Кафе

[Анатолій]

Варто додати варіанти "кав’ярня" та "кафетерій". А ось "каварня" - не чув про таке в сучасному мовленні. Може варто додати позначку "застаріле"?

[Кувалда]

Ми завжди пам'ятаємо, що взоруємося на АС . в АС: Кафе́ – кафе́, кава́рня. Кофе́йня – кава́рня, (зап.) кав’я́рня. а в Голоскевича: кав’я́рня; треба кава́рня. Я не знаю, звідки взялося кав'ярня. Крім того, слід пам'ятати, що кав'яр в українській - солена ікра. кафетерій не варто додавати, бо довге буде пояснення, чим кафе відрізняється від кафетерію (це ж якийсь стандарт доведеться згадувати).

[murasz]

Ми завжди пам'ятаємо, що взоруємося на АС . в АС: Кафе́ – кафе́, кава́рня. Кофе́йня – кава́рня, (зап.) кав’я́рня. а в Голоскевича: кав’я́рня; треба кава́рня. Я не знаю, звідки взялося кав'ярня. Крім того, слід пам'ятати, що кав'яр в українській - солена ікра. кафетерій не варто додавати, бо довге буде пояснення, чим кафе відрізняється від кафетерію (це ж якийсь стандарт доведеться згадувати).

"Кав’ярня" в Галичині - під впливом польського kawiarnia. Думаю, варто б подати так, як у Голоскевича: "кав’ярня, правильніше: каварня". Слово це, очевидно, прийшло на схід з Галичини, і засвоїлося в галицькій формі.

[Кувалда]

поправив. дякую

[Анатолій]

А ви помічали, що величезна кількість прикметників, що утворені від іменників, основа яких закінчується на «-в», мають «’я»: трава — трав’яний, дерево — дерев’яний, морква — моркв’яний, полива — полив’яний тощо. А в деяких словниках «кофейный» перекладають і як «кавовий», і як «кав’яний». То, може, не таке й уже невмотивовано створене слово.

P.S. А польською ікра — Kawior, а не Kawiar.

[Кувалда]

та я не проти кав'яного, я проти кав'ярні як кофейні. і навіть коли б було дерев'ярний, то за наявності кав'яра як ікри не варто було б приписувати кав'ярню до кави.

[Анатолій]

Кав’яр — слово, яке не так вже й часто використовують, до того ж, це не просто ікра, а ікра солена. Запитайте у пересічного українця, що таке кав’яр — і вам мало хто відповість правильно. Запитайте, з чим асоціюється слово «кав’ярня» — і переважна більшість (якщо не всі) скажуть: з кавою.

[Кувалда]

іншої поради "пересічному українцю" як більше знати - не маю

[Кувалда]

Хоча, чесно кажучи, якби у нас працювали нормально (чи нормальні) мовні інституції, то "пересічний українець" і не говорив би "кав'ярня"

[Анатолій]

Хоча, чесно кажучи, якби у нас працювали нормально (чи нормальні) мовні інституції, то "пересічний українець" і не говорив би "кав'ярня"

Ну, твердження досить спірне. Омонімія — нормальна річ. Чи варто відмовлятися від слова «клуб» на позначення стегна (слово досить давнє), бо, бачте, є запозичене «клуб» як організація чи будівля, і в когось може виникнути нездорова асоціація з закривавленим шматком м’яса? Чи варто відмовлятися від «кав’ярні» (яке створено за всіма правилами), бо, може, в когось виникне осоціація не з кавою, а з ікрою? А кав’яр — як слово, і як продукт — досить специфічний. Не так вже й часто його використовують. І винні тут не мовознавці, а політики.