Передмова до електронного видання

Текст звірено з оригіналом, розкрито скорочення в словосполуках, виправлено помічені хиби.
Користувачам варто звернути увагу, що орфографія у словнику значно відрізняється від сучасного правопису. Цю особливість збережено в електронному варіанті, але деякі особливості враховано в пошуковому алгоритмі, наприклад на запит "великанський" буде знайдено гасло "Велика́ньский".
За потреби текст словникової статті можна звірити зі сканом оригіналу: Том 1, Том 2

---

Передмова

МАЛОРУСКО-НЇМЕЦКИЙ СЛОВАР
уложив Євгений Желеховский
ц. к. професор ґімназиї в Станїславі.
TOM I.
(A–О).
RUTHENISCH-DEUTSCHES
WÖRTERBUCH
verfasst von
Eugen Żelechowski
k. k. Gymnasialprofessor in Stanislau.
BAND I.

ЛЬВІВ, 1886. LEMBERG,
З друкарнї тов им. Шевченка, Druckerei des Szewczenko-Vereines,
під зарядом К. Беднарскго. Geschäftsleiter K. Bednarski
МАЛОРУСКО-НЇМЕЦКИЙ СЛОВАР
TOM I

Серед обставин, як мало котра книжка, появляє ся сей Словар; бо коли мав він бути, сказавбим, надгородою за кільканайцятилїтнї
труди автора, являє ся він по смерти автора і, по части бодай, в иншій формі і під чужим именем. Покійний Евг. Желеховский почав
працювати над ним вже в раній молодости бо єще в часї своїх студій унїверситецких, і опісля все збирав і доповняв материяли, аж в кінци
по десяти роках труду рішив ся укладати і видавати. Так отже від 1882. року почав виходити сей „Словар“ випусками, правда поволи, бо
покійний автор і сам почав занепадати на здоровю і силах, аж недуга все, хотяй незначно, змагаючи ся, підкосила нарештї єго житє з початком
1885. року. І так лишило ся дїло недовершене, бо сам покійний автор встиг ледво цїлий І. том видати а з другого тому приготовив
був по части, а навіть почало ся вже було друкованє слів починаючих ся буквою П, — для прочої части дїла зібраний був материял,
але не уложений. За се дїло приняв ся я по желаню и порученю покійного Евг. Желеховского, которий на пару годин перед смертію
прикликавши мене до себе передав менї всї зібранї материяли і просив прочу часть дїла уложити і видати завзиваючи однако, щоби в укладї
самім нїяких змін не робити. Так отже підняв ся я уложеня прочої части Словара, а позаяк оставший ся материял треба було єще доповнити,
то я доповняв користуючи ся єще именно Збірниками слів Закревского, Піскунова, Верхратского (в „Знадобах до словаря южно-руского“,
і „Початках до уложеня номенклятури и терминологиі природописноі, народнёі..“ І — ѴІ.), Магури (в Галичанині I. 3. 4.), дальше,
при букві Т, найновійшим трудом К. Шейковского; крім того було єще много материялу незужиткованого в рукописях, які Вп. Земляки
з ріжних сторін понадсилали були і пізнїйше все єще надсилали. Як використав я ті материяли і о скілько відійшов від методи покійного
автора і може погіршив дїло — се осудят другі, — бо конечно: si duo faciunt idem, non est idem…
Се лише сказати мушу, що з під руки покійного Е. Желеховского дїло булоби инше вийшло: покійник задумував додати обширне передне
слово і обяснити уклад і засади словара і ин. — се все мусит тепер конечно відпасти, а що найгірше, то не можу тепер подати того, що
конечно повинно було бути і здавалоби ся що моглоби бути подане, именно повний спис скорочень, при чім особливо належалоби при кождім
авторі подати докладно всї твори автора, з котрих винято слова до словара. Се именно є конечне при именах таких авторів, від котрих
посїдаємо по кілька або і більше окремих творів. Але сего власне я тепер доповнити не можу, позаяк не позістали по покійнім авторі
нїякі записки, з котрих би видно було, які якого автора твори були через него перегляненї. Длятого то я мусїв ограничити ся на саме
найкоротше обясненє скорочень ужитих в словари, котре в найбільшій части відносит ся лише до самого имени автора, або до збірників або
до одного звичайно одинокого якого твору.
З тої самої причини мусїла вийти і друга недокладність, именно що до спису имен помічників сеї працї, котрого залишити нїяким
способом не годило ся, позаяк і з записок таких помічників увійшла до словара дуже значна часть слів або окремих значінь, призбираних
звичайно з уст народа. Остав ся вправдї по покійнім авторі спис имен Вп. помічників, але за єго повність я нїяк ручити не можу,
и протоє прошу, єслибим чиёго имени не подав, щоби увзглядняючи се моє прикре положенє, ласкаво менї се простив.
Єще мушу згадати словом о доповненях, котрі обіцяв покійний автор подати а котрих велику потребу і я признаю. Однако тепер не
міг я сего доповнити, позаяк бажаючи раз укінчити дїло, по при занятях мого уряду не встигавєм збирати недостаючі єще слова, окремі
значеня і фрази. Належит ся менї єще пояснити, длячого на заголовнім листї ІІ. тому побіч имени п. Желеховского і моє имя уміщене. Се
сталося не так з тої причини, що я в більшій части уложив і видав сей ІІ. том словара, як що мусївєм ту піддати ся воли родини помершого,
котра сповняючи послїдну єго волю желала собі сего.
Не можу також не згадати з подякою имен тих Добродїїв, котрі будь радою будь материяльною підмогою допомогли до довершеня сего
дїла. Я именно обовязаний дуже за сьвітлї ради дрови Омелянови Огоновскому, проф. львівского унїверситету, котрий по при численних
і ріжних своїх занятях не пожалував труду і менї жаданих пояснень ласкаво удїлити, а також п. Остапови Левицкому, проф. реальної
школи в Станїславі, як і п. Юлїянови Котецкому, проф. гімназиї в Станїславі; а в загалї до довершеня дїла допомогли материяльно
ласкавими жертвами Др Фр. Мікльосіч, б. проф, віденьского унїверсит.,
котрий на саму вість о маючім ся видавати „Малоруско-нїмецкім Словари“ дарував на цїль видавництва 50 зр., дальше Високий Сойм Галицкий,
котрий запоміг видавництво два рази ухвалюючи підмогу грошеву (500 и 200 зр.), також Вп. Владислав Федорович, властитель Вікна,
як і оо. Стефан Качала з Шельпак і Теод. Стадник з Сущина, Вп. Апольон Ничай і др. котрі жертвували на цїли видавництва далеко
більше понад цїну пренумерацийну, а наконець всї Вп. Земляки, котрі поспішили з предплачуванєм сего дїла, — всїм сим Добродїям складає
ся ту прилюдна подяка; а признанє належит ся Зарядови друкарнї товариства имени Шевченка у Львові за точне і сумлїнне виконанє
порученої працї.
В Станїславі в вересню 1886.
СОФРОН НЕДЇЛЬСКИЙ.

