r2u.org.ua / e2u.org.ua

а на мою думку, шановний краєзнавцю, — ні. і перенесення наголосу, чи е замість і тут мало що змінює. А намагання з корення лід робити корінь лідер якось не того Андрій навів схожий приклад – мародерствувати. В АС: Мародё́рствовать, -дё́рничать и -дё́рить – мароде́рствувати, мароде́рити, грабува́ти. І тут, як на мене, мародерити краще за мародерствувати.
Та й секретарювати, думаю, можна було б замінити на секретарити . є ж у нас кухарити . А ще є акушерувати тощо, де тре’ розбиратися з коренями/суфіксами
Стосовно постійної ознаки – логічно. Можливо, варто розрізняти постійність: Янукович лидер партии – Янукович лідерує в партії; лидирует в чемпионате – лідер чемпіонату.
Врешті, в словник додано "лідерувати" – це на совісті Анатолія, а тепер ще й краєзнавця. а на моїй залишиться, що був проти

Дійсно, в англомовному leader коренем є lead. Бо є ще to lead, і мабуть leading, і ще щось.
Але чи так само з словом лідер в українській мові? Чи є у нас, крім лідер, інші слова з коренем -лід- цього ж значення? Щось таких не пригадую. Натомість є лідерство, те ж саме лідерувати... Тому у нас вже лідер виглядає і мабуть є коренем.

Кувалда писав: Стосовно постійної ознаки – логічно. Можливо, варто розрізняти постійність: Янукович лидер партии – Янукович лідерує в партії; лидирует в чемпионате – лідер чемпіонату.

тоді тре прибрати «лідерувати в чемпіонаті, перегонах» зі статті «лидировать»

Підсумую трохи. Якщо вже згадали про англійське походження, то лідер — складне запозичення. В англійській закінчення -er до дієслів придає слову ознаку особи. Українська запозичила лише складну форму через багатозначність звичайного дієслова lead, який має чимало чудових відповідників у нашій мові. Лідер тепер став універсальним словом для різних значень самого дієслова. Теоретично, якщо запозичувати за твірною ознакою, має бути лідувати (to lead). Тільки уявіть собі, якби всі запозичували через обстояну Анатолієм і Краєзнавцем форму: шофер — шоферувати; пекар — пекурувати; майстер — майстерувати. Або ж повинні перекладати дієслово за контекстом, наприклад:

Кувалда писав:Янукович лидер партии – Янукович лідерує в партії; лидирует в чемпионате – лідер чемпіонату.

Янукович очолює партію; веде в чемпіонаті. Однак, тоді потрібно творити очільника і ведуна (заодно вб'ємо другого зайця — ведучого). І Кувалда з Андрієм мають рацію, що культурні мовці так не запозичують слова. Іншими словами, це палка з двох кінців. Єдине, сподіваюсь, що лідерувати заберуть зі словника, бо в інтернеті розплодилось навіть лідирує.

Тут серед прикладів хтось навів тут слово козакувати.
Козак - слово начебто тюркського походження.
У нас від нього є похідні козакувати, козацтво, козачок тощо.
Йдучи за Усезнайком, як би культурні мовці мали запозичувати це слово з тюркської?
Підозрюю, що в тюркській слово козак (казак, касак, кайсак чи як там його) складається з кореня коз- і суфікса -ак.
Тоді ми, аналогічно з пропонованим культурними мовцями поводження з запозиченим словом лідер, мали б казати козувати замість козакувати? козівство замість козацтво) козик чи козюля замість козачок?
Але ж так не сталося. Складне тюркське козак стало вживатися у нас як цілісний і неподільний корінь.
Те ж саме й зі словом лідер. Воно, складне в англійській мові, стало коренем в українській.
Так само зі слюсарем і ще багатьма словами.

Ось подібні приклади:
інструктувати - інструктор - інструкторувати (працювати інструктором)
фуражувати - фуражир - фуражирувати
коректувати - коректор - коректорувати
? - лідер - лідерувати (бути (постійно) в лідерах)
Мало би бути "лідувати", але то повна бздура, бо маємо свої відповідники й нема потреби брати англ. lead за основу.

Є ще суфлер, але суфлірувати.

Суфлірувати - це просто українська алітерація російського суфлировать.
Якщо виходити з попередньо сказаного, то має бути суфлерувати.

до речі, про "лідувати" . Почув його в інтерв’ю Наталі Шульги, директора ГО «Український Науковий Клуб». Як на мене, цілком нормально звучить. Так що, шановний Лексе, на місці ? я би поставив "лідувати", залишивши вже "лідерувати" на позначення постійного лідерування. Хоча д.філол.н. з Ін-ту укр. мови Г.Воронич таке не до вподоби: "Лідери у нас якось лідують, але ми не утруємо такі речі". Підколює, себто. Ну-ну . Та слова якось самі знаходять дорогу. А те, що -ирувати в українській як цвях, мабуть, відчувають питомі мовці (може, не всі ). Як приклад, дискусія. У цьому зв’язку, цікавим є "лавірувати". В АС: Лави́рова́ть –
1) (о судне) керува́ти поміж чим, викеро́вувати(ся), лавірува́ти;
2) (перен.) викеро́вувати(ся), викру́чуватися, виверта́тися, ключкува́ти, (шутл.) ходи́ти поміж дощ; срвн. II. Извё́ртываться 1 и Увё́ртываться. [1]
Інші словники уникають "лавірувати", зате додають "бардіжа́ти". А тепер уже досить поширене "лавіювати". І як приклад: "Незважаючи на захоплення Одеси в лютому 1920 року, більшовики ще не мали достатніх сил для встановлення тотальної влади й тому були змушені лавіювати". Думаю, пора це слово заносити в словника .

Усезнайко писав:Тільки уявіть собі, якби всі запозичували через обстояну Анатолієм і Краєзнавцем форму: шофер — шоферувати; пекар — пекурувати; майстер — майстерувати.

Оце перечитав попередні пости цієї гілки і побачив отаке! (раніше чомусь на цьому не зосередився).
Усезнайку та інші учасники цієї дискусії!
Дивно, що ви не знаєте, що все саме так, як оце начебто на ґлум написав Усезнайко, насправді і є.
Зайняття шоферською справою справді зветься шоферувати, виготовляти якусь річ, властиву майстрам -
майст(е)рувати. "е" тут просто ковталося у вимові, його й забули.
Колись у 17 років, не вступивши з першого разу до вузу, я прийшов найматися на Полтавський завод "Електромотор". У відділів кадрів сказав, що мене беруть до такого-то цеху слюсарем (вже з начальником цеху була домовленість). Кадровик обвів мене критичним поглядом і вимовив з сумнівом: "Ну, і що ж ти будеш у нас слюсарювати".
А слюсар - це ж від німецького schlosser. Тобто майстер, що виготовляє чи ремонтує schlosse - замки. Замкар , коротше.
Все це ще раз підкреслює сермяжну правду: в українській мові у подібних випадках коренем є вже не лід- чи слюс-, а таки лідер- і слюсар-.
Та це ж перевіряється класичним способом. Збираються докупи всі українські слова з гаданим коренем лід- і визначається, що у всіх тих слів є спільним. Виявиться, що лідер- (у слові лідирувати просто злямзена з російської помилка). Перевіримо на аналогії: слюсар, слюсар-ювати, "Слюсар-ня" (таку вивіску бачив над кіоском у Харкові), слюсар-ний, слюсар-чук, слюсар-енко, слюсар-ський . І т.п.