ПЕРЕДМОВА ДО ЕЛЕКТРОННОЇ ВЕРСІЇ

«Російсько-українського словника складної лексики»

Святослава Караванського

В основу електронної версії покладено чернетку «Російсько-українського словника складної лексики», що її Святослав Караванський надіслав гурту r2u в лютому 2012 р.

С. Караванський використав розгалужений апарат засобів скороченого представлення у своєму словнику. Це виправдано, коли йдеться про паперове видання, однак інколи їхнє нагромадження ускладнює користування словником і розуміння задуму автора. Щоб полегшити завдання користувача й вдосконалити пошук у словнику, в електронній версії було розкрито (доповнено) всі втнуті українські та російські слова, а ремарки-абревіатури замінено на розлогіші й інтуїтивно зрозумілі. Перелік цих ремарок та їхнє значення подано нижче. У тексті словника також розкрито деякі моделі, на які автор вказав спеціальними позначками, тобто за ними утворено відповідні слова й подано їх у статті в повній формі.

Під час розгортання численних скорочень не завжди проставлено наголоси, якщо вони збігалися з наголосом у головному слові (гаслі). У кожному разі пропущений наголос у похідному слові користувач зможе виснувати з гасла.

Під час опрацювання тексту могли закрастися помилки, тому просимо користувачів відправляти звіти про помічені огріхи. Для остаточного з’ясування будь-яких питань скеровуємо користувачів до паперової версії словника.

Потрійний знак запитання (???) в тексті вказує на авторові сумніви.

Ремарки з великої літери стосуються російських слів, а ті самі ремарки, написані з малої, – українських.

Ремарка ще вказує на наявність інших перекладів російського слова в інших російсько-українських словниках, тобто в цьому словнику подано додаткові відповідники.

Ремарка стил. перероб. вказує на те, що український відповідний вимагає стилістичного перероблення російського виразу, наприклад, вживання дієприслівникового звороту для перекладу російської дієприкметникової конструкції: корчащий из себя́ кого стил. перероб. удаючи́ з се́бе.

 

Список ремарок в електронній версії

Ремарка	Значення
аналог	аналог в інших культурах
авіа.	авіяція
безпідставно забуте	безпідставно забуте слово
біол.	біологія
бот.	ботаніка
буд.	будівництво, архітектура
букв.	буквально
бюрокр.	бюрократичний термін
стил. відповідн.	стилістично адекватна форма
військ.	військова (повстанська) лексика
вставн.	вставне слово
вульг.	вуличне (вульгарне) слово
галиц.	слово галицького варіянту
геодез.	геодезія
гірнич.	гірництво
грам.	граматичний термін
діял.	діялектизм, арготизм, проста мова
див.	дивись!
дієприкм.	дієприкметник
дипл.	дипломатія
дит.	дитяча мова
док.	доконана форма дієслова
дієсл.	дієслово, дієсловом, дієслова тощо
евфем.	евфемізм
екон.	економіка, фінанси
електр.	електрика
емоц.	емоційно
жарт.	жартівливе слово
жін.	жіночий рід, жіночого роду
живомовн.	з живої мови
жарг.	жаргон (злодіїв, картярів тощо)
забут.	забуте слово, архаїзм
залізн.	залізничний транспорт
запозич.	запозичення
збірн.	збірне поняття
зверт.	звертання, у звертанні
зворот. дієсл.	зворотне дієслово
звуконасл.	звуконаслідувальне слово
збереж. гал.	забута на Сході форма, збережена лише в Галичині
займ.	займенник
зневажл.	зневажливо
зоол.	зоологія
заступ. поняття	заступає поняття
ім.	іменник, іменники тощо
ідіома	ідіоматичний зворот
ірон.	іронічно, несхвально
істор.	історія, соціологія
коротк.	коротша (простіша) форма
книжн.	книжне або штучне слово
лінгв.	лінгвістика
лайл.	лайка, лайливе слово
мисл.	мисливство
матем.	математика
мед.	медицина, психологія
мин.	минулий час, минулого часу
мн.	множина
мист.	мистецтво, кіно
мор.	морський термін
напр.	наприклад
негат.	негативне забарвлення
недок.	недоконана форма дієслова
неособ.	неособове дієслово
образ.	образно
одн.	однина
одн. збірн.	однина збірного поняття
оказ.	вжито оказійно, новотвір
ОКРЕМА УВАГА	дивись ОКРЕМУ УВАГУ
перен.	переносне значення
пор.	порівняй!
прикм.	прикметник
прибл.	приблизно
поет.	поетична мова
побут.	побутовий вжиток; об’яви
присл.	прислівник
перев.	переважно
прийм.	прийменник
прав. наголос	правильний наголос
пестл.	пестлива (здрібніла) форма
похідн.	похідна форма, похідні форми
рідко	рідко
з род. відм.	стилістична переробка з родовим відмінком
реконстр.	реконструйована форма
ритмомелод.	форма, вживана для збереження ритмомелодики вислову
підсил.	підсилений ефект
с/г	сільське господарство
складн.	складне слово
совєт.	совєтизм
спорт	спорт
стил. перероб.	стилістична переробка (небуквальний переклад, що вимагає зміни конструкції фрази)
суч.	ближче до сучасности
техн.	сфера техніки
типогр.	друкарський термін
тільки	тільки
тощо	тощо (можна вжити інші наведені в статті слова або слова, відомі з масових словників); стосується всіх наведених дієслівних форм у статті
укр.	незапозичена форма
уроч.	урочисто
фаміл.	фамільярно
фізіол.	фізіологічний термін
фіз.	фізика
філос.	філософія
фольк.	фольклор, проста мова
фраз.	у реченнях і фразеології
хем.	хемія
церк.	церковний вжиток
цілком досить	цілком досить
част.	частка
числ.	числівник
чол.	чоловічий рід, чоловічого роду
шкіл.	шкільний побут
ще	на додаток до відомих (із нормативних словників) форм
юр.	юридичний термін
виг.	вигук
зменш.; збільш.	слово зі зменшувальним (або збільшувальним) значенням

 

ОКРЕМА УВАГА

1. Російські доконані дієприкметники минулого часу можна зазвичай перекласти за стандартною схемою:

заме́тивший, що помітив тощо, стил. перероб. помітивши тощо; заме́тившие, хто помітив тощо.

У тексті словника наведено українські відповідники, утворені не за цією схемою, а ОКРЕМА УВАГА нагадує користувачеві про такі універсальні відповідники.

2. Часом російський дієприкметник теперішнього часу можна замінити дієприкметником минулого часу (і навпаки):

простира́ющийся, що сягає тощо, …, + простёршийся;

простёршийся, простертий, простягнутий, простягнений, розпросторений, …

Дієприкметник простирающийся у багатьох випадках можна замінити на простёршийся. Отже, українські переклади цих російських форм можуть збігатися. ОКРЕМА УВАГА вказує й на цю можливість.

3. Українська мова вживає форми «хто б’є/бив», «хто має/мав», «хто пише/писав» тощо для перекладу російських дієприкметників, відповідно, теперішнього й минулого часу в множині:

име́ющие, хто ма́є; име́вшие, хто мав

бегу́щие, хто біжить; бежа́вшие, хто біг

жела́ющие, хто хоче; жела́вшие, хто хотів.