Грудник, грудничок

[Анатолій]

ГРУДНИК, -а; м. Разг.
Ребёнок грудного возраста. Развитие грудника. < Грудничок, -чка; м. Ласк. Поведение грудничка. Грудничковый, -ая, -ое. Г. возраст. Г. день
(приём врачами в поликлинике детей такого возраста).

Большой толковый словарь русского языка.
Гл. ред. С. А. Кузнецов.
Первое издание: СПб.: Норинт, 1998.

Грудник, грудничок — (грудной ребёнок) немовля (немовлятко); пригрудна (колискова, цяцькова) дитина (пригрудне (колискове, цяцькове) дитя); пригрудча; (давн.) запазушна дитина.

[лекс]

ще: грудна дитина