ВІД РЕДАКТОРІВ

Шановний читачу. Ви тримаєте в руках унікальну працю, виконану на стику ботаніки, зокрема етноботаніки, і лексикографії, аналогів якій в Україні досі не було. Автор пропонованого словника, зібравши й опрацювавши величезний обсяг фітонімічного, фольклорного (близько 40 тисяч назв) і наукового (понад 10 тисяч таксонів різного рангу) матеріалу, здійснив низку важливих узагальнень і підійшов до формування принципів створення системи науково обґрунтованих національних відповідників латинської наукової номенклатури вищих судинних рослин, що на такому рівні й обсязі аналізованого матеріалу не вдавалося жодному з його попередників. Важливим є те, що у Словнику зроблена спроба здійснити вибір фітонімів і формування національної системи відповідників для наукових назв, побудованих як за біномінальною, так і триномінальною системою назвоутворення, які вживаються під час різного тлумачення обсягу таксонів видового та субвидового рангів. Це значно розширює можливості використання Словника, робить його до певної міри універсальним довідником щодо різних варіантів назв рослин у традиціях різних таксономічних шкіл.

Звичайно, як і будь-яка робота, що є новаторською або піднімає пласт наукової аналітичної інформації, яку певний час не аналізували у тому числі й зі суто ідеологічно-політичних міркувань, Словник може зумовити низку суперечливих думок, поглядів, тверджень. Зокрема, щодо позицій автора стосовно принципів вибору фітонімів для формування нормативної української системи відповідників наукових назв, щодо доцільності вживання біномінальних українських назв родів тощо. Можливість розгортання дискусії навколо пропонованої праці свідчить лише про її своєчасність та актуальність, зокрема, з огляду на необхідність подальшого становлення і вдосконалення українського наукового мовлення.

Разом з тим процеси, що відбуваються в систематиці й таксономії, ставлять нові завдання в галузі національного називництва, які, на жаль, нерозв'язані у Словнику. Оскільки кожен систематик має природне право дотримуватися будь-якої системи й тлумачення обсягу таксономічних категорій, логічною є потреба у виборі національних відповідників для латинських наукових назв у разі подрібнення або об'єднання надвидових таксонів (родів, родин, порядків тощо). У зв'язку з цим виникає проблема обґрунтування принципів формування національних назв для них у звуженому трактуванні, наприклад: рід Trifolium s.l. -Конюшина = Trifolium s. str. - Конюшина; Amoria - ?; Chrysaspis - ?; Lupinaster- ?. Причому дискусія про таксономічну доцільність такого поділу тут просто зайва, оскільки роди Melilotus, Medicago раніше також зараховували до роду конюшина, просто їх висока практична значущість і дещо раніше виділення в окремі таксономічні одиниці зумовили формування певної традиції щодо їх трактування і, зокрема, формування відповідних усталених національних фітонімів, що відповідають їхнім науковим назвам. Крім того, не слід забувати, що під час формування національної термінологічної системи часто відбувається екстраполяція назви, яка застосовується до кількох представників роду, що мають ужиткове значення, на решту представників, які іноді не привертають уваги широкого загалу. Наприклад, навряд чи в широкій ужитковій практиці усвідомлюється, що Trifolium dubium (Chrysaspis dubia), який зовні мало підібний до звичайної конюшини - це також конюшина!

Також, напевно, не варто було покладати в основу формування пропонованих українських відповідників наукових назв правила ще не затвердженого українського правопису. Багато в чому він є дискусійним, саме з огляду на об'єктивні тенденції розвитку мови в середовищі світової спільноти під впливом тих чи інших історичних процесів. Тим більше, що оцінка цих тенденцій є переважно суб'єктивною.

Отже, як бачимо, Словник не лише вирішує низку питань, яким досі в українській ботаніці й мовознавстві приділялося мало уваги, не лише є унікальною лексикографічною працею, він порушує низку наукових проблем, розв'язання яких розкриває невичерпний пласт національної мовної культури, в якій ще багато непізнаного й невизначеного.

Структура Словника традиційна для такого типу робіт, тому користування ним легке й доступне. Віддаючи в руки читачеві Словник, ми сподіваємося, що він зумовить низку зустрічних етноботанічних, мовознавчих, історичних, етнологічних розвідок, які сприятимуть пізнанню і розвиткові нашої мови та нашого народу.