; легковажити, злегковажити що; занехаювати, занехаяти кого, що; занедбувати, занедбати кого, що; нехтувати, знехтувати кого, що, чим; не потурати (не вдаряти) на що; • ноль внимания, без внимания – і вусом не веде; • обрати внимание – уваж, вважай; • обратим, обратите внимание – звернімо, зверніть увагу; уважаймо; уважте; у(в)важайте; • обращает на себя внимание – привертає до себе увагу, звертає на себе увагу; • обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание – спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь; • обращать, обратить внимание на кого – уважати, уважити (зважити, зважати) на кого; мати увагу на кого; звертати, звернути увагу на кого; віддавати, віддати увагу кому; класти, покласти увагу на кого; (з відтінком турботи, піклування) оглядатися, оглянутися, зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на кого; мати око на кого; накидати оком [на] кого; • обращать, обратить внимание на что-либо – звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, брати, взяти до уваги (на увагу) що; віддавати (давати), віддати (дати) увагу чому; (вульг.) вдарити (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком, що оком; (сжалиться) зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на що; • обращать, обратить внимание чьё на кого, что – звертати, звернути увагу чию на кого, на що; дати, подати до уваги кому що; (иногда) зводити, звести кому на очі кого, що; • оказывать, оказать внимание кому – виявляти, виявити увагу до кого; ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно, з уважливістю) до кого; віддавати (давати), віддати (дати) увагу кому; показувати, показати увагу кому; зробити ласку; • окружить вниманием кого – оточити увагою кого; пильно (щиро) піклуватися ким, про кого, повсякчас турбуватися про (за) кого; пильно дбати за (про) кого; • он обратил на неё внимание – він звернув на неї увагу; він накинув на неї оком; вона йому впала в око; • он (она…) и внимания не обращает на это – він (вона…) і уваги не звертає на це; йому (їй…) і байдуже (байдужечки) на те, про те, до того; він і байдуже на те, про те, до того; • оставлять, оставить, бросать, бросить без внимания кого, что – лишати, лишити (залишати, залишити) без уваги (поза увагою) кого, що; занехаювати, занехаяти (занехати, занедбувати, занедбати) кого, що; не виявити уваги; не звернути, не звертати уваги на що; легковажити що; • отвлечь, отвратить внимание от кого, чего – відвернути (відтягти) увагу від кого, від чого; (вульг.) заґавити кого; • относиться, отнестись со вниманием к кому, к чему, посвящать внимание чему-либо – віддавати (давати), віддати (дати) увагу кому, чому; ставитись, поставитись уважливо (уважно, з увагою, з уважливістю, уважністю) до кого, до чого; пильнувати кого, чого; • пользоваться вниманием чьим – мати увагу чию; тішитися увагою чиєю; • переключать, переключить внимание (своё) на что – переносити, перенести (переводити, перевести) увагу на що; • переключать, переключить внимание (чьё-либо) с чего на что – переводити, перевести увагу з чого на що, (ещё) відвертати, відвернути увагу від чого, відволікати, відволікти увагу від чого; • представляем вашему вниманию – подаємо до вашої уваги; • представлять, представить чьему-либо вниманию что – подавати (давати), подати (дати) кому до уваги що; ставити, поставити що кому перед очі (на очі); • привлекать, привлечь, приковывать, приковать к себе внимание – привертати, привернути (притягати, притягти, прихиляти, прихилити), приковувати, прикувати до себе увагу; цікавити; спадати, спасти на увагу кому; (образн.) брати очі [на себе]; упадати, упасти в око (в серце) кому; припадати, припасти до ока кому; • принимать, принять во внимание что, в соображение что-либо – брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати що на увазі; оглядатися на що; оглядатися, оглянутися на що; • принимая во внимание – беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого; • сильное внимание, пристальное внимание – пильна увага; • сосредоточивать, сконцентрировать внимание на ком, на чём – зосередити (зібрати, скупчити), сконцентрувати увагу на кому, на чому; • уделять внимание кому, чему – віддавати, віддати (приділяти, приділити) увагу кому, чому; • усиленное, строгое внимание – пильна увага; • это требует самого пристального внимания – це потребує особливої уваги. [Москаль на сльози не вдаря (Номис). От якесь абищо, а величається мов яка цяця! (Сл. Гр.). Я піду їх заґавлю, а ти й бери (Казка). Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов’язки (АС). — Та годі-бо вам, пане куме, помовчте, — заспокоював його парох, — дасть Бог, фортуна переміниться: що сьогодні втратиш, надолужиш завтра. А тим часом майте обачення на своє здоров’я, бо, здається мені, що вашець дуже втомлений, а може, навіть і поранений (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Шарль наказав усе-таки віднести речі в магазин Лере, але Фелісіте забула, а він сам за іншими турботами випустив з уваги цю справу (М.Лукаш, перекл. Ґ.Флобер). Гість: «Вибачте, але ваш собака весь час на мене дивиться». Хазяйка: "Не зважайте. Він завжди так робить, коли хтось їсть з його тарілки].