А. Обясненє скорочень і знаків.
a. adj. = adjectivum instr. = instrumentalis
adv. = adverbium int. = interjectio
aug. = augmentativum (iron.) = ironisch
Bein. = Beiname links. = linksseitig
bes. = besonders (łemk.) = łemkisch (Mundart der Лемки)
Bdtg. = Bedeutung
m. (substantivum) masculinum
c. = (generis) communis
N. = Name
coll. = collectivum
n. = (substantivum (neutrum)
comp. = comparativus
Nbfl. = Nebenfluss
conj. = conjunctio
num. = numerale; num. card. = nu
d.; dim. = diminutivum
merale cardinale; num. ord. numerale ordinale.
dadh. = dadurch
dah. = daher oh. = ohne
dgl. = dergleichen opp. (oppos.) = oppositum
dh. = durch Pfinze, Pfize = Pfianze
eig. = eigentlich pl. = pluralis, plurale tantum
entspr. = entspricht, entsprechend. pol. = polnisch
etw. = etwas poët. = poëtisch
euphem. = euphemistisch. praep. = praepositio
f. = (substantivum) femininum praeter. = praeteritum
g.; gen. = genetivus pron. = pronomen
geh. = gehörig ptc. prtc. = participium
gew. = gewöhnlich Rdrt. = Redensart
gr. = grossrussisch Reimw. = Reimwort
hucul. = huculisch (Mundart der Hu- rum. = rumänisch
zulen)
s. = siehe; s. d. f. = siehe das folgende; s. d. v. = siehe das vorhergehende…
imperat. = imperativus

impers. = impersonal.
sc. = scilicet
Inf, (inf.) = infinitivus
scherzh. = scherzhaft; Scherzw. = Scherzwort.
serb. = serbisch
Spitzn. = Spitzname
sprichw. sprichwörtl. = sprichwörtlich
st. = statt
tatar. = tatarisch
th. = theils
u. = und
ungr. = ungarisch, ungarisch-ruthenisch

übhpt, übrhpt = überhaupt
v. a. = verbum activum
v. n. = verbum neutrum
verb. = verbunden
verw. = verwandt
vgl. = vergleiche
vhg. = vorhergehend
viell. = vielleicht
Vocat. (vocat.) = vocativus
Vrbdg = Verbindung
W. = Wort
z, = zu, zum, zur
zsgzg. = zusammengezogen
Zustzg. = Zusammensetzung
zw. = zweifelhaft
§ = вираженє тривіяльне,
† = слово застаріле,
* = образово (переносно).

Азбука.
а, б, в, г, ґ, д, е, є, ё, ж, з, и, й, і, ї, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ю, я. г = h; ґ = g; е = e; є = je, ё = jo, обі мягчат попередну согласну; и=y,
(на кінци слова по к, х також = е), на початку слова = i; й = j; ї = ji і мягчит попередну согласну; ю = ju, і я = ja, обі мягчат попередну согласну, Знак ь мягчит согласнї, як: дь, дзь, зь, ль, нь, сь, ть, ць. — Знак
’ означає що попередна согласна не мягчит ся а остає ся твердою.