ПЕРЕДМОВА

Український правописний словник погоджений з повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія і затвердив Народній Комісар Освіти (6.ІХ.1928 р.). До цього словника ввійшов словник-показник (коло п’ятьох тисяч слів), що я уклав, з доручення пленуму Правописної Комісії, до «Українського Правопису».

Проти попередніх видань мого правописного словника (перше видання 1914 р., Петроград, шосте – 1926 р., Київ. ДВУ) це видання набагато поширене й перероблене; в йому подано близько 40-а тисяч слів; коло відмінюваних слів зазначено важкі щодо правопису форми, в сумнівних випадках показано при словах керування, до реєстру слів заведено поширеніші як українські, так і чужомовні власні ймення, прізвища, географічні назви.

Правила правопису і зразки відмінювати слів див. «Український Правопис» (Харків, 1929. ДВУ).

Вважаю за свій обов’язок висловити подяку проф. М. Калиновичу та В. Ярошенкові, що читали коректу цього словника й подали цінні поради й уваги до нього.

Гр. Голоскевич.

24. III. 1929 Київ

ПОЯСНЕННЯ ДЕЯКИХ СКОРОЧЕНЬ

 

ам., амер. – американський

анг., англ. – англійський

ант. – античний

ар., араб. – арабський

арм. – армія

арт. – артист

арх., архіт. – архітект, архітектурний

астр. – астроном, астрономічний

біл., білор. – білоруський

болг. – болгарський

виг. – вигук

відм. – відмінок

військ. – військовий

вірм. – вірменський

вл. ім., власн. ім. – власне імення

гал. – галицький

геогр. – географічний

герм. – германський

глузл. – глузливий

гол. – голяндський

гр., грецьк. – грецький

груз. – грузинський

д., дав. – давальний

див. – дивись

дієпр., дієприкм. – дієприкметник

дієприсл. – дієприслівник

діял. – діялектичний

докон. – доконаний

друк. – друкарський

евр. – европейський

елек., електр. – електричний

есп. – еспанський

єгип. – єгипетський

ж., жін. – жіночий

ж. р. – жіночий рід

займ. – займенник

зах. – західній

зб. – збірний

збільш. – збільшене

зв., звич. – звичайно

злож. – зложений

зм., змен., зменш. – зменшений

знах. – знахідний

зоол. – зоологічний

ім., імен.– іменник

інд. – індійський

інстр. – інструмент

ір., ірлян. – ірляндський

іст. – історик

іт., італ. – італійський

кит. – китайський

кл. – кличний

кол. – колишній

комп. – композитор

лат. – латинський

літ., літер. – літературний

м. – місто

м., місц.– місцевий (також у значенні «місяць»: термідор, -ра, в -рі (11-ий м. у фр. револ. кал.); фльореаль, -ля, у -лі (8-ий м. у фр. респ. кал.);

місц. – жодного разу в

словнику)

макед. – македонський

мат. – математичний

мед. – медичний

міт. – мітологічний

мн. – множина

мон. – монета

морепл. – мореплавець

мохам. – мохаммеданський

муз. – музичний

н. – назва

наз. – назовний

не відм. – не відміняється

непр. відм. – непрямі відмінки

нім. – німецький

норв. – норвезький

н. р. – ніякий рід

одн. – однина

ор. – орудний

остр. – острів (в списку скорочень слова нема, але є в словнику)

п., пис., письм. – письменник (також у сполученні пис. машинка)

п., пол. – польський (у словнику є й скорочення польськ.)

перськ. – перський

півд. – південний

півн. – північний

півостр. – півострів (в списку скорочень слова нема, але є в словнику)

порт. – португальський

пр., прізв. – прізвище

прийм. – прийменник

прик. – прикметник (прик. – жодного разу в словнику. Натомість – прикм.)

присл. – прислівник

пров., провінц. – провінція

р. – річка

р., род. – родовий

р., рос. – російський

рим. – римський

род. – родовий

рос. – російський

росл. – рослина

рус. – русизм

рум.– румунський

с. – село

санскр. – санскритський

ск. – скорочений

сканд. – скандинавський

слов. – слов’янський

словін. – словінський (жодного разу в словнику)

сп. – сполучник

сп. р. – спільний рід

ст. – станція

ст., стар. – старий

тур. – турецький

угор. – угорський

укр. – український

учен. – учений (в списку скорочень слова нема, але є в словнику)

філол., філ. – філолог (філол. – жодного разу в словнику; жодного філ. на

позначення філолога)

філос., філ. – філософ

флям. – флямандський

фр., франц. – французький

хем. – хемічний

чес. – чеський

числ. – числівник

ч. р. – чоловічий рід

шв., швед. – шведський

япон. – японський (є й скорочення яп.)

