Трюк
Re: Трюк
фінт; штука, вибрик ♦втяти фінт, фіґлі, штуку, вибрик; (неодобрительно — ещё) назброїти
про людину — ловкач, спритник.
А от гніздо Вусика до спритний
спритний
I
акробат (перен.), алюрний, бідовий, бойовий, бравий, верткий, вивертливий, вивертки́й, вигадливий, викрутливий, винахідливий, влазень, влучний, вправний, вушлий, в'юнкий, дзигльований, дойда, дока, доскоцький, ємець, жох, завзятий, зграбний, зугарний, ковбой, ковбойський, козир-баба (про жінок), козир-дівка, козир-молодиця, ловкач, метико́ваний, метикови́тий, метикуватий, меткий, молодецький, молодцюватий, моторний, нахрапистий, невловимий, невловний, незловний, порский, похіпливий, похопливий, пробивний, провористий, проворний, пройда, пройдисвіт, пролаза, пролазливий, пролазистий, проміт(о, то про́міт!), примітний, пронира, пронирливий, проноза, пронозливий, пронозуватий, рахубний, рахубистий, розбитни́й, скорохват, скорохвацький, спритник, спритняга, тімаха, тямуха, увертливий, удатний, хапкий, хват, хваткий, хвацький, чортолуп, шме́тник, шпаркий, шпетний
Фразеологічні синоніми: візьме хоч з вогню; в ложці води не спіймаєш; голими руками не візьмеш; дівка — не про́мах; дістане й чорта в ступі; до всякої масті козир; з біса спритиний; з вареного яйця курча висидить; з води сухим вийде; з дна морського дістане; з зубами народився; зможе відьму приборкати; з-під живого п'яти ріже; з-під землі видере; з-під стоячого підошву випоре; з піску масло колотить; з піску мотузки сучить; з полови мотузки сучить; з чобітьми вскочить і вискочить; з чорта спритний; і в окропі не спіймаєш; і зайця зможе на ходу підкувати; і мертвий з шибениці зірветься; і мишу поголить, не розбудивши; і на одній п'яті обернеться; і на терновім вогні не згорить; і обома не вдержиш; і чорта поночі ошукає; ложкою од біди затулиться; має добру хватку; меткий у діях; може спустити шкуру з живого чорта; мухами годований; на бігу підметки рве; на ходу підметки рве; на дощі між краплинами проскочить; на льоту хапає; на обидві кований; на ходу підметки обріже; не дасть маху; не дасть наплювати в жменю; не дасть собі в кашу наплювати; не з лика шитий; не ликом шитий; по крашанках пройде й жодної не роздавить; пролізе крізь вушко голки; самого Бога взує і роззує; самому чортові сват і брат; самому чортові роги скрутить; сам чорт йому не брат; сам чорт у ступі не влучить; скорий на руку; спритний, як в'юн; спритний, як Матвій до куропаток; спритний, як циган; спритний, як чорт; сприту на чотирьох; стриже і голить; такий, що виприсне, як клинець з-під обуха; такий, що в мишачу нору влізе; такий, що в одне вухо влізе, а в друге вилізе; такий, що вскочить і вискочить; такий, що з-під ноги викрутиться; такий, що з-під ступи викрутиться; такий, що з солоного огірка застрелиться; такий, що й зернину вгору покотить по стіні; такий що протиснеться між стовбуром і корою; уміє вислизнути, як піскар з матні; уміє вихопити млинці з жару; уміє піймати вовка за вухо; у власній жмені сховається; уміє котові вузлом хвоста зав'язати; хват на всі заставки; хвостом горіхи розколює; хлопець — непро́мах
Приповідки: І риби наловить, і ніг не замочить. Між двома краплями проскочить і чуба не замочить. І під церкву підкопається, а влізе. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Рахубний, як краківський лихвар. Хоч насподі лежатиме, а в вічі плюватиме. Хоч прив'яжи, то одгризеться. Наша Парася на все вдалася. Се та баба, що чорт їй на махових вилах чоботи подавав. Це та баба, що й дріт пряде. Старий, старий, але ярий! Як біс його в ребра пхає
про людину — ловкач, спритник.
