Шарикоподшипник

[краєзнавець]

Пошуковик цього сайту дає:
Шарикоподшипник – кулькови́й підчі́пник, кулькопідчі́пник, кулькова́ вальни́ця, кульковальни́ця.
Не знаю, представник якої професії ці переклади запропонував, але, з погляду інженера, це нісенітниця.
Так, за Яременком (бо треба ж вам на щось послатися:)
чіп - це 1)деревяна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині; 2)деревяний кілочок на стіні для підвішування чогось; 3) шип у брусі для зєднання з іншим брусом.
Ну, і навіщо, питається, шарикоподшипник запихати під чіп, щоб робити його підчіпником? Адже чіп у отворі не обертається, а сидить щільно і жорстко!
Що стосується вала, то це, за тим же Яременком, частина машини чи механізму, що обертається навколо своєї осі і призначена для передачі руху звязаним з нею частинам. А по інженерному вал призначений для передачі моменту крутіння на повязані з ним частини - колеса, шестерні тощо.
Це означає жорсткий звязок валу з колесом наприклад через шпонку, штифт тощо, і там не може бути передбачено ніяких шарикоподшипников.
Бо шарико- чи роликоподшипник насаджується не на вал, а на вісь.
А от вісь, за Яременком, це деревяний або металевий стрижень, на кінці якого насаджують колеса. Це погане визначення, бо, по-перше, колесо може бути насаджене не тільки на кінці, але й посередині осі - зазирніть у свій годинник, там багато таких. Або згадайте прядку, хто знає, що це таке.
По-інженерному, вісь відрізняється від вала тим, що вал працює на крутіння, а вісь - на згин. Колесо на осі, як правило, обертається незалежно від неї (як у велосипеді). Буває колесо, насаджене на вісь жорстко, але тоді сама вісь вільно обертається в гніздах станини, куди вставлено її кінці (прядка, годинник).
Отже, і підчіпник, і вальниця - це фуфло.
До речі, і саме російське слово подшипник - фуфло, бо подшипник ставиться не под шип, а на вісь. Хіба не так?
Ну, Бог з ними росіянами, а українською коректно було б цю штуку назвати наосником, бо він справді монтується на вісь або на осі.
Тоді шарикоподшипник має називатися кульковим наосником, а роликоподшипник - роликовим наосником.
Отже:
Подшипник - наосник;
Шарикоподшипник - кульковий наосник; (слова хоч і два, але кількість складів та сама)
Роликоподшипник - роликовий наосник.

[Кувалда]

1) з рос. вікіпедії: 1) Подши́пник — это техническое устройство, являющееся частью опоры, которое поддерживает вал, ось или иную конструкцию. Зверніть увагу на перше слово після "поддерживает".
2) Я теж не знаю, представник якої професії ці переклади запропонував, але принаймні вони є в АС, а в його укладачів професійний рівень був куди вищим за профрівень українських інженерів. І я, наприклад, якось звик вже цим авторам довіряти.
3) Подивіться, що означає "чіп" у Грінченка.

[краєзнавець]

1) з рос. вікіпедії: 1) Подши́пник — это техническое устройство, являющееся частью опоры, которое поддерживает вал, ось или иную конструкцию. Зверніть увагу на перше слово після "поддерживает".
2) Я теж не знаю, представник якої професії ці переклади запропонував, але принаймні вони є в АС, а в його укладачів професійний рівень був куди вищим за профрівень українських інженерів. І я, наприклад, якось звик вже цим авторам довіряти.
3) Подивіться, що означає "чіп" у Грінченка.

3) Подивився. Так, у Грінченка чіп є, за суттю, синонімом осі. Але це у Грінченка, який подавав слова у значеннях, в яких вони вживалися сто років тому. Тут же, наскільки я розумію, складається СУЧАСНИЙ російсько-український словник (хоча я вже давно зрозумів, що власне за його сучасністю не дуже-то пильнують). Так от, СУЧАСНИЙ тлумачний словник (приклад я наводив), такого значення слова чіп вже не містить. А інші ніяк не виправдовують утворення слова підчіпник.
1)АС - маєте на увазі російський? Хай у його укладачів професійний рівень найвищий, але хіба це вони вигадали слово шарикоподшипник? Ні, вони взяли цей термін з сфери, в якій він використовується, і включили його до словника. А що вони мали робити? Казати практикам, що це слово - криве, а правильно казати ось так?
В той же час підчіпник і кульковальниця навряд чи взяті з практики. Це явно новотвори, і боюсь, що не інженерів. Якщо є докази іншого - прошу.
Щодо українських інженерів теж звиняйте. Вони довго були світовими лідерами в галузі транспортного літакобудування (а я АНТК ім. Антонова віддав майже 20 років життя). Вони є лідерами в певному секторі ракетобудування і саме наша ракета "Зеніт" є базовою в міжнародній системі "Морський старт". У Харкові виготовляють дуже і дуже непогані танки. Згадайте так само світовий скандал навколо "Кольчуг", розроблених у Донецьку. І т.д. Я називаю приклади лише машинобудівників, адже подшипники - з цієї сфери.
Так що наші інженери нашим філологам щонайменше не поступаються.
2)А щодо того, що підшипники встановлюються не тільки на осі, але й у станинах, які підпирають вали - погоджуюсь, я це дійсно випустив з уваги. Колеса, шестерні з валами зєднуються жорстко, але самі вали вільно обертаються в опорах, як і осі або колеса на жорстко закріплених осях.

