Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «ріг»
Шукати «ріг» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ву́гол, -гла, м.
1) = Куток.
2) = Ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).
Ріг, ро́га, м.
1) Рогъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827. Там ходить баран з великими рогами. Чуб. І. 129. Втя́ти, зби́ти, прите́рти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Ном. № 2457. Були і в кози роги, та притерті. Ном. № 1853. Ро́гом ви́лізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. Ном. № 4103. Очі ро́гом лі́зуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Ном. № 6239. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. Харьк. Де ко́зам ро́ги втинаю́ть. Де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Ном. № 3630. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631.
2) Роговая пороховница.
3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. О. 1862. V. Кух. 38.
4) Муз. Рогъ, рожокъ.
5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. Ном. № 268.
6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.).
7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. Сим. III. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. МУЕ. III. 39.
8) Мысъ.
9) Лапа у якоря. Ум. Ріжо́к, ріже́чок. Взяла хусту, зав’язала в три рожки по камінчику. Чуб. II. 200.
Ріже́чок, -чка, м.
1) Ум. отъ ріг.
2) Родъ вышивки. Лебед. у. (Залюбовск,).
Ріжо́к, -жка́, м.
1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Грин. І. 148. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35. У місяця молодика гострі ріжки. Грин. 1. 254. Не варт, і ріжка табаки. Ном.
2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуды. Шух. І. 263.
3) Каждый изъ концевъ вилъ. Шух. I. 169.
4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. Вас. 201.
5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. КС. 1898. VII. 45)
6) мн. Родъ прически. О. 1861. XI. 27. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. Св. Л. 2.
7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Мкр. Н. 31. Купував я дівці ріжки та горішки. Грин. III. 200.
8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. Ном. № 10135.
9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ нищу. Ласощі доставмо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. О. 1862. І. 55. Ум. Ріже́чок.