А от гніздо Вусика до спритний
спритний
I
акробат (перен.), алюрний, бідовий, бойовий, бравий, верткий, вивертливий, вивертки́й, вигадливий, викрутливий, винахідливий, влазень, влучний, вправний, вушлий, в'юнкий, дзигльований, дойда, дока, доскоцький, ємець, жох, завзятий, зграбний, зугарний, ковбой, ковбойський, козир-баба (про жінок), козир-дівка, козир-молодиця, ловкач, метико́ваний, метикови́тий, метикуватий, меткий, молодецький, молодцюватий, моторний, нахрапистий, невловимий, невловний, незловний, порский, похіпливий, похопливий, пробивний, провористий, проворний, пройда, пройдисвіт, пролаза, пролазливий, пролазистий, проміт(о, то про́міт!), примітний, пронира, пронирливий, проноза, пронозливий, пронозуватий, рахубний, рахубистий, розбитни́й, скорохват, скорохвацький, спритник, спритняга, тімаха, тямуха, увертливий, удатний, хапкий, хват, хваткий, хвацький, чортолуп, шме́тник, шпаркий, шпетний
Фразеологічні синоніми: візьме хоч з вогню; в ложці води не спіймаєш; голими руками не візьмеш; дівка — не про́мах; дістане й чорта в ступі; до всякої масті козир; з біса спритиний; з вареного яйця курча висидить; з води сухим вийде; з дна морського дістане; з зубами народився; зможе відьму приборкати; з-під живого п'яти ріже; з-під землі видере; з-під стоячого підошву випоре; з піску масло колотить; з піску мотузки сучить; з полови мотузки сучить; з чобітьми вскочить і вискочить; з чорта спритний; і в окропі не спіймаєш; і зайця зможе на ходу підкувати; і мертвий з шибениці зірветься; і мишу поголить, не розбудивши; і на одній п'яті обернеться; і на терновім вогні не згорить; і обома не вдержиш; і чорта поночі ошукає; ложкою од біди затулиться; має добру хватку; меткий у діях; може спустити шкуру з живого чорта; мухами годований; на бігу підметки рве; на ходу підметки рве; на дощі між краплинами проскочить; на льоту хапає; на обидві кований; на ходу підметки обріже; не дасть маху; не дасть наплювати в жменю; не дасть собі в кашу наплювати; не з лика шитий; не ликом шитий; по крашанках пройде й жодної не роздавить; пролізе крізь вушко голки; самого Бога взує і роззує; самому чортові сват і брат; самому чортові роги скрутить; сам чорт йому не брат; сам чорт у ступі не влучить; скорий на руку; спритний, як в'юн; спритний, як Матвій до куропаток; спритний, як циган; спритний, як чорт; сприту на чотирьох; стриже і голить; такий, що виприсне, як клинець з-під обуха; такий, що в мишачу нору влізе; такий, що в одне вухо влізе, а в друге вилізе; такий, що вскочить і вискочить; такий, що з-під ноги викрутиться; такий, що з-під ступи викрутиться; такий, що з солоного огірка застрелиться; такий, що й зернину вгору покотить по стіні; такий що протиснеться між стовбуром і корою; уміє вислизнути, як піскар з матні; уміє вихопити млинці з жару; уміє піймати вовка за вухо; у власній жмені сховається; уміє котові вузлом хвоста зав'язати; хват на всі заставки; хвостом горіхи розколює; хлопець — непро́мах
Приповідки: І риби наловить, і ніг не замочить. Між двома краплями проскочить і чуба не замочить. І під церкву підкопається, а влізе. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Рахубний, як краківський лихвар. Хоч насподі лежатиме, а в вічі плюватиме. Хоч прив'яжи, то одгризеться. Наша Парася на все вдалася. Се та баба, що чорт їй на махових вилах чоботи подавав. Це та баба, що й дріт пряде. Старий, старий, але ярий! Як біс його в ребра пхає
Re: Трюк
Словник іншомовних слів Мельничука
трюк
(франц. truc, букв. – спритність)
1. Спритний, ефектний, майстерний прийом у сценічному, переважно цирковому мистецтві.
2. Переносно – спритна витівка, несподіваний вчинок, що вражає.
Зі словникаСловник чужослів. Павло Штепа
трюк
штучка, див. фокус
-----------
Зі словникаСловник чужослів. Павло Штепа
трюкач
штукар, див. жонглер, фокусник
Зі словникаСловник української мови (1970-1980) (Uk-Uk)
трюкач
трюкач, а, чол., розм.
1. Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.).
2. Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.).
трюк
(франц. truc, букв. – спритність)
1. Спритний, ефектний, майстерний прийом у сценічному, переважно цирковому мистецтві.
2. Переносно – спритна витівка, несподіваний вчинок, що вражає.
Зі словникаСловник чужослів. Павло Штепа
трюк
штучка, див. фокус
-----------
Зі словникаСловник чужослів. Павло Штепа
трюкач
штукар, див. жонглер, фокусник
Зі словникаСловник української мови (1970-1980) (Uk-Uk)
трюкач
трюкач, а, чол., розм.
1. Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.).
2. Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.).