З усього цього висновок:
До слова подшипник у сучасному російсько-українському словнику перекладу підчіпник пропонувати не слід. Новотвір кулькова вальниця за 10 років словникового до вживаної в технічному середовищі термінології не увійшов - але за бажання можна дати йому ще шанс, включивши до сучасного словника. Ну, і пропоную додати кульковий підосник. Тобто:
Шарикоподшипник - кульковий підосник, кулькова вальниця.
Щодо наосник чи підосник - може бути і те, і інше. Згадайте, як у велосипеді ці штуки надягаються на вісь. В той же час у станинах можна сказати що подшипники підпирають вісь або вал.

[Кувалда]

1) Стосовно Грінченка від Яременка: Щоб уявити велич зробленого Б. Грінченком, за два роки удвох із дружиною Марією Загірною (літературне ім’я, а дівоче – Марія Миколаївна Гладиліна) та при допомозі таких світочів української науки, як Володимир Гнатюк, Іван Франко, – досить згадати, що Інститут мовознавства АН УРСР за майже 70 років колективом близько 150 науковців видав 11-томний СУМ, в основі якого лежить попсований Словарь української мови. Попсований, бо з нього вилучили всі слова на репресовану комуністами літеру «ґ», випали слова на «и» (истик, инший тощо), а натомість було напхано дієприкметникових, дієприслівникових, зменшувальних та збільшувальних форм. Вилучено було питомо українську лексику на підставі того, що деякі слова «вчені» вважали «застарілими», «архаїчними», «маловживаними», «розмовними», «діалектними» і т. ін. (Василь Яременко)
2) "Сучасний" — це примха нашого комп’ютерника, я називаю цей словник "народний" і зокрема в передмові вказано, що він має охоплювати практично всю українську лексику. Що ж до "застарілих" слів, то можна подивитися декількома рядками вище у Яременка.
3) АС — Академічний словник — наукращий російсько-український словник на сьогодні і який є взірцем для укладання народного. Всі інші "сучасні" словники по коліна (чи по ґульки) цьому "старому".
4) Я не знаю, хто придумував вказані слова, але я довіряю АС. Додали, не подумавши? Це не стосується авторів АС. Про тодішніх інженерів я вже писав, а Ви чомусь згадали повоєнні успіхи.
5) Ви пропонуєте нову назву предмету, який вже сто років має інші назви. Тут треба бути обережним. Тим паче, що підосник вже має значення (деталь воза), а наосник - цілком нове слово.

[краєзнавець]

1) Стосовно Грінченка від Яременка: Щоб уявити велич зробленого Б. Грінченком...

Величі Грінченка ніхто не заперечує. Як, наприклад, і величі Сковороди. Але ж і лексика творів Сковороди вже давно не застосовується.

2) "Сучасний" — це примха нашого комп’ютерника, я називаю цей словник "народний" .

Чи вірно я зрозумів, що народний - це те, що реально застосовується сучасними україномовними українцями в повсякденному житті? Тоді дуже багато статтей словника цьому критерію не відповідають.

3) АС — Академічний словник — наукращий російсько-український словник на сьогодні і який є взірцем для укладання народного. Всі інші "сучасні" словники по коліна (чи по ґульки) цьому "старому".

Тоді, якщо є такий АС, немає необхідності в інших версіях російсько-українського словника, чи не так? Але ж чомусь цей проект започатковано.

4) Я не знаю, хто придумував вказані слова, але я довіряю АС. Додали, не подумавши? Це не стосується авторів АС.

На запит "шарикоподшипник" пошуковик цього сайту наводить переклади підчіпник тощо з посиланням не на АС, а на Російсько-український словник сучасної мови 2009-10р. Ніколи не чув підчіпника чи кульковальниці, 20 років працюючи в машинобудуванні. Отже, ці слова не з життя. З життя, на жаль, шарикопідшипник. Що нас не може влаштовувати.

Про тодішніх інженерів я вже писав, а Ви чомусь згадали повоєнні успіхи.

Бо я й сам повоєнний. Хочете успіхи довоєнні? Гаразд: літаки харків"янина Калініна, Дніпрогес, колись найвища будівля СРСР - харківський Держпром... Та й харківський Т-34 - довоєнний успіх.

5) Ви пропонуєте нову назву предмету, який вже сто років має інші назви. Тут треба бути обережним. Тим паче, що підосник вже має значення (деталь воза), а наосник - цілком нове слово.