Вызов – ви́клик, ви́кликання, (реже) ви́зов, (диал.) ви́зив, ви́звання: • бросать, бросить (принимать, принять) вызов – кидати, кинути (прийняти, приймати) виклик; • вызов свидетелей по делу – виклик свідків у справі; • вызовы времени – виклики часу; • по вызову (по требованию) суда – на виклик суду; • с вызовом смотреть – дивитися (глядіти) визивно (задирливо, задерикувато, зачіпливо); • явиться по вызову – з’явитися на виклик. [Поки у нас лопотіли про виклики часу, час таки нас викликав. А ми не готові. Ми ніколи ні до чого не готові (Л.Костенко). Без сумніву, витримають виклики часу ті спільноти, які живуть ідеалами спільно людськими, не зрікаючись етнічних витоків та пракоренів (Д. і Т.Кремені). Замахнулись наші завзяті й затяті одноборці гостролезими мечами своїми, і така грізна та безстрашна була в обох постава і направа, що, сказав би, кидають вони виклик землі, небові й пеклу (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). 1. Нудно стане — телефонуй… Буду рада бачити твій пропущений виклик… 2. Пропущені виклики: тато (1), брат (1), мама (48)].

Доля – 1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ; (при дележе) діл (р. долу), ділениця; частина, частинка, компонент, інгредієнт, елемент; 2) (удел, судьба) доля, талан (ум. доленька, таланочок); 3) (муз.) частка; 4) (мера веса, ист., рус.) доля; 5) (ботан.) частка, (рус.) доля, (анатом.) частка: • быть в доле – бути на паях; • войти, вступать в долю – стати (ставати) спільником, пристати (приставати) до спілки; • выпасть на долю – судитися, присудитися кому, спіткала кого; • в этом есть доля истины, правды – у цьому є частка істини, правди; • горькая доля – гірка (щербата) доля, гіркий талан; (образн.) доля, як фандоля; • делить на доли – ділити на частки (пайки), паювати; • делить на равные доли – ділити порівну (на рівні частки); • доля зерна за помол – розмір, вимір; • доля правды (истины) – частка правди (істини); • известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. – (ист.) діжма (дежма); • иметь чью долю – мати чию долю, (идти стезею) топтати стежку чию; • львиная доля – лев’яча (левова) пайка (частка); • на мою долю выпало что – мені судилося (випало) що; спіткало мене; • на мою долю пришлось – на мою пайку (на мій пай, на пай мені, на пайку мені, на мою частку) припало; • прийтись, пасть на долю – припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку; • принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого; • роковая доля – фатальна (загибельна) доля; • третья, четвертая, пятая, десятая доля – третя, четверта, п’ята, десята частка; третина, четвертина, п’ятина, десятина. [Домішується вже й добра пайка народньої мови (С.Єфремов). Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (М.Коцюбинський). Випив левову частку конячої дози (В.Стельмах). В діл Матвієві пішла пасіка. Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди (АС). Незави́дна чека́є його́ до́ля (І.Франко). Від ділити походить слово доля. Ним у старій системі мір позначали одиницю маси (ваги), що дорівнювала 44,435 міліграма. Називали так і частину музичного такту, на яку припадає наголос (сильна доля). А основний зміст цього слова: напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання та волі людини. “Доля закинула мене аж у Крим” (Михайло Коцюбинський). В інших значеннях (зокрема, коли йдеться про участь у спільному володінні чимось) за літературною нормою слід користуватися синонімічними відповідниками частина, частка, пай, пайка. Російські вислови перекладаються: быть в доле — бути на паях; делить на равные доли — ділити на рівні частини (частки); доля истины — частка правди (істини). Доречно нагадати, що частка тепер замінила долю і в музичній термінології (Б.Рогоза). Віслюк ділив, і лев його загриз. Ділити здобич взявся хитрий лис. Де частка лева – там гора здорова… Ділити вчить нас доля віслюкова (Василь Простопчук). З двох співавторів кожен впевнений, що на його пайку припав увесь труд і тільки половина гонорару (А.Крісті). Незавидна доля тих, хто не курить і не п’є, — таким і кинути нічого].

