Пылающий

[краєзнавець]

А ось, до речі, читаю далі словник стаття за статтею і... Бачу ось що:

Спящий – що (який) спить, сплячий:
• спящая красавица – спляча красуня;
• спящая почка – спляча брунька.

Та ж спляча - це явно активний дієприметник!
Аплодую автору і куратору.
І пропоную так само включити у відповідну статтю слово палаючий. А далі - сяючий, існуючий, виконуючий і т.д.
Купу вузлів розв"яжемо!

[Усезнайко]

Ні, палаючий — є активним дієприкметником, бо палить не вогонь, а сам об'єкт палає.
Сплячий — не є активним дієприкметником, бо втратив ознаки часу та виду, які характерні дієслову.
У цьому випадку можна скористатись минулим часом, наприклад, загорілий автомобіль тощо.

[Анатолій]

А ось, до речі, читаю далі словник стаття за статтею і... Бачу ось що:

Спящий – що (який) спить, сплячий:
• спящая красавица – спляча красуня;
• спящая почка – спляча брунька.

Та ж спляча - це явно активний дієприметник!
Аплодую автору і куратору.
І пропоную так само включити у відповідну статтю слово палаючий. А далі - сяючий, існуючий, виконуючий і т.д.
Купу вузлів розв"яжемо!

Сплячий у цьому випадку це віддієслівний прикметник, а не активний діє прикметник теперішнього часу. Прочитайте «Як ми говоримо» Б. Антоненка-Давидовича, там, де мовиться про лежачий камінь і лежачу на підлозі монету (АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ, ВІДДІЄСЛІВНІ ПРИКМЕТНИКИ, ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ).

[краєзнавець]

Можливо. Але тоді й інші подібні соромливо можемо назвати віддієслівними прикметниками.
Тим більше, що адекватного перекладу для пылающий танк так ніхто й не пропонує.
Адже у нас вся веремія через відсутність такого перекладу (не тлумачення).

[Анатолій]

Можливо. Але тоді й інші подібні соромливо можемо назвати віддієслівними прикметниками.
Тим більше, що адекватного перекладу для пылающий танк так ніхто й не пропонує.
Адже у нас вся веремія через відсутність такого перекладу (не тлумачення).

Ні, не можна, бо танк палає не постійно, а тільки під впливом якихось факторів, тимчасово. А для того, що слово було прикметником, треба щоб воно означало якусь сталу ознаку. Прочитайте різницю в «Як ми говоримо», про яку я писав у іншій тему.

[краєзнавець]

Ніщо постійно не палає, навіть сонце колись погасне.
І ніщо постійно не спить, навіть красуня прокинеться після поцілунку. Тому й спляча не може бути прикметником.
А прийнятна альтернатива палаючій станиці так і не пропонується. Нема її.

[Усезнайко]

Я вже запропонував кілька варіантів. Спробуйте написати цілісне речення, щоб я міг показати можливі варіанти перекладу. Цей словник не прагне ввібрати всі можливі переклади, цим займається перекладач. І через будь-який словник неможливо пізнати мову сповна, цим займаються мовознавці.

[Анатолій]

Ніщо постійно не палає, навіть сонце колись погасне.
І ніщо постійно не спить, навіть красуня прокинеться після поцілунку. Тому й спляча не може бути прикметником.
А прийнятна альтернатива палаючій станиці так і не пропонується. Нема її.

Якщо йти за вашою логікою, що прикметників в мові не існує взагалі. Малий хлопчик колись стане великим (тож «малий» не його стала ознака???); зелений листок колись пожовкне; міцний мур з часом втрате міцність.

[краєзнавець]

Вибачте, але я вихожу з цієї дискусії, оскільки ваші пости спрямовані не на вирішення проблеми даного конкретного перекладу, а на уникнення її вирішення.

[Анатолій]

Вибачте, але я вихожу з цієї дискусії, оскільки ваші пости спрямовані не на вирішення проблеми даного конкретного перекладу, а на уникнення її вирішення.

Справа ваша. Тільки для того, щоб вирішити це питання, потрібно зрозуміти:
а) активних дієприкметників теперішнього часу (бо активні дієприкметники минулого часу є) в українській мові немає, так само, як немає, наприклад, герундію, який притаманний мові англійській чи іспанській. Але перекладаючи речення з герундієм з тієї ж англійської ми ж не послуговуємося тим самим герундієм, бо його в українській просто немає, а використовуєм наявні в українській мові. Те ж саме стосується й артиклів, ми або зовсім їх не перекладаємо, або використовуємо такі засоби, щоб передати зміст оригіналу. У давньоукраїнській мові був супін, зберігся він і в теперішній словенській мові. То що нам робити, перекладаючи речення словенською мовою, які мають супін, — повертатися до цієї давньої частини мови чи все ж таки використовувати сучасні засоби?
б) треба розрізняти активні дієприкметники теперішнього часу і віддієслівні дієприкметники, які за формою можуть бути однакові. Я вже двічі згадував приклад із лежачим каменем (віддієслівний дієприкметник) і лежачою на підлозі монетою (активний дієприкметник теперішнього часу).