Настраиваемый

[Olesya_Gomin]

Налаштовуванний? (Так Ворд пропонує)

[Ґалаха]

настройний.

[Olesya_Gomin]

від настроювати? не налаштовувати?

[Ґалаха]

ну ви ж перекладаєте настраиваемого?
можете глянути значення в словниках.
який контекст, бо може бути й настроюваний?
настройний — це той, що його можна настроїти.
настроюваний — це той, що ми його настроюємо у певний момент виконання дії.
оде детальніше.

[Ґалаха]

від настроювати? не налаштовувати?

Останнім часом можна почути з київського радіо: налаштовуйте приймачі.
А чому не настроюйте? Чим слово настроювати завинило сучасним радіомовцям?
Звернімось до класиків і народньої творчости:
— Як дудку настроїш, так вона грає (Словник Б. Грінченка)
— Настрой свою ліру гучну, невидиму... (Леся Українка)
— Довбня... повів смичком і почав настроювати (Панас Мирний).
Від слова настроювати утворено цілий ряд слів: настрій, настроєвий, настроєний, і нарешті не зовсім вдале настройка. Цікаво, як замінять ці слова ті, кому не до вподоби слово настроювати? А від основи строїти бере початок ціла низка слів: пристрій, устрій, розстроювати, розстроєний рояль /баян/ тощо. Чи може київське радіо говоритиме розлаштований рояль?
Коли когось кортить робити революцію в мові, або, як він думає, українізувати нашу лексику, то він має взяти до уваги те, що кожне слово - коли воно органічне в цій мові - пов’язане тисячма незримими нитками з рештою мовних форм, і порушення цих зв’язків веде, коли хочете, до руйнування самої мови. Бо та штучна лексика, яку творять ”мовні революціонери”, просто відштовхує читачів та слухачів від користування їхнім язичієм-мішанкою, і така українізація мови обертається її деградацією, а ще - втратою ”українізаторами” слухачів та читачів. Я згадав мовну мішанку не випадково. Вираз налаштовувати приймач - це не українізований вираз, а скоріше русифікований, бо його конвертовано з російської мови. ”Українізатори” у даному разі міркували так:
— Російське устраивать - це наше влаштовувати.
— А російське настраивать - це наше налаштовувати.
Бачите, як логічно. А про те, що слово строїти - це давнє (нині забуте) українське слово - радіо-українцям невтямки.
Б. Грінченко наводить чотири значення цього слова:
1. одягати;
2. настроювати: Ой ти, Давиде, свої гусла стрій;
3. готувати, споряджати: Стрійте коні;
4. робити, споруджати, будувати.
Отже, нам не треба відмежовуватися від слова настроювати. Це наше слово, і від нас воно пішло на північ, де й ”обустроїлось-облаштувалося”.