Барашкувати
Барашкувати
БАРАШКУВАТИ, -шкую, -шкуєш, дієл.
1.Теревенити, базікати, знічев'я розмовляти.
[- Та з вами барашкувати – життя не ставить! (М. Рябий. Ще не вмерла Україна). Часто-густо стрічалися ми на залізничному двірці, ходили там по пероні і барашкували, бо були ще молоді, оба парубки і оба веселі (С. Шухевич).]
2. Гойдати, махати.
[Середня, з довгастим чоловічим виразом, барашкувала ніжкою, закиненою на коліно, і дивилась перед себе з посмішкою насолоди (М, Яцків. Твори).]
3. Жартувати, пустувати.
[Двох чотових, здається, "Омелько" і "Бартель", політвиховник "Цяпка" та к-р "Хрін", немов малі хлопчаки, барашкували на чатинні, простеленому на землі (І. Лико, М. Терефенко. Літопис УПА). Удвійку барашкували ми по килимі, як пара побратимів (Г. Журба. Далекий світ). Іноді зустрічався дідуган-лісовик, що хазяйновито вештався по своїх гаях, або веселун-водяник, що барашкував біля млина, за греблею (Ю. Косач. Сузір’я лебедя).]
4. Любитися.
[І в тих закамарках хороших з тобов всю ніч барашкували (Іван Франко. Поетичні переклади та переспіви).]
1.Теревенити, базікати, знічев'я розмовляти.
[- Та з вами барашкувати – життя не ставить! (М. Рябий. Ще не вмерла Україна). Часто-густо стрічалися ми на залізничному двірці, ходили там по пероні і барашкували, бо були ще молоді, оба парубки і оба веселі (С. Шухевич).]
2. Гойдати, махати.
[Середня, з довгастим чоловічим виразом, барашкувала ніжкою, закиненою на коліно, і дивилась перед себе з посмішкою насолоди (М, Яцків. Твори).]
3. Жартувати, пустувати.
[Двох чотових, здається, "Омелько" і "Бартель", політвиховник "Цяпка" та к-р "Хрін", немов малі хлопчаки, барашкували на чатинні, простеленому на землі (І. Лико, М. Терефенко. Літопис УПА). Удвійку барашкували ми по килимі, як пара побратимів (Г. Журба. Далекий світ). Іноді зустрічався дідуган-лісовик, що хазяйновито вештався по своїх гаях, або веселун-водяник, що барашкував біля млина, за греблею (Ю. Косач. Сузір’я лебедя).]
4. Любитися.
[І в тих закамарках хороших з тобов всю ніч барашкували (Іван Франко. Поетичні переклади та переспіви).]
Востаннє редагувалось Сер лютого 26, 2014 3:06 pm користувачем Наталя, всього редагувалось 2 разів.
Re: Барашкувати
А звідки взялося означення «знічев'я розмовляти»? З чого воно випливає?
Re: Барашкувати
Тобто всю ніч качалися? Здається, тут не про це. http://books.google.com.ua/books?id=EFR ... CEcQ6AEwBgНаталя писав: І в тих закамарках хороших з тобов всю ніч барашкували (Іван Франко. Поетичні переклади та переспіви).][/color]
Re: Барашкувати
РАСТАБАРИВАТЬ - с кем, разговаривать, беседовать, болтать. РАСТабара, -табарщик, -щица, говорун, болтун. растабариться, разговориться, разболтаться о неважном. растабары м. мн. беседа или шутливые разговоры.Анатолій писав:А звідки взялося означення «знічев'я розмовляти»? З чого воно випливає?
Роздебендювати.
І тут тиць.
Востаннє редагувалось Сер лютого 26, 2014 3:01 pm користувачем Наталя, всього редагувалось 3 разів.
Re: Барашкувати
Відкореговано.Анатолій писав:Тобто всю ніч качалися? Здається, тут не про це. http://books.google.com.ua/books?id=EFR ... CEcQ6AEwBgНаталя писав: І в тих закамарках хороших з тобов всю ніч барашкували (Іван Франко. Поетичні переклади та переспіви).][/color]
Re: Барашкувати
Мені здається, хоч і не певен, що означення "качатися" немає. Тут бараштувати — жартувати, пустувати. Здається, тут саме воно.Принаймні підставивши ці слова замість барашкувати у прикладах вище — і звучатиме цілком нормально. До того ж означення "качатися" не фіксує жодне джерело.Наталя писав: 3. Качатися.
[Двох чотових, здається, "Омелько" і "Бартель", політвиховник "Цяпка" та к-р "Хрін", немов малі хлопчаки, барашкували на чатинні, простеленому на землі (І. Лико, М. Терефенко. Літопис УПА). Удвійку барашкували ми по килимі, як пара побратимів (Г. Журба. Далекий світ). Іноді зустрічався дідуган-лісовик, що хазяйновито вештався по своїх гаях, або веселун-водяник, що барашкував біля млина, за греблею (Ю. Косач. Сузір’я лебедя).]
Re: Барашкувати
Разболтаться о неважном, а не от нечего делать, хіба ні.Наталя писав:РАСТАБАРИВАТЬ - с кем, разговаривать, беседовать, болтать. РАСТабара, -табарщик, -щица, говорун, болтун. растабариться, разговориться, разболтаться о неважном. растабары м. мн. беседа или шутливые разговоры.Анатолій писав:А звідки взялося означення «знічев'я розмовляти»? З чого воно випливає?
І тут тиць.
І ще, в Етимологічному: [барашкувати] «розводити теревені, нічого не робити».