Дом – 1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. домок) (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); (ув. домище), будинок (р. -нку), (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць); 2) (учреждение) дім, будинок; 3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, (устар.) до́ма (ж. р.), (традиц. укр. жилище) хата; 4) (династия) дім: • барский роскошный дом (дворец) – палата, палац; • без хозяина – дом сирота – без хазяїна і двір плаче (Пр.); • брать работу на дом – брати роботу додому; • бывать дома у кого – бувати в домі у кого, ходити (навідуватися) до кого; • вне дома, снаружи – не вдома, надворі; поза домом; • воспитательный дом – дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей; • врач принимает на дому – лікар приймає [у себе] дома (вдома); • в своём доме как хочу, так и ворочу – своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха (Пр.); хіба ж мені не можна у своїй хаті пісні співати? (Пр.); • всякий дом хозяином держится – хата господарем стоїть; • детский дом – дитячий будинок, дім; • дома выросший (о домашн. животн.) – доморослий; • дом арестный – рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня; • дом в три этажа – будинок (дім) на три поверхи; • дом для сумасшедших – божевільня, дім для божевільних (навіжених); • дом его – полная чаша – він має всього вдоволі (подостатком), у нього є що їсти й пити, є і переє, (иногда) такий багатир, що не знає, що то «нема»; у домі (у господі) його – аж через вінця ллється, (иногда торж.) дім його – мов повна чаша; • дом заезжий (постоялый) – заїзд; • дом игорный – дім картярський, дім гральний; • дом молитвенный – молитовня, молитовний дім; • дом ночлежный – нічліг; • домой – додому; • дом отдыха – будинок для відпочинку; • дом питейный – шинк (р. шинку), шанок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда; • дом престарелых – притулок для старих; • дом принудительных работ – будинок примусової праці; • дом публичный – дім розпусти, (евф.) лупанар, (груб.) бурдей; • жить одним домом с кем – жити разом (спільно) з ким, мати одне господарство з ким; • загородный дом – заміський (позаміський) будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір; • каменный дом – кам’яниця, мурований (кам’яний) дім, (иногда) мурованиця; • на дому принимать – вдома приймати; • нежилой, опустевший дом – нежилий, порожній дім (будинок), пустка; • не на кого оставить дом – нема від кого (ні від кого, іноді не маю від кого) піти з дому, нема на кого (ні на кого, іноді не маю на кого) лишити дім (хату); • отлучиться из дому – відгодитися з дому (з домівки, з хати), відлучитися (піти на час, на якийсь час) з дому (з хати); • отчий дом – батьківська хата, рідна домівка (хата), рідний дім, (іноді арх.) отчий дім; • прийти в гости всем домом – прийти в гості (в гостину) всією родиною (всією сім’єю); • разошлись по домам – порозходилися додому (по домівках); • свой дом – своя господа (домівка, хата), свій дім; • скорая помощь на дому – швидка допомога [в]дома (у слабого, у хворого); • сумасшедший дом – дім для божевільних (для навіжених), (прям. и перен.) божевільня; • торговый дом – торговий, торговельний дім; • хлопотать по дому – поратися у господарстві (по господарству), клопотатися господарством; • часто бывать в доме у кого – учащати до кого. [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.). Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.). Не минайте господи нашої – ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Торговий дім. Селянський будинок. Катерина ІІ – не з дому Романових. Горниці гарні збудували, великі (АС). Хіба тільки світу, що в вікні? – надворі ще більш (Пр.)].

Живой, жив – живий; (бойкий) жвавий; (подвижный) моторний, меткий; швидкий; виразний, яскравий, чіткий; органічний, реальний, життєвий, життьовий: • едва жив ушёл, спасся – ледве (ледві) з душею вирвався (втік, вихопився, вискочив); • живая действительность (перен.) – жива дійсність; • живая женщина, девушка – жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина моторуха; • живая изгородь – живопліт (иногда обсада); • живая и мёртвая вода (в сказках) – цілюща та мертвяща вода; вода живляща і мертвляща; • живая улика – живий (наочний) доказ; • жив-живёхонек (разг.) – живий-живісінький; жив-здоров; • жив и здоров – живий-здоровий, живий і здоровий; • жив, курилка (разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося; • живого места нет (не осталось на ком) – геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…); • живой живое и думает – живий живе й гадає; • живой портрет кого (перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого, правдивий (достеменний) портрет чий, з кого; • живой интерес – жвавий (живий) інтерес; • живой ум – бистрий розум; • живым манером (сделать что) (нар.) – швидко (хутко, прудко, живо притьмом) (зробити що); • задеть (забрать, затронуть) за живое кого (разг.) – за живе взяти (забрати) кого, дойняти (вразити, дозолити); до живого кого, допекти кому, кого, допекти до живого (до живого серця) кому, кого; • захватить живым в плен кого – захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого; • на живую нитку (разг.) – на швидку руку (нашвидкуруч); похапцем, на живу нитку; • на живую руку (делать что) (разг.) – нашвидкуруч, на швидку руку (робити що); • нет в живых кого – немає живого [серед живих] кого, нема й на світі кого; • ни жив, ни мёртв – ні живий, ні мертвий; • ни [одной] живой души (разг.) – [а]ні живої душі, [а]ні живого духа, [а]ні лялечки, ні душечки, ані лялечки; • оставлять, оставить в живых – лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим, дарувати життя кому; лишати при життю; • остаться в живых – вижити (про багатьох повиживати); залишитися (зостатися) живим [серед живих]; • пока жив буду – поки [й] житиму, поки мого віку; • принимать, принять живое участие в чём – брати, узяти жваву (пильну) участь у чому; • сжечь живым – спалити живцем (живого); • с живого кожу драть (разг.) – у живого шкуру драти, живого білувати. [Поглянула навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (М. Вовчок). Сонечко світе, травиця зеленіє, ліс шумить, пташки у йому співають, все живе дише, любується своїм життям (П. Мирний). Минув тиждень, я ходжу ні жива ні мертва (І. Нечуй-Левицький). — Як то тепер живуть дідусь, чи живі й здорові? Чи згадують Остапа? (М. Коцюбинський). Я сам з душею втік. Занялася хата вночі, то ледві з душами повихоплювалися, в чому спали (АС). Він допоміг Дон Кіхотові встати й посадив його на Росинанта, що теж був ледве живий та теплий (М. Лукаш, перекл. М. Сервантеса). Нарешті він зачепив Ааза за живе… чи за гаманець, що в його випадку одне й те ж (С.Михаць, перекл. Р.Аспріна). Якось я бачив живий символ тріумфу людини. Вона вже стояла над прірвою і пісяла в неї (С. Є. Лєц). Живе не може бути потворним (К. Шанель)].

