Инопланетянин
Re: Инопланетянин
І справді -- таке слово вживають, див. тут. Вживають, здаєтьтся набагато частіше, ніж чужопланетяни: Гугл показує на два порядки більше вживань "іншопланетяни" порівняно з "чужопланетяни" (на сторінках, які він розглядає як написані укр. мовою). Статистика Гугла -- річ ненадійна, але два порядки -- різниця таки суттєва.
Re: Инопланетянин
додано
Re: Инопланетянин
Ммм, щось не бачу нічого доданого. Я навіть поставив би "іншопланетянин" першим відповідником.
Re: Инопланетянин
я бачу
. додано з прикладом. на перше — ні. Жайворонок он взагалі подає тільки інопланетянина. Останнє норм не порушує (можна зробити пошук ино* й переконатися) і поширеніше до того ж за іншопланетянина.

Re: Инопланетянин
Невже? Я завжди вважав, що частка іно чужа нашій мові, маєте схвальні обґрунтування вашому твердженню?Кувалда писав:Останнє норм не порушує
Ніхто не знає стільки, скільки не знаю я.
Re: Инопланетянин
я ж написав: можна зробити пошук ино* й переконатися 

Re: Инопланетянин
Глянув. Усюди є кращі варіанти (якщо з цим (и)іно* взагалі наявні) або це застаріле запозичення зі слов'янських мов (переважно церковної). Чому в СС є слово іноземний, а АС є безліч відповідників, але саме цього нема, пане Кувалдо, не дивний розвиток мови? Я не за чищення АС, але в сучасній мові варто-таки їх уникати, зокрема в СС.
Ніхто не знає стільки, скільки не знаю я.
Re: Инопланетянин
а Ви помітили, що иноземний є у Грінченка?
Re: Инопланетянин
Іно- є в укр. мові, але погляньте на словники на сайті й зробіть об'єктивні висновки про місце цього форманта.
В Грінченка набагато більше слів з чужо- (див. тут). З ино- - лише три випадки (ось).
АС подає до рос. слів на ино- відповідники, серед яких на першому місці стоять слова з чужо-, а з ино- -- на другому-третьомі місці, а інколи їх взагалі нема (ось). Винятком є статті "инородец" та "инородческий".
В Ізюмова взагалі нема укр. відповідників з ино-. Те саме стосується двох наступних джерел: "Російсько-український словник ділової мови" та "Російсько-український словник правничої мови".
Отже, подання відповідника "інопланетянин" першим у статті сучасного словника відбігає від цієї практики. А словник Жайворонка має лише "дорадчий голос". У цьому випадку прикметно, що він навіть не згадує "іншопланетянина". Чи, може, я пропустив той момент, коли цей словник було визнано беззаперечним авторитетом?
В Грінченка набагато більше слів з чужо- (див. тут). З ино- - лише три випадки (ось).
АС подає до рос. слів на ино- відповідники, серед яких на першому місці стоять слова з чужо-, а з ино- -- на другому-третьомі місці, а інколи їх взагалі нема (ось). Винятком є статті "инородец" та "инородческий".
В Ізюмова взагалі нема укр. відповідників з ино-. Те саме стосується двох наступних джерел: "Російсько-український словник ділової мови" та "Російсько-український словник правничої мови".
Отже, подання відповідника "інопланетянин" першим у статті сучасного словника відбігає від цієї практики. А словник Жайворонка має лише "дорадчий голос". У цьому випадку прикметно, що він навіть не згадує "іншопланетянина". Чи, може, я пропустив той момент, коли цей словник було визнано беззаперечним авторитетом?

Re: Инопланетянин
Голоскевич: іновірський, іноземний, іномовний, інородець, інородецький, але жодного слова на іншо.
чужовірець, чужовірний, чужоземець, чужоземний, чужомовний, чужосільський, чужосторонній.
Словник Гооскевича є безперечно авторитетним?
першим стоїть лише тому, що тепер це слово найвживаніше. Зміниться практика — зміниться позиція
. Врешті до статті можна додати пояснення. Пишіть. Додам
чужовірець, чужовірний, чужоземець, чужоземний, чужомовний, чужосільський, чужосторонній.
Словник Гооскевича є безперечно авторитетним?

першим стоїть лише тому, що тепер це слово найвживаніше. Зміниться практика — зміниться позиція
