На дворі — надворі
На дворі́ (наголос на «і») — прийменник з іменником. Між словами можна поставити інші слова: на великому дворі, на моєму дворі.

Учні разом з батьками зібралися на дворі школи.

Юрчик грався на дворі сусіднього будинку.
Надво́рі (наголос на «о») — прислівник, що означає «поза приміщенням, на повітрі».

Надворі вже давно стемніло.

Галинка слухала, як надворі шумить дощ.

Прислівник
надворі вживаємо й тоді, коли згадуємо про певний місяць, пору року, рік, століття тощо або коли описуємо те, що відбувається в наш час, тепер, водночас у приміщенні та поза ним.

Надворі січень, але сонце сьогодні так гріє, наче в березні (Олесь Донченко).

Надворі був 1983 рік, а на мене чекали випускний клас та вступ на омріяний істфак (Вахтанг Кіпіані).

Надворі війна, але життя триває!