Мера – 1) (измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри); 2) (четверик хлеба) мі́рка, мі́ра; 3) (сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця; 4) (в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру); 5) (степень, размер, предел и т. п.) мі́ра; 6) (мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу): • без меры – без мі́ри, дуже (надто) багато, безмірно (без міри, мі́ри нема), незмі́рно; • в большой, в значительной мере (степени) – вели́кою мі́рою; • в большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; , в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі; • в какой мере – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру; • в какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою, до якоїсь, до певної міри; • в меру (есть, пить) – в міру, до міри; • в меру необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі; • в меру потребностей – як до потреби, у міру потреби, скільки треба; • в меру своих сил – у міру своєї сили (снаги), скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги); • в одинаковой (в той же, в равной) мере (степени) – однаково, однаковою мірою, тією ж мірою, [а] так само, (зап.) зарі́вно; • в полной мере (вполне) – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), у повній повні, уповні, уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м; • всему есть мера – усьому (на все) є міра (край); • всему знай меру – усьому знай міру, у всьому потрібна міра; • всё хорошо в меру – у міру все добре (Пр.); • в той, в такой мере (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі; • высшая мера наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу); • выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне) (Пр.); проти сили і віл не потягне (Пр.); • душа меру знает – душа міру знає (Пр.); стала йому душа на мірі (Пр.); • знать, соблюдать меру, не знать меры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му; • изыскивать меры – добира́ти спо́собу; • мера времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су; • мера за меру – міра за міру (Пр.); віть за віть (Пр.); • мера жесткости машины – міра жорсткости машини; • мера наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри; • мера обеспечения – спо́сіб забезпе́чення; • мера однородности – міра однорідності; • мера относительной анизотропии – міра відносної анізотропії; • мера содеянного – мі́ра заподі́яного; • мера хрупкости – міра крихкості; • мерой (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що; • меры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, щоб впли́нути; • меры к восстановлению – за́ходи до відно́влення; • меры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні; • меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого, заходи, щоб запобігти чому; • меры предосторожности – застережні (запобіжні, пересторо́жні) заходи; заходи проти небезпеки; • меры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення; • меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні; • не в меру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; понад (усяку) міру, занадто, (иногда) через край; (не под силу) не під си́лу; • ни в коей, ни в какой мере – жодним способом, [аж] ніяк; жодною мірою; • о мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати); • палата мер и весов – пала́та мір і ваги́; • по большей мере – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше; • по крайней мере – прина́ймні, (хотя бы) хоча б, бода́й; прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма; • по меньшей мере – щонайменше, принаймні; • по мере возможности, по мере сил – в мі́ру спромо́ги, у міру можливості, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же; якомога; • по мере, в меру того как – у міру того як; • по мере моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів); • по мере надобности – у міру потреби, як до потреби, як буде (яка буде) потреба; • по мере получения, поступления чего – в мі́ру [того] як надхо́дить, (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило, (в будущем) надхо́дитиме що; • по мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій, що спроможність (що сила) наша, у міру сил наших, як наша сила, (иногда) як наше поси́лля; • по мере того как – у міру [того] як; • по мере трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да; • по мере усовершенствования – з удосконаленням; • по мере чего – в мі́ру чого́, відпові́дно до чо́го; • помогать ему всеми мерами (всемерно) – помагати (допомагати) йому всіма (всякими) способами (вся́ким спо́собом); • превышать, превысить меру – перехо́дити, перейти́ мі́ру; • предупредительные меры – запобіжні (попередні́) заходи; • прибегать к мерам – вдава́тися до за́ходів; • прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів, удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу); • принимать меры предосторожности – вживати застережних (запобіжних) заходів, вдаватися до застережних (запобіжних) заходів; • принимать, принять меры – уживати, ужити заходів; добра́ти спо́собу; • принимать, принять, употреблять, употребить меры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу; • принимать [употреблять] зависящие меры – вживати належних заходів; • приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів; • принудительные меры – примусо́ві за́ходи; • сверх, свыше меры, через [чрез] меру, не в меру – надмі́ру, надто (занадто); понад (над, через) силу, (иногда) через лад, край; • свыше всякой меры – понад (над) уся́ку мі́ру; • сделанный в меру – зро́блений до мі́ри, помі́рний; • чувство меры – відчуття (почуття) міри; • это по меньшей мере странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно). [Яко́ю мі́рою мі́ряєте, — відмі́ряється вам (Біблія). Хліб видавце́м дали́ (І.Нечуй-Левицький). Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудченко). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (М.Коцюбинський). Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (С.Єфремов). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Б.Грінченко). Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (С.Єфремов). Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (П.Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (І.Франко). Через лад уже брешеш (Номис). Ви́користати по́вною мі́рою (С.Єфремов). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (С.Єфремов). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (С.Єфремов). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (А.Кримський). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (М.Коцюбинський). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (І.Франко). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Б.Грінченко). Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (П.Куліш). Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовчок). Се мук йому́ без мі́ри завдало́ б (Б.Грінченко). Через лад багато набра́в, — от і не піднесе́ (Б.Грінченко). Що на́дто — то пога́но (Пр.). Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (І.Нечуй-Левицький). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Пр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (П.Куліш). Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (В.Самійленко). — Не буду більше, паночку, — запевнив його Санчо, — признаюсь, що я розжартувався через лад (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ох ви, чоловіки, — каже. — Не дивно, що жінкам нема терпцю на вас. Не маєте міри навіть у шалапутстві. А ця міра — я шилом патоки більше вхоплю. Як на мене, коли б вам не дати жінок на підмогу, то всіх вас ще десятилітніми живцем на небо потягли б (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Я свою міру знаю: упав — досить].

