Дорогостоящий

[краєзнавець]

Пропоную додати високовартісний

[Павлова Настя]

Можливо,як синонім "цінний"

[Andriy]

коштовний?

[Яна Кикла]

Думаю, що це слово може бути прикметником як для людини, так і для речей. Також я вважаю, що "високовартісний" це не зовсім влучно, тому му що слово "вартість" саме за себе говорить. Не може бути річ маловартісна. Вона або вартісна, або НІ. Дорогостоящий може бути як дорогий(річ), так і цінним(людина).

[Кувалда]

В російській дорогостоящий – стоящий больших денег (словарь Ефремовой). В українській, скажімо з АС: ка́чественный –
1) я́кісний, прикме́тний; ва́ртісний, добро́тний. Також як прикметник до вартості (вираженої в грошах ціни). Якщо є висока ціна і високоцінний, то чому не може бути високовартісний? Хоч слово вартість саме за себе говорить, але є висока чи середня чи там додаткова вартість. Тому ніщо не заважає творенню слова високовартісний. Правда, тут виникає одна проблемка. Як уже зазначив вище, в українській слово "вартісний" пов’язане з якістю. Наприклад: Якось старші й відомі письменники прислали твори — я сказав би — вартості не дуже високої (Михайло Коцюбинський) Тут класик міг би написати невартісні, а якби ті твори були високої вартості, то високовартісні. Тому не заперечуючи проти наявності самого слова "високовартісний" не певен, що нам його треба робити відповідником до "дорогостоящого", який стосується грошової ціни, якщо ми маємо вдосталь і так відповідників. І "дорогостоящий депутат" українською аж ніяк не "високовартісний" чи "цінний", а швидше "який дорого коштує" чи "дорогий"

[Усезнайко]

Така ж історія з довготривалим і короткотривалим: коли можна написати звичні тривалий і нетривалий, бо виходить зайва тавтологія. Якщо вартісний, то зрозуміло що високо. І навпаки: якщо невартісний — низько.