r2u.org.ua / e2u.org.ua

задіяти то може бути, от тільки в якому сенсі. якщо задіяв мотор, тоді хай (хоча, як на мене, є й кращі слова для цього випадку). але ж задействовать, за Ожеговим, — ввести в действие, в эксплуатацию. Тобто, наскільки його можна зрозуміти, це мало б стосуватися механізмів, а не людей. Але враховуючи силу новоязу, його якось все більше стали застосовувати до людей. Зокрема, Ви вжили якраз так.

Мова ж розвивається, в тому числі і після Ожегова з Грінченком.
Резерви задіювали чи задіюють, маючи в голові аналогію між військовою машиною (тобто організацією) і просто машиною.
Потім стали казати щось на зразок: - Я взяв на роботу он того хлопця, можеш задіяти його при підготовці конференції.

новояз — це не розвиток мови. це вироблення специфічної мови

Кувалда писав:новояз — це не розвиток мови. це вироблення специфічної мови

...за виникнення потреби (наприклад нової галузі господарства) виробляється спеціфічна мова із словником, складеним з власних, в т.ч. новотворів, та залучених слів. Колись з"явилася авіація і з нею слова літак, низькоплан, високоплан, середньоплан, повітряний гвинт (або пропелер), мертва петля і т.д. (колись довелося складати словничок українських авіаційних термінів).
А потім ця спеціфічна мова стає органічною частиною мови.
Можна згадати часи ремісництва, коли в українську (чи ще руську) мову через специфічну мову прийшли слова стельмах, слюсар, ухналь і ще маса подібних. І т.д.
Можна згадати паровоз (чи паротяг), вагон, стопкран і т.д.
Це один з шляхів розвитку мови.
Тому в протиставленні специфічної мови розвиткові мови навряд чи є сенс.

специфічна мова на те й специфічна, щоб до неї ставитися специфічно. Я ж не пропоную вилучати слово задіяти з творів соцреалізму, я пропоную це слово не вживати в теперішній мові (бо вона з новоязу).

Кувалда писав:специфічна мова на те й специфічна, щоб до неї ставитися специфічно. Я ж не пропоную вилучати слово задіяти з творів соцреалізму, я пропоную це слово не вживати в теперішній мові (бо вона з новоязу).

Поталанило словам освіта, літак, паротяг тощо, що на їх шляху до широкого мовного вжитку не трапилося кувалд...

паротяг мені не дуже до вподоби, мабуть, тому у нього і такий вжиток. я б вибрав паровик. але то таке. літак — класне слово, а самолет - нікудишнє. я б його прибив, але в той город не лізу. а от в українській мові такі "самолети" я по змозі "прибиватиму". І іншим раджу

Статус "задіяти" як відповідника до "задействовать" у перех. значенні - таки нерекомендоване. Але повернімось до наших лосів.
Кувалда пише:

лосизм тре’ замінити, і це справді слово не рекомендоване до вживання, але нрк. не дуже вимовне, тре’ ще пошукати.

Згоден, що треба. Але "нрк." - це скорочення, воно не мусить бути милозвучним (пор. "грв.") А проте його можна вимовити як "ен-ер-ка" - незле. Можна також скоротити інакше: нерек. Позначка ця достатньо містка (не вказує на причини несхвалення) і водночас слугує дороговказом користувачеві: а) слово (інколи) вживають; б) його варто стерегтися (на думку укладачів). А от позначка "лосизм" викличе в людей, не втаємничених у форумні дебати, лише питання.

лекс писав:"нрк." - це скорочення, воно не мусить бути милозвучним (пор. "грв.") А проте його можна вимовити як "ен-ер-ка" - незле. Можна також скоротити інакше: нерек.

Хочу зауважити, щоб "нрк" навряд щоб було призначене для вимовлення вголос. Таке в примітках до словників тільки читають. Тому тут про милозвучність можна не турбуватися. Нє?