Облик – (лицо) обли́ччя, лице; (отвлечённо) о́браз; подо́ба, лик, ви́гляд, (черты) риси, (душевный склад) склад, (внешность) зовнішність: • моральный облик – моральне обличчя; • облик города – вигляд міста; • принимать облик кого, чего – набирати (прибирати) вигляду (подоби) кого, чого; • приятный облик – приємна зовнішність, приємний з виду (на виду, з лиця, на лиці). [Бережу́чи свій націона́льний о́браз (Грінч.). Кулі́ш — це дві люди́ні в одні́й подо́бі (Єфр.)].

Основа – основа, основина, засада, підвалина, ґрунт, підстава, пі́дклад, фундамент, принцип, правило, наріжний камінь: • брать, взять, принимать за основу чего-либо – брати, взяти за основу (як основу) чого; • в своей основе – в своїй основі; засадничо; • заложить основы (основу) чего – закласти основу чого; • лежать в основе, лечь в основу чего-либо – лежати (бути) в основі (бути за основу) чого, лягти в основу (стати за основу) чого; бути підвалиною (за підвалину), лягти підвалиною (основиною) чого; • на научных основах – на наукових засадах (основах); • на основе чего – на основі (на базі) чого, на засадах чого, внаслідок чого, у зв’язку з чим; • на основе идей кого – на основі (на засадах) ідей кого; • основы физики – основи фізики.

Правило – правило, (предписание) припис, норма, установа, рекомендація, (принцип) заса́да, принцип, закон, звичай; • как правило – зазвичай, звичайно, як правило; • как общее правило – як загальне правило; • нет правила без исключения – нема правила без винятку; • по всем правилам – за всіма правилами, з додержанням (дотриманням) усіх правил; додержуючи (дотримуючи, додержавши, дотримавши) всіх правил; (шутл.) на всіх підставах; по всем правилам искусства (разг. иногда шутл.) – якнайкраще (якнаймайстерніше); за всіма правилами умілості (майстерності, мистецтва); • положить [себе] за правило (правилом) – покласти (узяти) [собі] за правило; • по правилу – за правилом; • правило смесей – правило сумішей; • правило суммирования повреждений – правило підсумовування пошкод (пошкоджень); • правило фаз Гиббса – правило фаз Ґібса; • принимать, принять за правило – брати, узяти за правило (за принцип); • соблюдать правила приличия – дотримувати (додержувати) правил пристойності; дотримувати звичаю (звичайності); бути звичайним; знати звичай; • учить правилам приличия – учити [доброго] звичаю (правил пристойності).