 

 

ПОЯСНЕННЯ УМОВНИХ ЗНАКІВ

 

1) Курсивне ї заміняє (з технічних причин) наголошене ї (для електронної версії це не актуально!).

2) На відмінкових закінченнях наголоси показано тоді, коли вони відмінні від наголосу в називн. відм. однини, напр., кова́ль, -ля́, -ле́ві, але учи́тель, -ля, -леві.

3) [ ], квадратові дужки, показують, що літера або склад, узяті в [ ], можуть чергуватися з попередньою літерою чи складом, тобто можливі дві правописні форми, напр.; скам’я[ме]ні́лий, ху́к[х]ати, коли́[о́]ворот означає, що цих слів уживають у двох однакових своїм змістом формах; скам’яні́лий і скамені́лий, ху́кати й ху́хати, коли́ворот і коло́ворот. Рекомендуємо, як основну правописну форму, ту, що не в дужках.

4) (), круглі дужки, показують, що літеру, взяту в такі дужки, звичайно не пишемо, напр., п’ятдесят(и)ліття означав, що звичайно пишемо п’ятдесятліття, хоч можна писати й п’ядесятиліття.

5) в і у грубі (жирні) показують, що в тих словах, де ці літери стоять в і у не чергуються, тобто в не змінюється на у, а у на в, не зважаючи на те, чи на голосну чи на приголосну кінчається попереднє слово, наприклад, союзні уряди (а не вряди), радянський вплив (а не уплив).

6) !, знак оклику, стоїть після закінчення кличного відмінку.

Зауваги

1) Враховано недогляди та друкарські помилки, вказані в кінці книги.

2) Виправлено інші недогляди:

Гольшта́йн, -нії, -нією – на Гольшта́йн, -ну, -ном

доде́ржати,... -де́жать... – на ... -де́ржать...

доктрине́рка, ...-енрок – на ... -не́рок

енерґія, -гії, -гією (Укр. Пр.) – на ...-ґії, ґією;

забере́жжя, ... -ре́ж і -ре́жжжів... – на ...-ре́жжів;...

задереві́ти, ... і задерев’ясні́ти – на задерев’яні́ти;

між словами «зарости́, -росту́...» і «За́рська краї́на...» слово “зоро́шувати(ся)...

зароси́ти(ся)...” – на заро́шуватися;

ізра́їль… – на Ізра́їль…

… лу’кя́нівський – на … лук’я́нівський

мілкі́ший від. (мілки́й) – на мілкі́ший (від мілки́й)

мотови́лно,..; -ви́лна, -ле – на -лн;

між словами «невблага́нно...» і «невві́чливо...» слова «навві́чливий...» і «навві́чливість...»

– на невві́чливий і невві́чливість;

між словами «невда́ло...» і «невдо́взі...» слова «навда́тний...» і «навда́ча...» – на

невда́тний, невда́ча;

між словами «невдя́чник...» і «невдя́чність...» слово «навдя́чниця...» – на невдя́чниця;

між словами «невзамі́ру...» і «невигі́дний...» слово «навиво́дний...» – на невиво́дний;

між словами «неви́дний...» і «неви́нний...» слова «навидю́щий...» і «навимо́вний...» – на

невидю́щий і невимо́вний;

між словами «несамови́то...» і «несвідо́мий...» слово «насамохі́ть...» – на несамохі́ть;

оновля́ти, ... -влю́, -вош... – на ... -виш...;

очайду́шність, -носту... – на ... -ности...;

Пестальо́цці ..., не від. – на ...не відм.

повто́рення, ... -рень, -реннів – ... -рень і -реннів;

між словами «сажотру́с...» і «сакви́...» слово «сожотру́сний...» – на сажотру́сний;

Сиґізму́ндівна – на Сіґізму́ндівна

між словами «хазя́йський...» і «хазяюва́ння...» слово «хозя́йчин...» – на хазя́йчин;

хо́ч-не-хоч; Присл. – на ... присл.

шні́цель поставлено після шмуцти́тул.