Числівник

 

§ 46. Відмінювання числівників.

 

Числівник оди́н, одно́ (одне́), одна́ відмінюється так, як займенник той, те, та (див. § 42): одного́, одніє́ї…

 

Примітка. Про рівнобіжні форми одно́ї,  одно́ю… див. § 45 Примітка 3.

 

Інші відмінюються так:

 

Наз.в.	два   дві	три	чоти́ри
Род. в.	двох	трьох	чотирьо́х
Дав. в.	двом	трьом	чотирьо́м
Знах. в.	= Наз. або Род.	= Наз. або Род.	= Наз. або Род.
Оруд. в.	двома́	трьома́	чотирма́
Місц. в.	на двох	на трьох	на чотирьо́х

 

Наз. в.	п’ять	шість	сім	ві́сім
Род. в.	п’ятьо́х	шістьо́х	сімо́х	вісьмо́х
Дав. в.	п’ятьо́м	шістьо́м	сімо́м	вісьмо́м
Знах. в.	= Наз. або Род.	= Наз. або Род.	= Наз. або Род.	= Наз. або Род.
Оруд. в.	п’ятьма́	шістьма́	сімома́	вісьмома́ або вісьма́
Місц. в.	на п’ятьо́х	на шістьо́х	на сімо́х	на вісьмо́х

 

Цілком так, п’ять або шість, відмінюються числівники де́в’ять, де́сять, одина́дцять, двана́дцять, трина́дцять, чотирна́дцять, п’ятна́дцять, шістна́дцять, сімна́дцять, вісімна́дцять, дев’ятна́дцять, кількана́дцять, стона́дцять, два́дцять, три́дцять, п’ятдеся́т, шістдеся́т, сімдеся́т, вісімдеся́т, дев’ятдеся́т, кількадеся́т, але всі вони в родов., давальн., місц. відмін. іноді вживаються з закінченням (старішим) -и: з п’ятьо́х душ — з п’яти́ (шести́, семи́, восьми́) душ, рад і двадцятьо́м карбо́ванцям — рад і двадцяти́ карбо́ванцям, шістдесятьо́х робітникі́в — шістдесяти́ робітникі́в і т. ін.

 Складені числівники на означення сотень — дві́сті (не «двіста»), три́ста, чоти́риста, п’ятсо́т, шістсо́т, сімсо́т, вісімсо́т, дев’ятсо́т — відмінюються, розпадаючись: з двох сот душ, рад п’ятьо́м стам карбо́ванцям, без дев’яти́ сот душ, з чотирма́ ста́ми робітника́ми, на п’ятьо́х стах карбо́ванцях і т. ін., але вживаються й без відміни закінчень: без шістсо́т душ, з пятсо́т людьми́, на чоти́риста сімдеся́т ві́сім ти́сяч шістсо́т п’ятдеся́т дев’ятьо́х карбо́ванцях... (у таких складених числівниках відмінюється тільки останній числівник, як також і в рядових числівниках: з вісімсо́т три́дцять п’я́тим і т. ін.).

 Числівники со́рок, дев’яно́сто (= дев’ятдеся́т), сто вживаються в родовому, даваль., місц. відмін. з закінченням -а: з сорока́, дев’яно́ста, ста, а для орудного відм. вживаються форми стома́, сорокома́ або сорокма́.

 Числівники скі́льки, кі́лька, де́кілька, сті́льки, бага́то відмінюються як два: скілько́х, скілько́м, скількома́, багатьо́х, багатьо́м, багатьма́ (багатьома́)...

 Збірні числівники дво́є, обо́є, тро́є не відмінюються, замінюючись у непрямих відмінках формами від два, оба́, три: двох, двом...

 Збірний числівник оби́два, оби́дві або відмінюється як два: обидво́х, обидво́м... , або (частіше) замінюється в непрямих відмінках формами від давнього, але маловживаного тепер оба́, обі́: обо́х, обо́м, обома́, на обо́х.

 Збірні числівники че́тверо, п’я́теро, ше́стеро, се́меро, во́сьмеро, де́в’ятеро, де́сятеро, одина́дцятеро... зрідка відмінюються як два: четверо́х, четверо́м, четверома́, на четверо́х і т. ін.

 

§ 47. Рядові числівники.

 

1. пе́рший (пе́рше, пе́рша), 2. дру́гий, 3. тре́тій, 4. четве́ртий, 5. п’я́тий, 6. шо́стий, 7. сьо́мий, 8. во́сьмий, 9. дев’я́тий, 10. деся́тий, 11. одина́дцятий, 12. двана́дцятий..., 20. двадця́тий, 30. тридця́тий, 40. сороко́вий, 50. п’ятдеся́тий, 60. шістдеся́тий, 70. сімдеся́тий, 80. вісімдеся́тий, 90. дев’ятдеся́тий і дев’яно́стий, 100. со́тий, 200. двосо́тий, 300. трисо́тий, 400. чотирисо́тий, 500. п’ятсо́тий, 1000. ти́сячний..., 1.000.000. мільйо́новий відмінюються як прикметники.

 

§ 48. Дробові числівники.

 

Дробові числівники вживаються так:

 1. Коли чисе́льник 1, а знаменник будь-який числівник, то чисельник буде одна́, а знаменник відповідний рядовий числівник жіночого роду однини: 1/2 — одна́ дру́га, 1/3 — одна́ тре́тя, 1/4 — одна́ четве́рта і т. ін. Відмінюються вони як звичайні рядові числівники: діли́ти на одну́ двадця́ту...

 Полови́на (1/2), трети́на (1/3) четверти́на (або чве́ртка) відмінюються як звичайні іменники.

 Коли чисельник 2, 3, 4, 5 і т. д., а знаменник 2, 3, 4, 5 і т. д., то чисельник буде дві, три, чоти́ри, п’ять і т. д., а знаменник дру́гих, тре́тіх, четве́ртих, п’я́тих і т. д.: 5/2 — п’ять дру́гих, 2/3 — дві тре́тіх, 3/4 — три четве́ртих, 4/3 — чоти́ри тре́тіх, 3/5 — три п’я́тих, 2/7 — дві сьо́мих, 9/10 — де́в’ять деся́тих і т. ін.

 Числівники півтора (карбо́ванця, відра́), півтори (ква́рти), півтретя (2½), півчверта (3½), півп’ята (4½), півшоста (5½), півсьома (6½), піввосьма (7½), півдев’ята (8½)... півтораста (150), півтретяста (250), півчвертаста (350)... не відмінюються*).

 

Примітка. Щодо сполучення  іменників та прикметників із числівниками два, дві, оби́два, оби́дві, три, чоти́ри, то див. § 302 Увага.

 Про правопис прислівникових числівників, як попе́рше, подру́ге..., упе́рше, удру́ге, вде́сятеро..., див. § 942.

 Про правопис числівників у складених словах див. § 213.

 

*) З іменниками пів пишеться разом, коли ввіходить у суцільне слово: пі́вдень, півпа́рубок, піва́ркуш, півква́рта, півполу́кіпок, пі́врік і т. ін. (тобто коли можливі форми пі́вднем, півпа́рубкові і т. ін.); в інших випадках пишеться окремо: пів Ха́ркова, пів до́повіді.