Расчёт – 1) (несов.) розраховування, обраховування, обчислювання, вираховування, зважування, оцінювання, (сов.) розрахування, обрахування, обчислення, ви́рахування, зваження, оцінення; (последствие) розрахунок, обрахунок, (устар.) раху́ба; 2) (расплата) розрахунок, (выплата) виплата, (перен.) пораху́нок; (о мести) відплата, покара, (несов.) поквитува́ння, (сов.) поквита́ння; 3) (увольнение) зві́льнення; 4) (надежда, ожидание, предположение) припускання, сподівання, припущення, міркування, сподіванка, розрахунок, припуск; 5) (намерение) намір; 6) (корыстные соображения) розрахунок, (выгода, польза) вигода, користь, (интерес) інтерес, (смысл) рація; 7) (бережливость) ощадливість; 8) (воен.) обслуга; 9) (техн.) розрахунок: • брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку; брак заради вигоди; • взять, принять в расчёт – взяти на увагу; мати на увазі; • взять расчёт по месту работы – взяти розрахуок за місцем роботи; звільнитися з роботи; • в расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися, важачи) на що; з розрахунку на; • в окончательный расчёт – на поквитування; • дать расчёт кому – розрахувати (звільнити, відпустити) кого; • до расчёта – до розрахунку (порахунку); • жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо); • за наличный расчёт – за (на) готі́вку, на гото́ві гро́ші; • из расчёта видно, что – з розрахунку видно, що; • из расчёта, что – розраховуючи на те, що; сподіваючись, що; • иметь расчет что делать – ма́ти вигоду що робити; • какой расчёт? – яка рація?; яка вигода?; • мы в расчёте – ми розрахувалися (порахувалися, поквиталися, поквитувалися, квити); • находить расчёт в чём – вбачати (бачити, знаходити) вигоду (інтерес, рацію) в чому; • на хозяйственном расчёте – на господарчому розрахунку; • нет расчета (иногда не расчёт) – нема (немає) рації (інтересу, вигоди, рахуби); невигідно; не з руки́, не рука́; • нет расчета делать это – нема (немає) рації (інтересу) робити це; • обмануться в расчете – пролічити; прорахувати; • окончательный расчёт – поквитування; • орудийный расчёт – гарматна обслуга; • ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку, обчисленні, обрахунку, рахубі); схибити в рахунку; (перен.) прогадати; • ошибка в расчете – помилка в розрахунку; • плохой расчёт! – погана рахуба!; • покончить расчеты – розрахува́тися, поквитува́тися; • получить расчет (посчитаться) – розрахува́тися, порахува́тися, взяти розраху́нок; • по расчёту кого (чьему) – за розрахунками кого (чиїм); • по следующему расчёту – з тако́го розраху́нку, обраху́нку; • потребовать расчёта – зажадати розрахунку; • принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги, до рахуби) кого, що; врахувати кого, що, зважити на кого, що; • расчёт по допускаемым нагрузкам – розрахунок на основі допускних навантаг; • расчёт по допускаемым напряжениям – розрахунок на основі допускних напруг (напружин); • расчёт по предельному состоянию – розрахунок щодо граничного стану; • расчёт предварительный, приблизительный, примерный – попере́дній обраху́нок; приблизний розраху́нок; примі́рний розраху́нок; • расчёт приближенный – (змодельований) розрахунок наближений (наблизовий); (грубий, попередній) розрахунок приблизний; • расчёт проверочный – розрахунок перевірчий; • расчёт проверяемый – розрахунок перевірний; • расчёт проектировочный – розрахунок проєктувальний; • расчёт прочности – розрахунок міцности; • расчёт устойчивости – розрахунок стійкости; • расчеты не оправдались – сподівання (сподіванки, розрахунки) не справдилися; • сказать с расчетом – сказати навмисно (навмисне, умисно, умисне), сказати з наміром; • сорить деньгами без расчёта – сипати (розкидатися) грошима без ліку (розрахунку); • с таким расчетом, чтобы – так, щоб; з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб; • у меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся; • холодный расчёт – холодний розсуд; • это [не] входит, [не] входило в мои расчёты – це [не] входить, [не] входило у мої розрахунки (рахунки) (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці. [То вихрест із жидів Авлет. Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом’я попав; Щоб од яги як одв’язатись, То мусив в військо записатись І за шпигона на год став (І.Котляревський). Не прийдеться рахуба до чуба (Номис). Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу (Номис). А він тоді почав із мене глузувати. «Тю, дурний! Не бійся, тут куми не йдуть у рахубу!» Як я тії слова почув, то зразу заспокоївся (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Убило всю гарматну обслугу, крім Вірі (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). Тепер він розумів, що з самого початку бачив цей гарячковий розрахунок у її очах. «Мабуть, слушно поміщають кохання в книжки, — спокійно розмірковував він. — Либонь, деінде воно не протриває» (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Економічна криза допомогла багатьом дружинам успішних бізнесменів зрозуміти, що заміж вийшли з любові, бо з розрахунком вони промахнулись].

Решение – (несов.) розв’язування, вирішування, вирішання, ухвалювання; (сов.) розв’язання, вирішення, ухвалення; (последствие) розв’язок, рішене́ць, ухвала, рішення, постанова: • выносить решение – вирішувати, ухвалювати що; ухвалювати постанову; • единогласное решение – одноголосна ухвала; одноголосне вирішення; • иметь единственное решение – мати єдиний розв’язок; • по решению – за постановою (за ухвалою); • прийти к решению (сделать что) – вирішити; • принимать, принять, выносить, вынести решение – ухвалювати, ухвалити; постановляти, постановити; • при решении задач – розв’язуючи задачі, при розв’язуванні задач; • приходить к решению, принять решение – вирішувати, ухвалювати; • решение вопроса, проблемы – розв’язання питання, проблеми; • решение задачи – розв’язання, розв’язування, розв’язок задачі; • решение собрания – ухвала (постанова, рішення) зборів; • решение суда – рішення, вирок, присуд, рішенець, (диал.) засуд; • состоялось решение – ухвалено.

Сведение – відомість, повідомлення, (сообщение) звістка, інформація, (знание) знання: • доводить, довести до всеобщего сведения – доводити, довести (подавати, подати) до загального (до вселюдного) відома (до відома всіх); • доводить, довести до сведения кого – доводити, довести до відома чийого; подавати, подати до відома чийого; оповіщати, оповістити кого; сповіщати, сповістити кого, кому; з’ясовувати кому; • доходит, дошло до сведения чьего – доходить, дійшло (іноді дійшлося) до кого; доходить, дійшло до відома чийого (тільки докон. стало відомо кому); • ежемесячные сведения – щомісячні відомості; • к сведению – до відома; щоб знати; • к твоему, вашему сведению (в значении вводн. сл.) – до твого, вашого відома; щоб ти знав, щоб ви знали; • обладать большими сведениями – володіти великими знаннями; • оперативные сведения – оперативні відомості; • по имеющимся у нас сведениям – за наявними відомостями; за відомостями, що маємо (що в нас є); як нам відомо; • по нашим сведениям – за нашими відомостями; з наших даних; • по сведениям – за відомостями; з відомостей; • представить сведения – подати відомості; • принимать, принять к сведению – брати, узяти до відома (до уваги); (разг.) брати, узяти на розум (іноді на замітку); сведения о деятельности – відомості про діяльність; • сведущий в чем – знаю́чий на чому; знавець чого; • секретные сведения – таємні відомості; • сообщать сведения – повідомляти, подавати відомості; • удовлетворительные сведения – достатні відомості.

