Околонаучный

[Анатолій]

Околонаучный — навколонауковий???
околонаучная общественность
околонаучная статья
околонаучный миф

[Дмитро]

Якось в одній перекладацькій дискусії я зауважив був, що не годиться творити складних слів із навколо-. Вони незграбні й слонуваті. Ми можемо, наприклад, сказати між зір і поміж зір, але тільки міжзоряний, за двором і позад (позаду) двору, але тільки задвірок, між (межи) гір, поміж (помежи) гір, серед гір, посеред гір, але тільки міжгір’я (межигір’я), середгір’я, лежати проти й лежати навпроти, але тільки протилежний. Прийменники навколо, навпроти, поміж, позад тощо і так складні. Нащо їх обтяжувати ще другою частиною? Навіть укладачі СУМа не змогли дібрати прикладів ужитку прикметника навколосвітній ні в літературі, ні в газетах. Бо це слово, як на мене, не відповідає духові української мови. Кругосвітній звучить доладніше й миліше. Проте опоненти закинули мені, що подорожувати кругом світу чи круг світу — росіянізм. Навіть коли я навів безліч прикладів з прийменниками круг (кругом) із творів наших класиків від Надсяння до Надмор’я, то не зміг переконати учасників дискусії. Навіть коли завважив, що кругосвітній є в Грінченковому словникові, і перекладено його там не кругосветным, а не зовсім точним всемирный. Тобто точного відповідника кругосвітньому в російській мові на початку двадцятого сторіччя ще не було. Дали ми східному сусідові слово, обернув він його на кругосветный (коли б творив сам, то мав би вокруг мира і вокругмирный), а нам повернув навколосвітній. Такими самими повертанками-перевертанками є й слова передсмак та післясмак. Переклавши наші засмак і посмак, росіяни дістали предвкусие і послевкусие, а тоді ми, переклавши вдруге, дістали передсмак і післясмак. І таких переперекладених слів сьогодні хоч греблю гати.
Та повернімося до кругосвітнього. Слів із першою частиною круго- в українській мові не дуже багато, але вони є: круговид, кругогляд, кругозір, круговерть, кругобіжний. Слова із першою частиною навколо — кальки з російської, проте, на жаль, багато хто цього вже не відчуває, унезграбнюючи раз у раз ними своє і без того поросійщене мовлення. А яких іще слів, крім кругосветный, знають росіяни із кінцевою частиною -светный? Сусветный і несусветный. Чи не білорусизми це, бува? А ми? Всесвітній, великосвітній, сьогосвітній, несьогосвітній, мерзосвітній, несвітній, тогосвітній, цілосвітній… І чиє ж слово кругосвітній? Російське?
Але ці аргументи опонентів не переконали. Що ж, так чи так, але, гадаю, саме з причин, викладених вище, люди не хочуть уживати понаднормовий, а кажуть надурочний (хоч краще, звісно, було б наднормовий). Не почуєш від людей і позачергового, тільки надзвичайний чи екстрений (хоч можна, певна річ, сказати й нечерговий). Отож до кожного російського около- треба добирати своїх відповідників зі скарбів рідної мови. Маємо ж бо ми такі слова, як привушний, приполюсний, оцвітина, осердя. Саме вони й мають бути нам за дороговказ.
Тепер треба визначитися, що ж воно таке околонаучный? Здається, росіяни й самі не мають точного тлумачення. Одні словники твердять, що це «имеющий косвенное отношение к науке», другі — «имеющий лишь внешнее отношение к науке, к научной среде». То яке воно, те «отношеніє»? Найчастіше, здається, прикметник уживається зі словом общественность. Хто це такі? Чи не псевдонауковці, бува? А околонаучные статьи? Які це? Псевдонаукові, малонаукові чи ненаукові? А навколонауковий — це, як на мене, мовний «брахіозавр».

[Кувалда]

загалом "за", але . є декілька моментів.
варто прагнути, щоб термін/слово було коротке, точне, однозначне тощо, але не завжди вдається . Більше, деколи ми свідомо збільшуємо довжину слова, щоб воно було красивіше. От, наприклад, ряд: мале́сенький, мане́сенький, мале́сечкий, мане́сечкий, мал[н]і́сінький, мал[н]і́сечкий, мал[н]ю́сенький, мал[н]ю́сечкий, мал[н]ісі́сінький, мал[н]юсю́сенький, мал[н]ю́ній, мал[н]ю́нький, мал[н]ю́нечкий, мал[н]ю́ський, малю́цький, мал[н]юсю́ський, дрібне́сенький, дрібню́ній, дрібню́сенький, невеличе́нький, мацю́ній, маці́нький, мацю́[і́]ненький мацю́[ьо́]ний, мацюпу́сенький, мацюню́сенький. Як Вам мал[н]юсю́сенький .
Бувають випадки на кшталт приналежного, яке тягнеться ще з Грінченкового, хоча здавалося б, нащо там те "при" (цілком можливо, що спеціально додали, щоб відрізнити від належного чи ще щось. Хоча мене цей "при" дратує ).
Або, скажімо, з новішого. Візьму з УЛІФа: конкурентнозда́тний, конкурентноспромо́жний, конкурентозда́тний, конкурентоспромо́жний. Навіщо цих чотири довгих слова, якщо конкурентного, на мій смак, цілком досить? Я розумію, що доблесні українські мовознавці, певно, здерли це з російської і творчо цю кальку "розвинули", і тепер нею всіяні численні тексти та мало хто задумається про доречність (як кажуть науковці "загальноприйнята термінологія"). Хоча, можливо, є якийсь прихований зміст , який я не розгледів, і ці слова справді потрібні.
Думаю, приблизно щось таке маємо і з "навколонауковим". Чесно кажучи, не маю застереження стосовно точності чи, точніше , інформативності – більш-менш, попри те, що російське означення не дуже точне , але слово одороблувате: навколо+науково - букви не дуже відрізняються, могло б бути і науковонавколо — різниця не надто відчутна Та формально слово норм не порушує (до того ж стосується явища, яке своєю одороблуватістю тільки підкреслить . В таких випадках передбачено ужиток двох приміток - лосизм (поки нема кращої назви ) - це коли внутрішній зміст суперечить призначенню слова (наприклад "продукти харчування") і нрк. (нерекомендоване), коли слово якесь не таке з естетичного боку чи суто мовного тощо. Але останню наліпку ми можемо вішати тоді, коли натомість запропонуємо щось краще: тоді першим подаємо краще, на наш погляд, слово, а другим номером з позначкою (нрк.) навколонаукове (щоб люди не думали, що ми про нього не чули ). Але перше слово подаємо з відповідним знаком проблемності.
Я б запропонував до розгляду ще "принаукового".

[Дмитро]

Так, можна поряд із принауковим розглянути ще піднаукового. Коли ж треба афікс в афікс перекласти російський варіант, то я б тоді запропонував колонаукового. Бо навколонауковий, що науковонавколий — незграба.

[Кувалда]

колонауковий - певно, найкращий. якщо є приклади вжитку - було б чудово. ще вживають деколи білянауковий (є і в Жайворонка). принауковий чи піднауковий - певно й не варто . щодо незграби - то чи варто подавати з приміткою нрк. - я не досліджував його поширеності. Одним словом, все на Ваш розсуд