Знайдено 15 статей
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
БЫТЬ, быть без ума́ от кого умира́ти /пропада́ти/ за ким; быть в бе́дственном положе́нии бідува́ти; быть в долгу́ у кого заборгува́ти кому; быть в нереши́тельности те́ртися-м’я́тися; быть вне себя́ нетя́митися; быть нови́нкой бу́ти в новину́; быть впере́ди ве́сти́ пере́д; быть в употребле́нии вжива́тися, бу́ти в ужи́тку; быть вы́нужденным му́сити, му́сіти; быть вы́ше чего підне́стися над чим; быть действи́тельным юр. ма́ти си́лу; быть единомы́шленником фаміл. в одну́ ду́дку гра́ти, одни́м ду́хом ди́хати; быть ино́го мне́ния ма́ти і́ншу ду́мку; быть на краю́ ги́бели стоя́ти над прі́рвою; ходи́ти ко́ло сме́рти, зазира́ти сме́рті в о́чі; быть на уме́ бу́ти на думці; бу́ти до вподо́би, бу́ти до ми́слі; быть откры́тым (про двері) стоя́ти о́твором; быть по вку́су кому смакува́ти; быть учи́телем /секретарём, сто́ляро́м тощо/ учителюва́ти, секретарюва́ти, столярува́ти тощо/; что бы (там) ни́ было хай що бу́де; как бы там ни́ было як не є; была́ не была́ стра́хи́ не ля́хи́!, де на́ше не пропада́ло!, пан або́ пропа́в!; как и не́ было чего де те що й поді́лося; мне не́ с кем бы́ло я не мав з ким; бу́дет и на на́шей у́лице пра́здник і в на́ше віко́нце загля́не со́нце; и бу́дет ли? чи й бу́де?; бу́дет по-мо́ему ви́йде на моє́; бу́дет тебе́ /бу́дет Вам/ обе́д /приме́р тощо/ ма́тимеш /матимете/ обі́д /при́клад тощо/; бу́дет тебе́ хлопо́т ма́тимеш кло́піт; бу́дет тебе́! матимеш!; не я бу́ду хай мене́ вб’ють; будь здоро́в! 1. здоро́в (будь)!, 2. куди́ твоє́ ді́ло! я тобі да́м! [маши́на – будь здоров! маши́на – я тобі да́м!]; будь ты неладен! а западись, ти! не будь плох не розгуби́вшись; не будь упря́м, а будь прям не будь упе́ртий, а будь відве́ртий; будь то А или Б хай то бу́де А чи Б, фраз. це /то/ А чи Б [будь то ле́то и́ли зима́ літо це чи зима́]; будь то... будь то ще хоч... хоч [будь то брат будь то сын хоч брат хоч син]; бу́дьте любе́зны (сказать, принять тощо) (скажіть!, візьміть! тощо) з ла́ски своє́ї; что зна́чит быть кем що то бу́ти ким; бу́дучи фраз. бу́вши; бу́дущий майбу́тній, прийде́шній, уроч. гряду́щий, забут. буду́чий, (про віки) насту́пний, пото́мний, за́втрашній; бы́вший коли́шній, ОКРЕМА УВАГА; бывший до неда́внего вре́мени донеда́вній; ра́нее бывший коли́шній, що був коли́сь; бывший в употребле́нии вжи́ваний; бывший до настоя́щего вре́мени дотепе́рішній; бывший не у дел зві́льнений від справ; бывший тогда́ тоді́шній; ПРОБЫ́ТЬ ще бу́ти; пробывший = ОКРЕМА УВАГА |
УПОТРЕБЛЕ́НИЕ, быть в употребле́нии, вжива́тися; по употребле́нии вжи́вши, пі́сля́ вжи́тку; при употребле́нии вжива́ючи, під час вжива́ння; бы́вший в употребле́нии вжи́ваний; гото́вый к употребле́нию гото́вий до вжи́тку; пе́ред употребле́нием взба́лтывать!, сколоті́ть до вжива́ння!. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Употребление – ужи́ток, -тку, ужива́ння, -ння; бывший в употреблении – ужи́ваний, -а, -е. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
Употребление – вживання; вжиток. Выходить из употребления – виводитися. Изъять из употребления – вилучити з ужитку. Бывший в употреблении – вживаний. Годный к употреблению – см. Годный. При употреблении – вживаючи. По употреблении – вживши. Для (домашнего) употребления – для (хатнього) вжитку. Целесообразное употребление – доцільний ужиток. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Большой
• Большая дорога не стоит – шлях не спить (не гуляє). [А шлях не спить: то той стрінеться, то інший, то возом їде, то йде. Вовчок.] • Большая (крупная) шишка (оком) – велике цабе; [велика] цяця (птиця). [Він дума, що тепер уже дуже велике цабе. Сл. Гр. Піймали велику, мабуть, птицю…— Чи не самого Дорошенка? Тобілевич.] • Большие – старші; великі; дорослі. • Большому кораблю большое и плаванье – великому кораблеві — велике плавання. Пр. Великому возові (кораблеві) велика й дорога. Пр. Великому велика й яма. Пр. Більшому більше й треба. Пр. Коли мені, сліпому, курка, то тобі, видющому, й дві. Пр. • Делать большие глаза – робити великі очі; (емоц.) витріщатися; (розм.) дивитися виторопнем. • Довольно большой (изрядный, порядочный) – чималий; величенький; (книжн.) досить (доволі) великий. • Жить на большую ногу – жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському); розкошувати; панувати; (зрідка) жити велико. • За большим погонишься, малое потеряешь – за більшим поженись, то й того рішись. Пр. • Задачи большой важности – завдання великої (чималої) ваги. • От большого ума (ирон.) – з великого (дурного) розуму; здуру. [З великого розуму у дур заходить. Пр.] • С большим вниманием – дуже (вельми) уважно; з великою (пильною) увагою. • С большим трудом – на превелику (через велику) силу; силу-в-силу. [Зовсім уже почало на світ благословлятись, і через велику силу заснула я, та так заснула, що ледве-ледве мати розбудили!.. Кропивницький. Як я молодою бувала, то сорок вареників з’їдала, а тепер хамелю, хамелю — силу-в-силу п’ятдесят умелю. Номис.] • С большим удовольствием – залюбки; з великою втіхою (приємністю, охотою). [На Наталю молодую залюбки дивились. Сл. Гр.] • Это ещё большой вопрос – це ще хтозна; це ще велике питання; (образн.) це ще вилами по воді писано. • Это здесь в большом ходу, в большом употреблении – це тут звичайне; це тут звичайна (світова) річ; так тут заведено (ведеться). |
Бывший
• Бывший в употреблении – уживаний (заживаний) уже. • Бывший давно когда-то – давне-колишній; позаколишній; днедавній. • Бывший перед этим – дотеперішній. • Бывший раньше – попередній (передніший). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Зажи́ваний – бывший в употреблении. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Употребление –
1) ужиток (-тку); (длительн. действ.) – ужива́ння, ужиткува́ння; у. целесообразное – доці́льний ужиток, доці́льне ужива́ння; бывший в -нии – уживаний; быть в -нии – ужива́тися; в большом -нии (средство) – бага́то (ча́сто) вжива́ють; выходить из -ния – виво́дитися, вихо́дити, вийти з ужитку; годный к -нию – ужитко́вий, ужитний, прида́тний до вжитку; для наружного употребления – для зо́кільного вжитку; для собственного -ния – собі́ на вжиток, на вла́сне ужива́ння, на вла́сне ужиткува́ння; негодный к -нию – невжитний, неприда́тний до вжива́ння; при -нии – коли вжива́ють, коли вжива́тимуть, ужива́ючи; способ -ния – як ужива́ти, спо́сіб ужитку, спо́сіб ужива́ти; способ -ния следующий – ужива́ти так, спо́сіб ужива́ти такий; 2) (обращение на что, куда) – оберта́ння на що; 3) (потребление) – спожива́ння, споживок (-вку). |
Целесообразный (об употреблении) – доці́льний; считать более -ным – вважа́ти за доцільні́ше. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Брат, -та, м.
1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Мо́скві — реб’ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у пе́рших. Двоюродный брать. 3) — у дру́гих. Троюродный брать. 4) — чопови́й. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) Ста́рший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) Моло́дший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. Бра́тець, бра́тік, бра́тічок, братко́, брато́к, брато́чок, бра́тонько, бра́течко, брату́ньо, брату́сь, брату́сик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное бра́тік, бра́тічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) Брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) Три бра́ти. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк. |
Ло́кіть, -ктя, м.
1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. Ном. № 5395. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. КС. 1889. IV. 41). Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Єв. Л. XII. 25. Ой дам тобі... локіть полотенця. Чуб. V. 504. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
*Неторго́ваний, -а, -е. Непокупной, не бывший в употреблении. Доп’яли десь новий неторгований горщик. Дн. Чайка, II. 16. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Употребле́ніе = у(в)жива́ння (С. Л. Ш.), у(в)жи́ток (С. Л. Ш.), ужи́вок (С. Ш.), ужиття́ (С. Ш.), спожива́ння, пожи́ток (С. Л.), пожиткува́ння. — Ко уживанню на всї потомниї часи. Ст. Л. — Гусла давно вже вийшли з ужитку народнього. З. Боян. — Бы́вшій въ употребле́ніи = у(в)жи́ваний (С. Ш.), зажи́ваний. — Мідень уживаний... Кубків столових не заживаних... К. Ст. Оп. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)