Сердце – 1) серце, (шутл.) тьохкало; 2) серце, гнів: • большое сердце у кого – велике серце у кого, великої душі людина хто; • брать, взять (хватать) за сердце кого – брати, узяти (хапати, в’язати) за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого; (иногда) торкати, торкнути за серце кого; • всем сердцем – щирим серцем, щиро; • в сердцах – спересердя; з серця; зо зла; • держать (иметь) сердце на кого (разг.) – серце (пересердя) має хто на кого; гнів мати на кого; класти (покладати) гнів на кого; (иногда) серце набігає у кого на кого; • доброе сердце, да голова безмозглая – золоте серце, але голова, як нога у стола (Пр.); • как (будто, словно, точно) маслом по сердцу – як (мов, немов, наче, неначе) медом по душі; • каменное сердце – камінне серце; камінь, а не серце; • камень с сердца свалился – камінь із серця (з душі) скотився (спав); • куда сердце лежит, туда и око глядит – куди серце лежить, туди й око біжить (Пр.); • не по сердцу – не до мислі; • от всего сердца – з (від) усього серця; (иногда) з цілого серця, від щирого серця; з дорогою душею, (искренне) щиро, щиросердо, щиросердно, щиросердечно; • отдавать, отдать сердце кому – давати, дати (віддавати, віддати) серце кому; • от доброго сердца – з (від) доброго серця; • отлегло (отошло) от сердца у кого – відлягло (відійшло) від серця кому, в кого; на серці (на душі) полегшало кому; • от чистого сердца – від (з) щирого серця; покорять, покорить сердце чьё (перен. устар.) – здобувати, здобути (полонити, скоряти, скорити) чиє серце; • порок сердца – вада серця, серцева вада; • принимать, принять [близко] к сердцу что – брати, узяти [близько] до серця що; • пришёлся, пришлась по сердцу кому – припав, припала до серця (до мислі, до вподоби, до сподоби) кому; уподобав, уподобала хто; • разрывать сердце (перен.) – краяти серце; • растревожить сердце – розтривожити (знепокоїти) серце; • с глаз долой — из сердца вон – як з очей, так і з думки (Пр.); чого очі не бачать, того серцю не жаль (Пр.); • сердце взыграло у кого – серце заграло в кого; • сердце замирает, замерло – серце (душа) завмира́є, мре (млі́є, в’я́не, холо́не, холоді́є), се́рце завме́рло, зайшло́ся, душа́ завме́рла, похоло́ла; • сердце кровью обливается – серце кров’ю обливається (закипає, обкипає), серце кривавиться; • сердце льнёт к кому – серце лине до кого; • сердце моё! – серце (серденько) моє!; • сердце надрывается – серце крається (надривається); • сердце на ладони – душа навстіж; • сердце не камень – серце не камінь (Пр.); • сердце ноет – се́рце ни́є (занива́є, млі́є, скими́ть); • сердце обросло мохом у кого – серце обросло (поросло) мохом у кого; серце обмохнатіло в кого; • сердце падает, упало (отрывается, оторвалось, обрывается, оборвалось) у кого – серце падає, упало у кого; на серці холоне, похолонуло в кого, серце тьохнуло; • сердце разрывается на части – серце рветься (розривається) на шматки; • сказать с сердцем – сказати сердито (роздратовано); • скрепя сердце – згнітивши серце; знехотя; • срывать, сорвать сердце на ком, на чём – зганяти, зігнати (розганяти, розігнати) серце на кому, на чому; зганяти, зігнати гнів на кому, на чому; • с сердцем (сказать, сделать что) (разг.) – роздратовано (сердито); • с тяжёлым сердцем – з важким серцем; • с чистым сердцем – з ширим серцем; щиросердо (щиросердно); щиро; • это мне по сердцу – це мені до вподоби (до душі, до серця). [Сердце не приколотень, не припнеш (Пр.). Ах, ця осінь! Це з нею постійно так: Стисне серце в малий кавалок, І ось дні Наче сірий тифозний барак, А за вікнами плями галок (Є.Плужник). Навряд чи доти Євніка була доброї думки про мене, але тепер начебто вважала, що на ринку золотих сердець я монополіст (І.Піговська, перекл. П.Ґ.Вудгауза). Відчинивши скрипливі кухонні двері, вона перелякалася, аж серце тьохнуло: з кутка двору вискочило щось таке, а що — вона спершу й не розібрала, якось порожньо в голові (М.Лукаш, перекл. А.Стіля). Сердце воістину безмежне й по-справжньому досконале, спроможне виявляти любов грішми, а не звичайною фальшю, як у мене та в багатьох інших людей (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Я не знаю, де ваша країна, але серце в мене обкипає кров’ю від жалю до неї (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Намагалася тримати Мігеля на відстані, вигадувала різні причини, аби не виходити з ним із дому та не вдовольняти його бажань. Однак іноді не мала іншого виходу й знехотя виходила з ним поїсти в дешевій забігайлівці, потанцювати на поганючій дискотеці, переспати в якомусь готельчику при дорозі на Катакаос, де можна було зняти номер на годину-другу (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Те, що Пенелопа знаходила час, щоб пожаліти чоловіка з двома мільйонами доларів, мабуть, свідчило про її добре серце (Павло Мигаль, перекл. І.Шоу). Легке серце живе довго (В.Шекспір). У боротьбі між серцем і головою врешті перемагає шлунок (С.Є.Лєц). 1. — Ну, просто серце кров’ю обливається, коли бачу цих заспиртованих тварин. — Та там всього три жаби. — А спирту — десять літрів! 2. — Якщо мені ще раз розіб’ють серце — мені точно буде потрібна нова печінка].