Шарикоподшипник вже 100 років має українську назву?! Це ж яку - кульковий підчіпник?..
На жаль, це не так.

На цьому я, даруйте, виходжу з цієї цікавої дискусії. Вважаю, що аргументи мої достатні. А ви вже (хто приймає рішення) як знаєте.

[Кувалда]

1) Я грубо натякав не на велич Грінченка (тут все й так відомо), а на непослідовність самого Яременка, який чомусь вирішив скоротити означення слова «чіп», але при цьому цілком слушно критикуючи інших за «вилучення». Хоча, можливо, він обмежений дозволеним обсягом книжки.
2) Досить глянути на твори Сковороди, щоб зрозуміти чому. Не буду тут розводитися про відмінність між тодішньою усною і писемною мовою.
3) Народний – бо: 1) в основі укладання словника спільна праця загалу; 2) він відрізняється спрямуванням на якнайширше охоплення різноманітної лексики (він суттєво (має бути принаймні) ширший за наповненням від будь-якого наявного словника (чи то загального, чи спеціялізованого).
4) Завдяки АС, нема необхідності в совєтських «російсько-російських» словниках, але ж постійно з’являються нові слова (сполуки), їм треба давати раду (взоруючись на АС).
5) «Шарикоподшипник» – складне слово (шариковый подшипник) і основне в ньому «подшипник». Зрозуміло, що ми шукаємо насамперед переклад «подшипнику». Підчіпник є в АС. В АС нема «шарикоподшипника» (він закінчується буквою П, хоча, можливо, тоді й слова такого не було), як не було, скажімо, «летчика» чи «самолета»).
6) Не будемо про довоєнні успіхи. (хоча, як приклад http://www.ut.net.ua/art/168/0/4206/)
7) Російська термінологія відсотків на 90% – запозичення, решта – питома. І запозичення то часто невдалі, а які питомі (звісно, не всі) можна побачити на прикладі того ж «самолета». Звідки взявся той «подшипник», мабуть, і росіяни не знають . Чому в совєтській українській опинився «подшипник» – теж зрозуміло. Був «принцип минимального расхождения в соответствующих терминах между литературными языками народов СССР». Як і те, чому Ви не чули про «підчіпника» чи «вальницю». Тут можу порадити книжку Масенко Л., Кубайчук В., Демська-Кульчицька О. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. — К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2005. – 399 с. або сайт http://movahistory.org.ua. Те що слова «прибрали» з життя, не означає, що так і має бути, і в мові мають стирчати недолугі «зозуленята».
8) «Підчіпник» вже має під 100 років (точніше не скажу), як і вальниця. В «Практичному словнику виробничої термінології» (Інженера Шелудька І.М., 1931 р.): подшипник – вальниця (і це, мабуть, востаннє так перекладали, далі пішло інше життя). Але вже, наприклад, Російсько-український словник / за ред. В. В. Жайворонка. – К.: Абрис, 2003. – 1402 с. (а це найкращий з сучасних словників такого штибу, крім того, від Ін-ту мовознавства НАНУ), дає такий переклад: шарикоподшипник – кулькова́ вальни́ця, кулькови́й підчі́пник (і все). «Англо-німецько-російсько-український словник з мастильних матеріалів і техніки мащення» (2003 р.): «Подшипник» – кулькова вальниця (підшипник). Я спілкувався з одним співавтором словника. Він висловив своє «тьху» «підшипнику», але поки його залишили в словнику (мабуть, зважаючи на «життя»). Це десь так, як поки залишають «вуз», хоча все ширше використовують «виш».
9) Чи буде «підшипник» в українських словниках залежить від укладачів і мовців. Ще років 20 тому був тільки він, тепер ситуація змінилася. Хоча, можливо, більшість населення говоритиме «підшипник», як тепер говорить «скамейка». Як казав з подібного приводу відроджувач розмовних функцій івриту Бен-Єгуда: «Чому я маю перейматися тим, що вони говорять на ринку?» Не завжди слід пітримувати звичне, особливо, коли воно неправильне.
10) Надибав ось в інтернеті: «У цей саме час пішли під ніж усі українські технічні словники, над складанням яких чимало років працювали термінологічні комісії з різних галузей науки й техніки. Оповідали, що Затонського пройняв гомеричний регіт, коли він прочитав у технічному словнику термін "кульковальниця". Не якась "кульковальниця", а шарикопідшипник, не "терпуг", а — напильник треба віднині писати й говорити!»

[лекс]

І підчіпник, і вальниця є в сучасному тлум. словнику з позначкою "діал." Підчіпник - це, очевидно, структурна калька до "подшипника", бо рос. шип перекладали як "чіп". Слову "вальниця" вже тоді, здається, надавали перевагу - див., зокрема, сполуки в словнику [4]. Воно ж нині є основною альтернативою "підшипнику". Тому варто зробити відповідні переставлення в статті. "Підшипник" теж варто подати -- лишень останнім і з позначкою нрк (відповідає лосизму).