Счёт – лічба, лічення, лічіння, рахунок, рахування; (документ) рахунок; • активные счета – активні рахунки; • без счета – безліч; без ліку (без числа, без міри, без ліку-міри); незліченно, (иногда фиг.) як за гріш маку; • без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є) (Пр.); • быть на счету – бути під ліком; • быть на хорошем счету, быть на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу); бути відомим з позитивного боку; • брать (принимать) в счёт (расчёт) – враховувати, брати до уваги (на увагу); • в конечном счёте – кінець кінцем, зрештою, врешті-решт , нарешті, у кінцевому (в остаточному) результаті (підсумку); у загальному підсумку; (иногда) після всього; наприкінці; • вносить (суммы) на текущий счёт – вкладати (суми) на біжучий рахунок; • в счёт будущих платежей – у платіж надалі; • в счёт чего (жалования и т. п.) – на [у] рахунок чого (платні тощо); • выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком; • жить за чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю; • заключать счета – замикати рахунки; • за счёт выбора – внаслідок вибору; • за счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що); • иметь счет в банке – мати рахунок у банку; • каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована); • круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно; • лицевой счет – особовий рахунок; • личный счет – особистий рахунок; • на [за] счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші; • на казённый счет – урядовим коштом; • на свой счёт принять – (о деньгах) взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) взяти на свій карб; • на счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб (закидати, натякати); • на чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити; • на этот счёт – щодо цього (про це, за це); • не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить); не враховується (рахується); не в число; • не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе; • открывать счет – відкривати рахунок; • относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) брати на чий карб; • остается счётом – лишається ліком; • первый по счёту – перший числом; • по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи; • покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому; • по моему счету (их столько-то) – на мій лік; • поставить в счёт – залічити; записати на рахунок; • по счёту (документу) получать – на рахунок одержувати; • по счёту (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік; • принимать без счёта – брати не лічивши; • принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (иногда на себе) що; прикладати, прикласти до себе що; • прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фиг., только соверш.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що; • сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого; • сведение счетов – обрахунок; • сводить счёты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким; • сложить со счётов – вилучити з рахунків; • ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що; • счёт депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум; • счёт имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період; • счёт (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат; • счётом выдавать – видавцем давати; • счёт расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців; • счёт специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери; • счёту нет кому, чему – ліку [числа] немає кому, чому; без ліку [безліч] кого, чого; • текущий счет – біжучий рахунок; • что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити; • это не в счёт – це [то] не в число; це не йде в рахунок (не враховується, не рахується); цього не слід брати (не береться) до уваги. [Кінець кінцем прийшов до невеличкої затоки між кручами, де було затишно й відлюдно (В. Підмогильний). Врешті-решт, не повинні пропасти марно ні краплини поту, ані крові нашої… (О. Довженко)].

Участие – участь: • деятельное участие – діяльна (старанна) участь; • привлекать, привлечь к участию в чём – залучати, залучити (притягати, притягти) до участі в чому; • принимать, принять участие – брати, взяти участь у чому; • при непосредственном участии – з безпосередньою участю, за безпосередньої участі; • принять живое участие – взяти пильну (жваву) участь; • с участием, при участии – з участю, за участю, (редко, касается длительного времени) за участі. [Еріка не бере участи у зовнішньому житті, й життя не бере участи в ній (О. і О.Плеваки перекл. Е.Єлінек). — Як бере участь Україна в НАТО? — Як яйця в статевому акті: беруть участь, але не входять].

Душ – (франц.) душ: принимать душ – брати душ. [Я тільки всім своїм єством по-своєму, особливо почуваю наявність цієї загадково-владної сили, почуваю, що вона в мені самому, але я й цілком підкорений — і цього мені досить. Фізично я зараз ніби взяв сильний душ, мені мов би й ба дьорно, але й хочеться лягти. Лягти й ні про що не думати. Заснути (А.Любченко). Пополудні Елена з матір’ю ходили до джерел пити мінеральну воду і купатися в сірчистій воді. Вони поверталися додому, брали прохолодний душ і перевдягалися (М.Марченко, перекл. К.Кюсе). Насилу розціпивши повіки, я, перш ніж випити каву, дочовгала до аптечки і проковтнула пігулку парацетамолу. Таке зі мною рідко бувало. Потім, щоб трохи все вляглося у голові, взяла холодний душ (Л.Кононович, перекл. А.Мартен-Люган). Чума не мав звички брати душ, не надто часто перевдягався й буквально жив за комп’ютером, навіть коли не працював (А.Хлівний, переклад Давіда Лаґеркранца). Вони майже не виходили з кімнати. Каррас лише одного разу пішов перебратися й узяти душ (В.Морозов, перекл. В.П.Блеті)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)